ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 910/6935/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на рішенняГосподарського суду міста Києва від 30.01.2017 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі№910/6935/16 Господарського суду міста Києва за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаНаціонального банку України провизнання припиненим кредитного договору в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_6, дов. б/н від 04.03.2016

- відповідача: Мостепанюк В.І., дов. б/н від 28.08.2017

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим кредитного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі №910/6935/16 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 (головуючий суддя Гончаров С.А., судді Куксов В.В., Тищенко А.І.) позовні вимоги задоволено повністю, визнано припиненим Кредитний договір № 101/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), укладений 23.11.2007 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та процесуального права, зокрема статі 599 Цивільного кодексу України, статей 88, 87 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 23.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позивач, Позичальник) укладено Кредитний договір №Ю1/КВ-07 (надалі - Договір), за умовами якого Банк надав позивачу кредитні кошти, в розмірі 750 000,00 грн.

30.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (відповідач) та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк", відповідно до п. 4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) AT "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ТОВ "Укрпромбанк", як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Згідно з п. 4.2. внаслідок передачі ТОВ "Укрпромбанк" ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, ПАТ "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ "Укрпромбанк") від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

У подальшому між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як Позичальником, та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як Кредитором, до Кредитного договору №Ю1/КВ-07 від 23.11.2007 неодноразово вносились зміни та доповнення, шляхом укладення додаткових угод.

27.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено додатковий договір №5 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони виклали умови договору в новій редакції, а саме, сторони змінили валюту виконання зобов'язання за Кредитним договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за Кредитним договором, розмір якої станом на дату укладення Додаткового договору №5 складає 13 312,87 Євро, з Євро на гривні за курсом = 15 грн. та встановленням цієї заборгованості в розмірі 199 693,05 грн. (п. 1 Договору№5).

Відповідно до п. 5 ст. 9 Додаткового договору №5 сторони домовились та погодили, що у випадку будь - яких розбіжностей між умовами Додаткового договору №5 та Кредитного договору або будь-якого спору стосовно тлумачення та/або застосування умов Додаткового договору №5 та/або Кредитного договору, умови Додаткового договору №5 мають переважну силу.

Додатковий договір №5 є невід'ємною частиною Кредитного договору, та набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом строку дії Кредитного договору (п. п. 6, 7 ст. 9 Кредитного договору).

Пунктом 1.1.1. Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених додатковим договором №5) передбачено, що надання кредиту здійснюється окремими траншами (частинами), в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 199 693,05 грн. зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 11% річних, в порядку визначеному Кредитним договором, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом не пізніше 22.11.2017 включно.

Пунктом 1.1.2. Кредитного договору встановлено, що повернення кредиту здійснюється у валюті наданого кредиту у відповідності до зменшення максимального ліміту заборгованості згідно Графіку, який викладений в Додатку №1 та є невід'ємною частиною Кредитного договору, але в будь - якому разі не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за Кредитом, вказаного в п. п. 1.1.1. Кредитного договору.

Відповідно до пункту 2.3. Кредитного договору сплата процентів здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним, в якому нараховані проценти, а також в день погашення заборгованості за Кредитним договором в повній сумі, на рахунок НОМЕР_1 в AT "Дельта Банк", МФО 380236.

02.03.2015 постановою Правління Національного банку України № 150 віднесено Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних.

02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з цим рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно.

З метою виконання умов Кредитного договору позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. із заявою про надання реквізитів для сплати заборгованості за Кредитним договором, проте відповідач відповіді на зазначену заяву не надав.

14.04.2015 позивач повторно подав відповідачу звернення за вхідним реєстровим №2947608, яким просив надати реквізити для сплати заборгованості за Кредитним договором.

Вказане звернення відповідачем залишено без відповіді.

20.04.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО Кадирова В.В. із заявою про надання реквізитів для належного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

30.04.2015 за вих. №05-1389 на адресу позивача надійшла відповідь на звернення, в якій було повідомлено, що наразі проходить перевірка правочинів, в тому числі тих, що надійшли до Банку під час проведення тимчасової адміністрації. Разом з тим, в листі від 30.04.2015 р. зазначено, що у випадку будь-яких змін щодо умов кредитування, в тому числі стосовно зміни реквізитів погашення заборгованості за кредитним договором, Позичальника буде повідомлено додатково.

21.05.2015 р. за вих. №2291 на адресу позивача надійшов лист, в якому зазначено, що перевірка правочинів, в тому числі, й того, що був укладений з Позивачем триває та зазначено про необхідність виконання зобов'язань за Кредитним договором в редакції, що діяла до моменту укладення Додаткового договору №5.

З метою належного виконання зобов'язань за Кредитним договором, позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. з метою внесення платежів на депозит нотаріуса, у зв'язку з ухиленням кредитора від прийняття виконання зобов'язань.

28.04.2015 на депозитний рахунок нотаріуса позивачем було перераховано грошові кошти в розмірі 16 000 грн. (платіж за березень та квітень 2015 року).

