Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 5009/90/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

ПАТ "Кредитпромбанк" - Потапенко С.Ю.,

Кредитора Пилипенко М.Ю. - Борисової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 по справі № 5009/90/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД-Авто" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" , -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2014р. (суддя Юлдашев О.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продінвест" ліквідовано, провадження у справі припинено, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними, зобов'язано ліквідатора у строк до 29.05.2014р. надати до господарського суду письмові докази здачі документації банкрута на збереження та знищення печатки і штампу банкрута, зобов'язано державного реєстратора реєстраційної служби ЗМУЮ та Головне управління статистики у Запорізькій області виключити юридичну особу - банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 (колегія суддів: Богатир К.В. - головуючий, Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 у справі залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.104 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2014 продовжено строк розгляду касаційної скарги та призначено розгляд даної справи на 25.11.2014р.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників ПАТ "Кредитпромбанк" та кредитора Пилипенко М.Ю., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2012р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Продінвест" за заявою кредитора ТОВ "ВД-Авто" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.01.2012р. боржника ТОВ "Продінвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. задоволено заяву ліквідатора Клименка О.Ю. про припинення його повноважень у справі та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Нікітенка М.О.

23.04.2014р. ліквідатором надано до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "Продінвест".

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та ліквідуючи ТОВ "Продінвест", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що ліквідатором в ході ліквідаційної процедури виконані покладені на нього законом обов'язки, а за результатами ліквідаційного балансу у боржника відсутнє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство ТОВ "Продінвест" порушена за заявою кредитора ТОВ "ВД-Авто" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто за спрощеною процедурою.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Враховуючи особливості банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята).

Відповідно до частини першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Даний закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка з відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Однак, судом першої інстанції не було перевірено факт відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Суди не надали належної правової оцінки наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.11.2011р., відповідно до якого місцезнаходження боржника: Запорізька обл., м. Запоріжжя, Хортицький район, вул. Лахтінська, буд.8 та статус відомостей про юридичну особу - підтверджено.

Водночас, матеріали справи не містять доказів про відсутність боржника за місцем знаходженням станом на дату подання заяви про порушення провадження по справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "Продінвест", на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2012р. до суду першої інстанції звернулась Ніколенко В.В. як одноособовий учасник ТОВ "Продінвест" із заявою про перехід на загальну процедуру банкрутства підприємства, посилаючись на те, що згідно статутних документів боржник є власником нерухомого майна а саме, торгово-побутового комплексу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд.8.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає право ліквідатора звернутися до суду з відповідним клопотанням про перехід до загальних процедур у справі про банкрутство, однак при вирішенні питання про перехід до загальних процедур банкрутства господарський суд не зв'язаний відповідним клопотанням ліквідатора, а має виходити з факту наявності у боржника майна, що відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, судом першої інстанції не була розглянута заява учасника товариства Ніколенко В.В. та не було прийнято відповідної ухвали.

Отже, суд першої інстанції не вирішив питання щодо можливості продовження розгляду справи за спрощеною процедурою відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та переходу до загальної процедури банкрутства, а також необхідності залучення до участі у справі власника майна ТОВ "Продінвест".

Крім того, суди не звернули уваги на те, що в матеріалах справи відсутній статут боржника ТОВ "Продінвест".

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

А тому у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу від 29.04.2014р. не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки ліквідаційному балансу, який свідчить про відсутність пасиву боржника, що унеможливлює його ліквідацію за наслідками ліквідаційної процедури; не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, реєстру (переліку) вимог кредиторів, даних інвентаризації майна боржника, даних про встановлення ліквідатором державної реєстрації прав власності (заборон відчуження) боржника на об'єкти рухомого та нерухомого майна; не встановлює переліку кредиторів, чиї вимоги виявились незадоволеними за наслідками проведеної ліквідаційної процедури; не містить аналізу стягнення (зарахування) дебіторської заборгованості боржника, не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не надав їм належної правової оцінки та залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, прийняту без дотримання вимог закону.

Згідно із ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувані судові рішення прийняті без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, у зв'язку з чим постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 та ухвала господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити підставність порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Продінвест" за спрощеною процедурою відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та можливість продовження провадження у справі за цією процедурою та в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 по справі № 5009/90/12 скасувати.

Справу № 5009/90/12 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.