Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №927/146/13-г
Постанова ВГСУ від 26.01.2016 року у справі №927/146/13-г
Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №927/146/13-г
Ухвала КГС ВП від 10.04.2018 року у справі №927/146/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 927/146/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські Зорі"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2016 року

у справі № 927/146/13-г

господарського суду Чернігівської області

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські Зорі"

на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О.

за первісним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські зорі"

про стягнення коштів

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські зорі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології"

про зменшення вартості товару

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - Кривошей Є. В.

ВДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29 вересня 2016 року (суддя Бобров Ю.М.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські зорі" задоволено повністю. Визнано недійсною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 14 липня 2016 року про арешт коштів боржника, винесену у виконавчому провадженні №49604988. Визнано недійсною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 14 липня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену у виконавчому провадженні №49604988.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2016 року (судді Алданова С.О., Мартюк А.І., Зеленін В.О.) ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29 вересня 2016 року у справі №927/146/13-г скасовано, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські зорі" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Обмачівські Зорі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2016 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29 вересня 2016 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває наказ господарського суду Чернігівської області від 09 листопада 2015 року №927/146/13-г про стягнення з ТОВ "Обмачівські зорі" на користь ТОВ "Високі аграрні технології" 3500000,00 грн. основного боргу, 7508415,30 грн. 30 % річних, 4595448,33 грн. пені, 1960000,00 грн. штрафу та 35419,19 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору (згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень № 49604988).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документ до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець зазначає про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

14 липня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49604988 та одночасно, за заявою стягувача, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про арешт коштів боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державною виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2016 року було направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень з повідомленням від 15 липня 2016 року (номер відправлення 0100141847761) (т.6 ар. 25, 51), відповідним реєстром відправлень рекомендованих листів та журналом вихідної кореспонденції. В цей же день боржнику також були направлені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 липня 2016 року та про арешт коштів боржника від 14 липня 2016 року. Останні постанови направлені боржнику простою кореспонденцією.

Отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 6 ар. 50).

Всі необхідні докази, які підтверджують зазначені факти, наявні в матеріалах справи та були надані представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони.

Боржник наданим Законом правом на подання заяви про відкладення провадження виконавчих дій не скористався, а тому доводи відповідача про те, що дії державного виконавця позбавили його права добровільного виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та порушили його право користуватися та розпоряджатися власним майном і перешкоджають господарській діяльності, є безпідставними.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішення суду було пред'явлено до виконання ще в кінці 2015 року, проте боржником в добровільному порядку суму заборгованості не сплачено. Зазначене свідчить про затягування боржником виконання рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання, що в свою чергу свідчить на порушення боржником норм Конституції України та робить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські Зорі" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2016 року у справі № 927/146/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді М. М. Малетич

С. С. Самусенко