Історія справи
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №916/2111/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 916/2111/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р.у справі господарського суду№916/26111/16 Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"до Управління поліції охорони в Одеській областіпростягнення 10 717,42грн.В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2016р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. у справі №916/2111/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.02.2017р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк".
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.06.2014р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області (виконавець) та ПАТ КБ "Приватбанк" (замовник) було укладено договір №ПЦО-2/2261-14 (далі договір) про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування.
За цим договором виконавець здійснює в інтересах замовника спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на банкоматі, терміналі самообслуговування замовника, адреси місць розташування яких визначені у Дислокації (додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною договору. У разі надходження на пункт централізованого спостереження (далі ПЦС) сигналу про спрацювання сигналізації банкомата, терміналу самообслуговування, виконавець забезпечує реагування груп затримання для встановлення причин його надходження в строки, що зазначені в п.4.1.2 цього договору, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті. Виконавець надає послуги за даним договором з моменту здачі сигналізації, що встановлена на банкоматі, терміналі самообслуговування під спостереження і до моменту зняття її з-під спостереження (розділ 2 Договору).
В розділі 4 договору визначено обов'язки сторін, у тому числі виконавця, зокрема, у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації, або інформації про непрацездатність системи сигналізації, виявленої під час її тестування, виконавець зобов'язаний негайно направити наряд групи затримання (далі ГЗ) та забезпечити його прибуття на об'єкт для встановлення причин її спрацювання в термін, вказаний в додатку №1. В разі спрацювання сигналізації, ГЗ, яка прибула на об'єкт, що є предметом спостереження за цим договором, повинна заблокувати всі шляхи відступу злочинців, перевірити цілісність будівельних конструкцій (вхідні, балконні двері, вікна, стіни та ін.), на виконавця покладається обов'язок з'ясувати причину спрацювання сигналізації та вжити всі можливі заходи щодо затримання злочинців. В разі виявлення факту посягання, виконавець інформує уповноважену особу замовника та повідомити про це в чергову частину органів внутрішніх справ (п. 4.1.2. договору).
При наданні послуг виконавець зобов'язаний використовувати приймально-передаючі пристрої спостереження, що одночасно використовують два канали зв'язку (GSM та GPRS) та проводити тестування роботи охоронної системи з періодичністю, достатньою для своєчасного виявлення порушень її роботи. Виявлення відсутності зв'язку чи інших порушень роботи охоронної системи має розцінюватись як тривожна подія з відповідним реагуванням (п.4.1.9 договору).
За невиконання взятих на себе зобов'язань за договором у період знаходження банкомату, терміналу самообслуговування під спостереженням ПЦС, виконавець несе майнову відповідальність перед замовником за завдані йому прямі дійсні збитки. При наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки, викликані злочинним посяганням, уповноважені представники виконавця та замовника зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків на день події. Розмір майнової відповідальності виконавця підтверджується підписаним сторонами двостороннім актом та відповідними бухгалтерськими документами замовника. В разі незгоди однієї зі сторін з розміром майнової відповідальності, сторони погодили їх визначення шляхом звернення до суду (п.п.6.1.1 - 6.1.3 договору).
01.06.2015р. між УДСО при ГУМВС України в Одеській області та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено додаткову угоду №14 до договору, відповідно до п.1 якої сторони виклали п.6.1.1 договору в новій редакції та передбачили, в тому числі, що за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором у період знаходження відділення під спостереженням ПЦС виконавець несе відповідальність в наступних розмірах: - для банкоматів, які розташовані в місті Одеса - не більш ніж 300000,00грн.; - для банкоматів, які розташовані в Одеській області - не більш ніж 210000,00грн.
01.12.2015р. між Банком, УДСО при ГУМВС України в Одеській області, Управлінням поліції охорони в Одеській області укладено угоду про заміну сторони в договорі, згідно якої сторони погодили, що починаючи з 01.12.2015р. права та обов'язки за договором від 01.06.2014р. №ПЦО-2/2261-14 переходять від УДСО до Управління поліції охорони в Одеській області, яка набуває статусу виконавця (п.п.1, 2 угоди).
Додатковою угодою №24 від 01.04.2016р. сторони погодили додаток №1 до договору №ПЦО-2/2261-14 "Дислокація-Розрахунок вартості наданих послуг" у новій редакції, згідно якої відповідач, зокрема, зобов'язався охороняти об'єкт - банкомат САОD4843 за адресою: Одеська область, с. Жовтень, вул. Комунальна, 1, та сторони визначили термін прибуття групи захвату на об'єкт у час до 20 хвилин.
Судами встановлено що 19.06.2016р. о 02:03:11 на ПЦС відповідача надійшло повідомлення про порушення режиму тестування ППК по каналу GSM на об'єкті - банкоматі САОD4843.
19.06.2016р. о 02:04 черговий ПЦС повідомив за допомогою телефонного зв'язку Ширяєвське відділення поліції Любашівського відділу ГУНП в Одеській області для реагування на тривожний сигнал, що підтверджується стенограмою переговорів, наданою відповідачем. Згідно з журналом реєстрації заяв та повідомлень Ширяївського ВП Любашівського відділу ГУНП в Одеській області вбачається, що черговий ПЦС звернувся до відділу поліції із відповідною телефонограмою в 2:10 19.06.2016р. Проте, наряд відділення поліції прибув до об'єкту о 02 год. 57 хв., чим не додержано вимог пп.4.1.2 п.4.1 укладеного між сторонами договору №ПЦО-2/2261-14.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що витяг з єдиного державного реєстру досудових розслідувань №12016160460000243 від 19.06.2016р. містить наступну інформацію: по прибуттю на місце розташування об'єкту - банкомату САОD4843 за адресою: Одеська область, с. Жовтень, вул. Комунальна, 1, виявлено, що в ніч на 19.06.2016р. невстановлені особи, шляхом розбиття віконного скла та пошкодження металевої решітки, проникли до приміщення недіючого відділення "Приватбанку" в с. Жовтень, вул. Комунальна,1, де пошкодили верхню частину банкомату, та намагались шляхом пошкодження відчинити нижню частину. Грошові кошти залишились в банкоматі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок пошкодження 19.06.2016р. невідомими особами банкомат САОD4843 не підлягає відновленню. Згідно довідки позивача від 21.06.2016р., його вартість станом на 21.06.2016р. з урахуванням нарахованого зносу становить 9232,42грн.
При розгляді справи в місцевому господарському суді на підтвердження вартості демонтажу банкомату позивачем надавався акт здачі-приймання робіт від 29.07.2016р., оформлений між ПАТ КБ "Приватбанк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4
30.06.2016р. позивач направив вимогу до Управління поліції охорони в Одеській області щодо відшкодування заподіяних збитків, які стались внаслідок порушення відповідачем п.4.1.2 укладеного між сторонами договору, на яку відповідач не відреагував.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною, матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Встановлюючи наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, з яким законодавець пов'язує застосування до особи цивільної-правової відповідальності, судами встановлено, що з наданих позивачем акту здачі-приймання робіт від 29.07.2016р., складений між ПАТ КБ "Приватбанк" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 та довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 21.06.2016р. про залишкову вартість банкомату, в якості доказів у підтвердження розміру заподіяних збитків, неможливо встановити факту необхідності списання банкомату САОD4843, а саме неможливості відновлення банкомату та подальшого його використання.
Таким чином, суди попередніх інстанцій з огляду на недоведеність позивачем одного з елементів складу цивільного правопорушення, а саме збитків, дійшли правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі залишкової вартості банкомату та вартості його демонтажу, не підлягають задоволенню.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки суди в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 35, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами та під час здійснення провадження.
Щодо викладених в касаційній скарзі доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судами попередніх інстанцій, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваних рішеннях мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. у справі №916/2111/16 відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. у справі №916/2111/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя Л.І. Рогач