Історія справи
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №910/13112/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 910/13112/16
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Плюшка І.А.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року у справі №910/13112/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про стягнення 920545,04 грн.,
за участю представників:
Позивача: Свистун С.Я., дов. № 51 від 03.01.2017 року,
Відповідача: Попічко Р.Р., дов. № Д-074/2016 від 26.04.2016 року.
В с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А. (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", Банк, Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (далі - ДК "Укрспецекспорт", Компанія, Відповідач) про стягнення 920545,04 грн. заборгованості, з яких: 7390,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23.05.2016 року еквівалентно 186240,89 грн., а також 734304,15 грн., за договором № 123/USE-12/1-308-Д/Г-08 про забезпечення надання гарантії від 27.11.2008 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2016 року у задоволенні позову ПАТ "ВіЕйБі Банк" відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016 року у даній справі скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено частково, а саме: припинено провадження у справі в частині стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 137623,38 грн., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, та стягнуто з ДК "Укрспецекспорт" на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованість за надання та обслуговування контргарантії у розмірі 177833,17 грн., а також, 488306,58 грн. заборгованості за комісійними інших банків, 251,20 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за надання та обслуговування контргарантії, 635,00 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійних інших банків, 3755,46 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісій іноземних банків, 1982,97 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за обслуговування гарантії, 16416,11 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії і 10337,71 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ДК "Укрспецекспорт", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 212, 512-519, 560, 563, 606, 567 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 45, 46, 48, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції, яка діяла до 16.07.2015 року, ст. 23 Закону України "Про заставу", ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у даній справі повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 27.11.2008 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" (Гарант) і ДК "Укрспецекспорт" (Принципал) було укладено договір № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 про забезпечення надання гарантії (далі - Договір № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08), відповідно до умов якого (п. 1.1.), Гарант за дорученням Принципала забезпечує випуск банком, зареєстрованим у Таїланді (Банк бенефіціара) гарантії виконання (далі - гарантія) на суму 1176 074,77 доларів США на користь Королівського ВМФ Таїланду (Бенефіціар) для забезпечення укладення Контракту № АРС 1/2008.
Згідно п. 1.2. Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08, для забезпечення випуску гарантії Банком банефіціара Гарант випускає контргарантію на корить банку Commerzbank AG Germany, Франкфурт-на-Майні, Німеччина (Банк-кореспондент) та розміщує свої власні кошти в сумі 1176074,77 доларів США на рахунку покриття в Банку-кореспонденті для забезпечення подальшого випуску гарантії Банком бенефіціара на користь Бенефіціара.
При цьому, сторонами було укладено декілька договорів, якими вносились зміни до умов Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08, а саме: 07.05.2009 року, 08.12.2009 року, 16.02.2013 року, 13.08.2013 року, 24.12.2013 року, 18.06.2014 року, 28.02.2014 року і 30.10.2014 року.
Пунктом 1.4. Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 передбачалось (з урахуванням внесених змін), що гарантія надається на строк до 28.02.2015 року, але в будь-якому випадку до повного звільнення від зобов'язань за гарантією. Контргарантія надається на строк до 28.03.2015 року, але в будь-якому випадку до повного звільнення від зобов'язань за контргарантією. Строк дії договору гарантії до 11.04.2015 року, але в будь-якому випадку до повного звільнення від зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 1.7. Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 Принципал сплачує Гаранту комісію за надання та обслуговування контргарантії згідно з діючими тарифами Гаранта, зокрема: комісійні за надання та обслуговування контргарантії на умовах покриття коштами клієнта 0,2% від суми контргарантії, мін. 200 доларів США за квартал або його частину, комісійні за оформлення договору про забезпечення надання гарантії - 70,00 доларів США, а також комісійні інших банків згідно з тарифами Гаранта.