Про факт внесення коштів на депозит нотаріуса позивач повідомив відповідача заявою, зареєстрованою відділенням AT "Дельта Банк", за вхідним №2990654.

27.05.2015 за вих. №272/02-23 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським B.C. направлено лист на адресу відповідача та повідомлено про вчинення нотаріальних дій, прийняття коштів на депозит, та про право відповідача на отримання зазначених коштів.

26.08.2015 Банк звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 у справі №910/22426/15 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ФОП ОСОБА_4

Як вбачається із вказаного рішення, суд встановив: "… враховуючи, що відповідач належним чином виконує умови кредитного договору шляхом внесення коштів у депозит нотаріусу в зв'язку з відмовою позивача від одержання належного виконання зобов'язання, позов ПАТ "Дельта Банк" є безпідставним і позивач не має права на дострокове стягнення заборгованості, оскільки умови кредитного договору не були порушені відповідачем".

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судами, у зв'язку з ненаданням банком номерів рахунків для внесення платежів за кредитним договором, позичальник змушений був вносити кошти на депозит приватного нотаріуса Войтовського B.C., зокрема: 28 квітня 2015 року - 16 000,00 грн.; 27 травня 2015 року - 8 000,00 грн.; 28 серпня 2015 року - 8 000,00 грн.; 28 серпня 2015 року - 8 000,00 грн.; 28 серпня 2015 року - 8 000,00 грн.; 08 жовтня 2015 року - 14 500,00 грн.; 29 січня 2016 року - 51 500,00 грн.; 29 лютого 2016 року - 124 441,91 грн.; 04 березня 2016 року - 5,00 грн.; всього - 238 446,91 грн.

Судами також з'ясовано, що з моменту укладення Додаткової угоди №5 по 04 березня 2016 року (дата останнього платежу) минуло 370 календарних дня, за весь час користування коштами Банком мають бути нараховані відсотки в розмірі 18 136,35 грн.

Окрім того, пунктом 1.6 Додаткової угоди №5 Банком встановлено щомісячну комісію за управління кредитною лінією в розмірі 1 процент річних у гривні від фактичної суми заборгованості за кредитом, таким чином реальна процента ставка за кредитом склала 23 % річних (11 % проценти та 12 % річних комісія).

Відтак, за 370 календарних днів Банком має бути нарахована комісія в розмірі 20 602,62 грн.

Всього за вказаний період Позичальник має сплатити на користь Банку 38 738,87 грн., з яких 18 136,25 грн. проценти та 20 602,62 грн. комісія.

Як встановлено судами період з лютого 2015 по березень 2016 ним було сплачено на користь Банку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 199 693,05 грн. та відсотки й комісії у розмірі 38 738,87 грн.

10.02.2016 ПАТ "Дельта Банк" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. з запитом за вих., №02.3-153, в якому надано реквізити для перерахування коштів, що знаходились на депозиті нотаріуса.

19.02.2016 Банк звернувся до позивача із претензією про сплату заборгованості за Кредитним договором.

14.03.2016 позивач звернувся до ПАТ "Дельта Банк" із запереченням на претензію, в якому повідомив про припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом повного виконання зобов'язань, проведеним належним чином та просив відповідача надати довідку про відсутність заборгованості позивача перед відповідачем та надати дозвіл на припинення договору іпотеки.

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним додаткового договору № 5 від 19.02.2015 до кредитного договору № 101/КВ-07 від 23.11.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/5081/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Спір у справі, що переглядається, виник у зв'язку з тим, що ПАТ "Дельта Банк" не вважає зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за кредитним договором № 101/КВ-07 від 23.11.2007 припиненими. Натомість, позивач у справі наголошує на виконанні ним зобов'язань за згаданим договором у порядку та на умовах, визначених у додатковому договорі № 5 від 19.02.2015 до кредитного договору № 101/КВ-07 від 23.11.2007 шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса.

Розглядаючи спір по суті заявлених позивачем вимог, місцевий господарський суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, керуючись приписами статей 509, 537, 599, 4049, 1054 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на встановлені судом обставини виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором у порядку та на умовах, визначених у додатковому договорі № 5 від 19.02.2015 до кредитного договору № 101/КВ-07 від 23.11.2007 та прийняття відповідачем цього виконання, з чим погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України у зв'язку з наступним.

Зобов'язанням, згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Надаючи правову оцінку умовам укладеного між сторонами договору, суди дійшли правомірного висновку, що договір № 101/КВ-07 від 23.11.2007 у редакції додаткового договору № 5 від 19.02.2015 є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Як встановлено судами, з 03.03.2015 у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію, що унеможливило для позивача виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема в частині внесення платежів за тілом кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів за договором № 101/КВ-07 від 23.11.2007.

