Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 916/1938/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р.у справі№916/1938/16господарського судуОдеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4пророзірвання договору оренди і виселення

за участю представників від: позивачаТарановського Д.С. (дов. від 13.12.16),відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

18.07.2016р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради (надалі - позивач, Департамент комунальної власності ОМР) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_4), в якому просив суд розірвати договір оренди №2/52 від 28.04.2014р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міськради та ФОП ОСОБА_4; виселити відповідача з нежитлового приміщення, загальною площею 191,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міськради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.2016 р. (суддя Демешин О.А.), яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р. (судді: Мишкіна М.А., Таран С.В., Поліщук Л.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду та рішенням суду першої інстанції, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарськими судами, відповідно до Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу №503 від 21.05.2009 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, об'єкт який розташований за адресою:АДРЕСА_1, в цілому, дійсно належить територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності. Об`єкт в цілому складається з приміщень, загальною площею 191,5 кв.м., основною площею 80,0 кв.м., відображених у технічному паспорті від 26.12.2008 р.

Згідно із пунктами 1.2,2.2.1.4 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №2752-VI від 19.02.2013 р., Департамент наділяється міською радою повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста та щодо реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства. Визначення меж повноважень та умов їх здійснення регулюється зазначеним Положенням. Департамент здійснює повноваження орендодавця комунального майна територіальної громади, що знаходиться в управлінні Департаменту, а також контроль за повнотою та своєчасністю внесення орендарями орендної плати за договорами оренди цілісних майнових комплексів, укладеними Одеською міською радою. Відповідно до чинного законодавства укладає договори оренди. Здійснює облік договорів оренди, укладених безпосередньо Департаментом, та облік договорів оренди, погоджених з Департаментом у встановленому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2014. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №2/52 (надалі - Договір оренди №2/52), відповідно до умов п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 191,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Термін дії договору оренди з 28.04.2014 р. по 28.03.2017 р. (п.1.3 Договору оренди № 2/52).

Згідно із п.4.1 Договору оренди №2/52 вказані у п.1.1 приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно під розміщення торгівельного об'єкту продовольчих товарів, що здійснює торгівлю товарами підакцизної групи.

Підпунктом "з" п.4.2 Договору №2/52 сторони визначили, що на протязі дії цього Договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов'язується своєчасно узгоджувати з Орендодавцем будь-які зміни профілю використання об'єкта оренди.

Відповідно до п.5.5 Договору №2/52 за невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків, передбачених п.4.1, п.4.2 абз. "а", "г", "м", "л", п.4.3, п.4.8, п.4.9, п.4.13 цього Договору, Орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Додатковим договором №1 від 28.04.2014. було внесено зміни до п.4.1. розділу 4 Договору №2/52 від 28.04.2014 р., а саме пункт 4.1 викладено в новій редакції: "Вказані у п.1.1 приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно під розміщення продуктового магазину, що не здійснює торгівлю товарами підакцизної групи".

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2016 р. комісією Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було складено Акт обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в якому зазначено, що при дослідженні підвального приміщення, загальною площею 191,5 кв.м., що орендується ФОП ОСОБА_4., (договір оренди №2/52 від 28.04.2014 р. строком до 28.04.2017р.) встановлено, що орендарем порушене цільове призначення (профіль) приміщення, а саме п.4.1 умов договору оренди. Частина приміщення, площею 39,0 кв.м. використовується під розміщення сауни - (30%), інша частина приміщення, площею 152,5 кв.м. використовується під розміщення кафе, яке здійснює продаж товарів підакцизної групи - (15%), "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1). Приміщення не застраховане, заборгованість на 23.06.2016 р. становить 5776,26грн.

Вищезазначений Акт підписаний комісією: начальник відділу оренди №1 Департаменту комунальної власності ОСОБА_7; головний спеціаліст відділу оренди №1 Департаменту комунальної власності ОСОБА_8; старший інспектор підготовки та документального супроводження КУ "Муніципальна служба комунальної власності" ОСОБА_9

Також в матеріалах справи міститься копія Рахунку офіціанта №1 від 22.06.2016 р., на якому містяться наступні відомості: ІНФОРМАЦІЯ_1, Преображенська,92, "найменування" "коньяк", "К-ть" " 4", "ціна" " 15", "сума" " 60": "найменування" "сок", "К-ть" " 1", "ціна" " 10", "сума" " 10"; "найменування" "греческий", "К-ть" " 1", "ціна" " 55", "сума" " 55", "найменування" "Лимон", "К-ть" " 1", "ціна" " 10", "сума" " 10"/125.

Звертаючись до суду з позовом, Департамент комунальної власності ОМР зазначив, що Договір оренди №2/52 підлягає розірванню, оскільки відповідач (орендар) використовує приміщення не за цільовим призначенням, що підтверджується вищезазначеними Актом та Рахунком від 22.06.2016 р.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міськради з огляду на те, що надані позивачем матеріали не є належними доказами в розумінні ст.34 ГПК України, порушення відповідачем умов укладеного між сторонами справи Договору щодо зміни цільового призначення орендованого приміщення.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на нступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України та згідно із ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.26 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно із ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначаючи про порушення відповідачем умов п.4.1 Договору №2/52 Департамент комунальної власності Одеської міськради посилається на Акт від 22.06.2016р. обстеження житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з фотофіксацією приміщення та копію Рахунку офіціанта № 1 від 22.06.2016 р.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України та ч. 2 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з цим, як встановлено судами, з копії Акту обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 22.06.2016 р. вбачається, що його складено комісією у складі працівників Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, тобто лише однією стороною договору. При цьому в Акті не зазначено про присутність у приміщенні, що перевіряється, будь-яких працівників ФОП ОСОБА_4 або особисто відповідача; копія акта не містить відміток про його вручення ФОП ОСОБА_4 або надіслання поштою для ознайомлення.

Суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що наявність у приміщенні яке обстежувалось сауни, не свідчить про здійснення відповідачем діяльності з надання таких послуг, оскільки відповідно до п.17 ч.1 ЗУ "Про захист прав споживачів" послуга - це діяльність виконавця з надання споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що ФОП ОСОБА_4 надавались будь-яким споживачам послуги сауни.

З копії Рахунку офіціанта №1 від 22.06.2016 р. начебто про замовлення підакцизного товару (коньяку), здійсненого в кафе "Вечерний блюз" - не вбачається, що цей рахунок виписаний безпосередньо ФОП ОСОБА_4 або будь-якою особою, яка перебуває у трудових відносинах з відповідачем по справі. На копії рахунку відсутні будь-які дані, які б дозволити безсумнівно ідентифікувати видачу цього рахунку саме ФОП ОСОБА_4 (відсутня печатка відповідача, тощо), а отже розцінювати цей рахунок як доказ здійснення відповідачем продажу підакцизного товару в орендованому приміщенні немає підстав.

Відповідно до приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового Кодексу України - продаж підакцизних товарів здійснюється виключно при наявності реєстратора розрахункових операцій (касового апарату).

Технічними вимогами до електронних контрольно-касових апаратів, затверджених Рішенням Державної міжвідомчої експертної комісії з електронних контрольно-касових апаратів (Протокол N 2 від 6 липня 1995р.) визначено: касовий чек (квитанція) - Документ, що друкується ЕККА та підтверджує купівлю-продаж товарів (надання послуг), з реєстрацією на ньому всіх проведених касових операцій.

Таким чином, Департаментом комунальної власності Одеської міськради не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог щодо розірвання договору оренди №2/52 (порушення відповідачем вимог п.4.1 Договору оренди), у зв'язку із чим суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Оскільки позовна вимога про виселення ФОП ОСОБА_4 з орендованого приміщення є похідною від вимоги про розірвання договору оренди №2/52, суди обгрунтовано відмовили у позовних вимогах в цій частині.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р. у справі № 916/1938/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді Ж.О. Корнілова

С.К. Могил