У п. 2.1.8. Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 сторони погодили обов'язки Принципала про те, що у разі виконання Гарантом зобов'язання за контргарантією за рахунок власних коштів, вважається, що відбулося кредитування Принципала, і він зобов'язаний сплачувати відсотки за платіж за контргарантією в розмірі 25% річних від сплаченої Гарантом та невідшкодованої Принципалом суми до моменту повного відшкодування на користь Гаранта сум, сплачених останнім за контргарантією. Відсотки сплачуються щомісячно не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за розрахунковий місяць.
При цьому, в п.п. 2.1.1., 2.1.3., 2.1.6., 2.1.7. Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 сторони також погодили, що Принципал зобов'язується: сплачувати комісію за надання послуги згідно з п. 1.7. цього Договору протягом 3-х банківських днів з дати отримання повідомлення від Гаранта (щоквартально) у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату оплати; сплачувати всі витрати інших банків, що виникли під час обслуговування гарантії протягом 3-х банківських днів з дати отримання повідомлення від Гаранта про сплату таких витрат; в забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором у день підписання цього Договору надати Гаранту платіжне доручення на переказ коштів в сумі 1176074,77 долари США зі свого поточного рахунку на рахунок покриття; у разі отримання від Гаранта повідомлення про списання коштів з рахунку покриття відкритого в Банку-кореспонденті, у зв'язку з надходженням вимоги за контргарантією від Банку бенефіціара, протягом 2-ох банківських днів з дати отримання повідомлення від Гаранта перерахувати Гаранту списану з рахунку покриття суму.
Водночас, умовами Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 (п. 2.2.1.) сторони передбачили обов'язки Гаранта про те, що він зобов'язується протягом 2-х банківських днів з дати підписання цього Договору направити повідомлення про випуск контргарантії та кошти, що є покриттям по ній, до Банку-кореспондента для подальшого забезпечення випуску гарантії Банком бенефіціара на користь Бенефіціара за умови виконання Принципалом вимог, зазначених в п. 2.1.6. цього Договору.
Також, як видно з матеріалів справи, 17.01.2013 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" (Заставодержатель) і ДК "Укрспецекспорт" (Заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 3/Г-З-2013/USE-11-2-Д/Г-13 (далі - Договір № 3/Г-З-2013/USE-11-2-Д/Г-13), відповідно до умов якого (п. 1.1.), Заставодавець надає Заставодержателю в заставу майнові права, які полягають в праві вимоги на грошові кошти в сумі 1176074,77 долара США, що знаходяться на рахунку покриття №26022260000001/840, відкритому у ПАТ "ВіЕйБі Банк", та належать Заставодавцю на підставі договору про надання гарантії з усіма змінами та доповненнями, що укладені або будуть укладені до нього, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ДК "Укрспецекспорт".
Відповідно до п. 4.3.1. Договору № 3/Г-З-2013/USE-11-2-Д/Г-13, здійснюючи позасудове звернення стягнення та реалізацію майнових прав, що є предметом застави, Заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави такими способами на свій вибір: звернути стягнення на предмет застави в позасудовому порядку шляхом прийняття у власність відступлених майнових прав в порядку, передбаченому чинним законодавством про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, цим договором та договором відступлення права вимоги.
Крім того, 17.01.2013 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" (Новий кредитор) і ДК "Укрспецекспорт" (Кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 3/Г-У-2013/USE-11-3-Д/Г-13 (з відкладальною обставиною) (далі - Договір № 3/Г-У-2013/USE-11-3-Д/Г-13, за умовами якого (п. 1.1.1) Кредитор, відступає Новому кредитору право вимоги (з відкладальною обставиною) на грошові кошти, розміщені на рахунку покриття за договором про забезпечення надання гарантії № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 від 27.11.2008 року, укладеним між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ДК "Укрспецекспорт". На момент укладення цього договору розмір права вимоги, що відступається, складав 1176074,77 доларів США. Відкладальною обставиною в розумінні цього договору є невиконання ДК"Укрспецекспорт" зобов'язань за договором про надання гарантії та/або Заставодавцем за договором застави майнових прав № 3/Г-З-2013/USE-11-2-Д/Г-13 від 17.01.2013 року.
В п. 1.3. Договору № 3/Г-У-2013/USE-11-3-Д/Г-13 сторони передбачили, що з моменту настання відкладальної обставини, зазначеної в п. 1.2. договору відступлення права вимоги, до Нового кредитора переходить право вимоги, що належить Кредитору, визначене в п.1.1. цього договору.
Як було встановлено також судами, Позивач свої зобов'язання за Договором № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 виконав у повному обсязі, тоді як Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував.
У зв'язку з цим, Позивач надсилав на адресу Відповідача наступні повідомлення: №06-30485 від 18.09.2015 року про сплату за послуги обслуговування контргарантії за умовами покриття коштами клієнта у розмірі 2352,15 дол. США за період з 02.09.2015 року по 01.12.2015 року; №05-733 від 12.01.2016 про сплату за послуги обслуговування контргарантії за умовами покриття коштами клієнта у розмірі 2352,15 дол. США за період з 02.12.2015 року по 01.03.2016 року; №05-18074 від 05.04.2016 року про сплату за послуги обслуговування контргарантії за умовами покриття коштами клієнта у розмірі 2352,15 дол. США за період з 02.03.2016 року по 01.06.2016 року. При цьому, у даних повідомленнях йшлося також про те, що такі кошти слід перерахувати у гривневому еквіваленті.
Крім того, Позивачем було надіслано Відповідачу вимоги на сплату сум комісійних: № 05-49927 від 26.11.2016 року про сплату 98995,83 грн. комісійних Банку бенефіціара - ТМВ Bank PLC, Таїланд, за обслуговування гарантії за період з 16.06.2015 року по 15.12.2015 року (така вимога отримана була Відповідачем 30.11.2015 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 04047664); № 05-4217 від 29.01.2016 року про сплату 111415,08 грн. комісійних Банку бенефіціара - ТМВ Bank PLC, Таїланд, за обслуговування гарантії за період з 16.12.2015 року по 15.06.2016 року та про сплату 135878,76 грн. комісійних Банку Commerzbank AG, Germany, за надання гарантії за період з 03.12.2015 року по 02.03.2016 року (така вимога була отримана Відповідачем 03.02.2016 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 04321871); № 05-24060 від 25.04.2016 року про сплату 142016,91 грн. комісійних Банку Commerzbank AG, Germany, за надання гарантії за період з 03.03.2016 року по 02.06.2016 року (така вимога була отримана Відповідачем 28.04.2016 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 19979798).
При цьому, судом апеляційної інстанції була встановлено наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем зі сплати 177833,17 грн. за надання та обслуговування контргарантії та зі сплати 488306,58 грн. комісійних інших банків за обслуговування гарантії.
Вимогами ПАТ "ВіЕйБі Банк" у даній справі, з посиланням на положення ст.ст. 509, 525, 526, 530, 560, 561, 567, 568, 610, 611, 625, 626-631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193, 198-203, 230-232 Господарського кодексу України, умови укладеного договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 про забезпечення надання гарантії від 27.11.2008 року, та на неналежне виконання з боку ДК "Укрспецекспорт", є стягнення з останнього 920545,04 грн. заборгованості, з яких: 7390,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23.05.2016 року еквівалентно 186240,89 грн., а також 734304,15 грн.
Суд першої інстанції, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 560, 563, 565, 568, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. 200 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст. 2, 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на те, що Постановами Правління НБУ від 20.11.2014 року № 733 і від 19.03.2015 року № 188, ПАТ "ВіЕйБі Банк", відповідно, було віднесено до категорії неплатоспроможних банків, а також, відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про його ліквідацію, тоді як Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 20.11.2014 року № 123 запроваджено з 21.11.2014 року тимчасову адміністрацію та призначено його Уповноважену особу, а рішенням останнього від 20.03.2015 року № 63 розпочато процедуру ліквідації вказаного Банку та призначено уповноважену особу Фонду на його ліквідацію, дійшов висновку про те, що нарахована Позивачем комісія за Договором № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 за період з 02.09.2015 року по 01.06.2016 року, тобто - після відкликання банківської ліцензії, що позбавляло Банк можливості надавати фінансові послуги, є безпідставною, а заявлені "ВіЕйБі Банк" позовні вимоги - необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, з посиланням на норми матеріального права і, зокрема, ст.ст. 530, 549, 560, 561, 563, 564, 565, 625, 629, 1071 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 200, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, умови укладених між сторонами договорів: № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 від 27.11.2008 року, № 3/Г-З-2013/USE-11-2-Д/Г-13 від 17.01.2013 року і № 3/Г-У-2013/USE-11-3-Д/Г-13 від 17.01.2013 року, та представлені докази у справі, встановивши наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості у розмірі 177833,17 грн. за надання і обслуговування контргарантії та заборгованості у розмірі 488306,58 грн. за комісійними інших банків за обслуговування гарантії, про що останнім на адресу Відповідача направлялись відповідні письмові повідомлення, а саме: № 06-30485 від 18.09.2015 року, № 05-733 від 12.01.2016 року, № 05-18074 від 05.04.2016 року, № 05-49927 від 26.11.2016 року, № 05-4217 від 29.01.2016 року і № 05-24060 від 25.04.2016 року, що є підставами для стягнення вказаних сум заборгованості, з урахуванням інфляційних нарахувань, розмір яких, зокрема, за період з 15.12.2014 року по 23.05.2016 року становив 137623,38 грн., і які, однак, були предметом судового розгляду та вирішення у іншій господарській справі по спору між тими ж сторонами, а саме - справі № 910/18081/15, тоді як вимоги Позивача про сплату заборгованості за комісійними інших банків за обслуговування гарантії Відповідачем було отримано 30.11.2015 року, 03.02.2016 року і 03.03.2016 року, а вимоги про сплату обслуговування гарантії - 21.09.2015 року, 15.01.2015 року і 07.04.2016 року, а також пені та, здійснивши власний перерахунок сум інфляційних нарахувань, 3% річних і пені за вказаний у позовній заяві спірний період часу, при цьому, врахувавши і те, що Позивач перебуває в процедурі ліквідації, а тому, згідно приписів чинного законодавства, здійснення будь-яких фінансових операцій можливе виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тоді як кошти Банку в сумі 1176074,77 доларів США відповідно до Договору № 123/USE-12.1-308-Д/Г-08 від 27.11.208 року було розміщено на рахунку покриття в Банку-кореспондентові для забезпечення подальшого випуску гарантії Банком Бенефіціара на користь останнього, що підтверджує наявність у Принципала обов'язку по сплаті Банку комісій за надання та обслуговування гарантії, у тому числі - із запровадженням тимчасової адміністрації та початку процедури його ліквідації, оскільки, як Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так і Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, та іншими законодавчими актами, не передбачено припинення зобов'язання сторін за договором банківської гарантії у разі віднесення фінансової установи до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим, скасувавши повністю рішення суду першої інстанції про відмову в такому позові, прийняв нове рішення, яким припинив провадження у справі в частині стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 137623,38 грн., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, та стягнув з ДК "Укрспецекспорт" на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованість за надання та обслуговування контргарантії у розмірі 177833,17 грн., 488306,58 грн. заборгованості за комісійними інших банків, 251,20 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за надання та обслуговування контргарантії, 635,00 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійних інших банків, 3755,46 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісій іноземних банків, 1982,97 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за обслуговування гарантії і 16416,11 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату комісії, відмовивши в іншій частині позову.
На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року у справі № 910/13112/16 - без змін.
Головуючий - суддя Малетич М.М.
Судді Плюшко І.А.
Самусенко С.С.