ФОП ОСОБА_4 неодноразово звертався до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. із заявою про надання реквізитів для сплати заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується листами від 14.04.2015 №2947608, від 20.04.2015 №2957149 проте відповідач відповідей на згадані листи не надав.

Положеннями статті 531 Цивільного кодексу України боржнику надано право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За приписами статті 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Як встановлено судами, у зв'язку з ненаданням банком номерів рахунків для внесення платежів за кредитним договором, позичальник змушений був вносити кошти на депозит приватного нотаріуса Войтовського B.C., зокрема: 28 квітня 2015 року - 16 000,00 грн.; 27 травня 2015 року - 8 000,00 грн.; 28 серпня 2015 року - 8 000,00 грн.; 28 серпня 2015 року - 8 000,00 грн.; 28 серпня 2015 року - 8 000,00 грн.; 08 жовтня 2015 року - 14 500,00 грн.; 29 січня 2016 року - 51 500,00 грн.; 29 лютого 2016 року - 124 441,91 грн.; 04 березня 2016 року - 5,00 грн.; всього - 238 446,91 грн.

Розглядаючи справу, суди також встановили, що позивач вніс на депозит нотаріуса кошти у розмірі, встановленому кредитним договором № 101/КВ-07 від 23.11.2007 у редакції додаткового договору № 5 від 19.02.2015, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 199 693,05 грн., 18 136,25 грн. процентів за користування кредитними коштами, 20 602,62 грн. комісійна винагорода банку.

Колегія суддів зауважує, що у касаційній скарзі представник банку вказує на відсутність заборгованості за відсотками за користуванням кредитними коштами та за комісійною винагородою банку.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 545 Цивільного кодексу України встановлено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

10.02.2016 ПАТ "Дельта Банк" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. з запитом за вих., №02.3-153, в якому надано реквізити для перерахування коштів, що знаходились на депозиті нотаріуса. Як встановлено судами та не заперечується сторонами у справі, внесені на депозит нотаріуса кошти перераховані банку у повному обсязі.

Враховуючи наведене, з огляду на встановлені судами обставини виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором № 101/КВ-07 від 23.11.2007 у редакції додаткового договору № 5 від 19.02.2015, у розмірі, що відповідають умовам договору, шляхом внесення коштів у загальній сумі 238 446,91 грн. на депозит нотаріуса та прийняття такого виконання банком, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України також враховує, що заперечення відповідача проти позову зводяться до посилань на недійсність Додаткового договору №5 27.02.2015 до Кредитного договору від 23.11.2007 №Ю1/КВ-07. Як встановлено судами рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/5081/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016, у задоволенні позову банку до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійним Додаткового договору №5 від 27.02.2015 до Кредитного договору від 23.11.2007 №Ю1/КВ-07 відмовлено.

У зв'язку з цим, колегія суддів відхиляє доводи заявника касаційної скарги стосовно наявності у підприємця обов'язку повернути отриманий ним кредит у Євро, оскільки пунктом 1 Додаткового договору №5 від 27.02.2015 сторони погодились змінити валюту кредитування з Євро на Гривню, відтак, повернення коштів мало здійснюватися у Гривні, у розмірі, визначеному пунктом 1.1. кредитного договору в редакції Додаткового договору №5 від 27.02.2015.

Колегія суддів також залишає поза увагою доводи заявника касаційної скарги стосовного переведення у Гривню за додатковим договором від 27.02.2015 №5 лише частини кредитних коштів та наявність у зв'язку з цим у позивача боргу у розмірі 877,86 Євро. Так, як встановлено судами, відповідно до пункту 1 додаткового договору від 27.02.2015 №5 розмір заборгованості за кредитним договором від 23.11.2007 №Ю1/КВ-07 станом на дату підписання угоди становить 13312,87 Євро, що у гривневому еквіваленті складає 199 693,05 грн. Саме ця сума і була сплачена підприємцем у повному обсязі.

Безпідставними є доводи Банку про порушення судами статей 86, 87 Господарського процесуального кодексу України. Так, як зауважує скаржник, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 Нацбанк України залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. При цьому, розгляд справи відкладено лише на тиждень, що обмежило, на думку заявника, Національний Банк України у часі для належної підготовки та надання пояснень по справі. Водночас, колегія суддів зауважує, що банком не надано доказів наявності у останнього права відстоювати інтереси Національного банку України, оскільки статтею 22 Господарського права України надано кожній стороні у справі, у тому числі третій особі певні процесуальні права, факт користування якими залежить виключно від волі особи, відтак і наявність чи відсутність порушень таких прав залежить від бажання такої особи скористатися наданими їй процесуальними правами. Матеріали справи, водночас, не містять заяв Національного банку України стосовно порушення чи обмеження місцевим судом його прав на участь у судовому розгляді справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" про порушення судами статті 599 Цивільного кодексу України та статей 86, 87 Господарського процесуального кодексу України не спростовують правильні висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши відповідно до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення справи на новий розгляд - відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі №910/6935/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова