Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 910/12854/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Б. Дроботової - головуючого, Н.О. Волковицької, Л.І. Рогачза участю представників: позивачаКоцупатрій О.М., дов. від 08.01.2014р.відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третьої особиПарахомчук Р.І., дов. від 05.08.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року у справі№ 910/12854/13 Господарського суду міста Києваза позовомДержавного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України"до Міжнародної універсальної товарно-сировинної біржі "Епсілон"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватно-орендна агрофірма "Україна"провизнання недійсними результатів торгів

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013 року Державне сільськогосподарське підприємство "Головний селекційний центр України" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними результатів прилюдних торгів (аукціону) з реалізації майна - 88 корів голштинської породи за ціною 680209,20 грн. Приватно-орендній агрофірмі "Україна", що відбулися 15.10.2010 року та зафіксовані у формі протоколу № 1 від 15.10.2010 року. Позивач, посилаючись на приписи статей 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, зазначив на проведення процедури реалізації майна - об'єкта державної власності - з порушенням вимог пунктів 6, 10, 15, 21, 22, 23 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року № 803 (у відповідній редакції), а саме: у наказі про надання згоди на продаж не вказано ідентифікаційних ознак майна, що відчужується, повторний аукціон проведено з порушенням встановленого шестимісячного строку, висновок про вартість майна, що відчужується, погоджено з порушенням підпунктів 1, 4 пункту 8 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891, не додержано конкурентних засад визначення особи, що проводила спірний аукціон, продаж майна відбувся за ціною, нижчою, ніж встановлено у висновку про вартість майна, відсутні докази додержання вимог законодавства щодо підготовки аукціону, розміщення інформації про майно, що підлягало відчуженню, порушено принцип змагальності, що вплинуло на потенційну можливість продажу майна за найвигіднішою для позивача ціною та спричинило заниження ціни продажу майна.

Відповідач відхилив позов у повному обсязі, вказавши, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, не передбачений чинним законодавством, не скориставшись спеціальною процедурою вирішення спору для учасників торгів за статтею 3 Закону України "Про товарну біржу"; оцінка майна, підготовка та процедура проведення його відчуження здійснювались у відповідності до приписів чинного законодавства; відсутні підстави для визнання недійсним спірного правочину з наведених у позовній заяві мотивів.

У матеріалах справи (т.2, а.с.1-5) знаходиться клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, яким позивач просить визнати нікчемним договір купівлі-продажу за реєстровим № 1 від 15.10.2010 року, відповідно до умов якого Приватно-орендна агрофірма "Україна" придбала у Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України" на Міжнародній універсальній товарно-сировинній біржі "Епсілон" згідно з Правилами біржової торгівлі та Протоколу проведення аукціону № 1 від 15.10.2010 року 88 корів голштинської породи (канадської селекції) та застосувати з ініціативи суду наслідки нікчемності правочину з вилученням у Приватно-орендної агрофірми "Україна" та переданням позивачу реалізованого за правочином майна.

За змістом протоколу судового засідання від 12.08.2013 року (т.2, а.с.10) судом у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог відмовлено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року (суддя Цюкало Ю.В.) у позові відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року з позивача стягнуто на користь Державного бюджету України грошові кошти: витрати по сплаті судового збору за заявлені вимоги про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим № 1 від 15.10.2010 року в розмірі 1147 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року роз'яснено рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року таким чином, що згідно з резолютивною частиною вказаного рішення у задоволенні позовних вимог про визнання результатів торгів з реалізації майна, що відбулися 15.10.2010 року та оформлені протоколом № 1 від 15.10.2010 року недійсними та визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 року відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року (судді: Михальська Ю.Б. - головуючий, Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін, як таке, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року (судді: Михальська Ю.Б. - головуючий, Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року (судді: Михальська Ю.Б. - головуючий, Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року по справі № 910/12854/13.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Державне сільськогосподарське підприємство "Головний селекційний центр України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення в даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм процесуального та матеріального права, а саме: висновки судів ґрунтуються на неправильно оцінених обставинах справи та недопустимих доказах; не надано правової оцінки факту порушення при погодженні висновку про вартість майна підпунктів 1, 4 пункту 8 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891; не враховано недодержання вимог Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення організаторів аукціонів по відчуженню об'єктів державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 02.08.2010 року № 1127 щодо проведення конкурсного відбору організатора аукціону та відсутність доказів на підтвердження права відповідача на організацію та проведення спірних торгів.

Відповідач не скористався правом на участь представників у судовому засіданні, у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

За змістом підпункту "и" пункту 18 частини 2 статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", за яким до повноважень Кабінету Міністрів України належить визначення порядку відчуження та списання об'єктів державної власності, постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року № 803 затверджено Порядок відчуження об'єктів державної власності, що визначає механізм та способи відчуження об'єктів державної власності (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку (у відповідній редакції) відчуженням майна є передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені цим Порядком; аукціоном є спосіб продажу майна, за яким його власником стає покупець, що запропонував за нього найвищу ціну, а організатором торгів - юридична особа, яка визначається на конкурентних засадах в установленому Фондом державного майна України порядку.

Відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами; для отримання згоди на відчуження майна суб'єкт господарювання подає разом зі зверненням стосовно відчуження майна, зокрема, відомості про об'єкти основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, за даними бухгалтерського обліку на дату оцінки згідно з додатком 1, акт інвентаризації основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, згідно з додатком 2, висновок про вартість майна, погоджений відповідно до абзацу третього пункту 10 цього Порядку, та звіт про оцінку майна (пункти 6 та 7 Порядку). За пунктом 9 Порядку рішення про надання чи відмову в наданні згоди на відчуження майна приймається протягом 10 робочих днів з дати надходження до суб'єкта управління документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, та відповідного погодження Фонду державного майна; рішення про надання згоди на відчуження майна приймається відповідним суб'єктом управління у формі розпорядчого акта та може визначати спосіб та умови проведення продажу.

Незалежна оцінка майна, що пропонується до відчуження, проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; висновок про вартість іншого майна, що пропонується до відчуження, за результатами рецензування погоджується державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891 (при цьому порядок погодження та затвердження оцінки майна визначено пунктами 17-26 Методики). Початкова вартість продажу майна встановлюється на підставі погодженого висновку про вартість такого майна, погоджений висновок про вартість майна дійсний до закінчення строку дії згоди суб'єкта управління на відчуження такого майна (пункти 10-12, 50 Порядку).

Відчуження майна шляхом його продажу здійснюється на конкурентних засадах (через біржі, на аукціоні); під час здійснення продажу через біржі, на аукціоні суб'єкт господарювання після надання згоди суб'єктом управління забезпечує укладення договору з юридичною особою, яка визначається на конкурентних засадах в установленому Фондом державного майна порядку. Суб'єкти господарювання під час здійснення продажу через біржі, на аукціоні подають юридичним особам, які визначені на конкурентних засадах в установленому Фондом державного майна порядку, документи, які підтверджують надання згоди на відчуження такого майна суб'єктом управління та погодження з Фондом державного майна.

Підготовка до проведення майна до продажу на аукціоні включає надання суб'єктом господарювання згоди на відчуження майна, підготовку інформації про майно та умови його продажу, проведення заходів щодо визначення потенційних покупців, укладення договору з організатором аукціону; інформація про майно, що підлягає продажу, повинна містити такі відомості, як найменування об'єкта, його місцезнаходження, первісну (переоцінену) вартість та суму зносу, відомості про майно (технічні характеристики, рік випуску тощо), початкову вартість продажу майна, фіксовані умови продажу майна, кінцевий строк прийняття заяви про участь в аукціоні, час та місце ознайомлення з майном, час та місце проведення аукціону, контактну інформацію щодо служби з організації аукціону.

Строк призначення аукціону не повинен перевищувати 6 місяців з дня надання згоди на продаж майна; аукціон припиняється і об'єкт знімається з аукціону на вимогу будь-кого з його учасників, суб'єкта управління, Фонду державного майна, якщо, зокрема, не виконано вимоги щодо змісту передбаченої інформації та строків її опублікування, не надано в установленому порядку погодження та/або згоди на відчуження об'єкта продажу.

У разі, коли майно не продано (аукціон вважається таким, що не відбувся за обставин, викладених у пункті 34 Порядку), суб'єкт господарювання, на балансі якого перебуває об'єкт продажу, може прийняти рішення про його повторний продаж, у разі чого можлива зміна умов продажу, включаючи початкову вартість, яку може бути зменшено не більш як на 30 відсотків за погодженням із суб'єктом управління.

Повторний аукціон проводиться за наявності не менш як одного учасника, за наявності лише одного учасника об'єкт може бути продано за початковою вартістю.

Під час аукціону ведеться протокол, що після затвердження його суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває майно, є підставою для укладення протягом 10 днів договору купівлі-продажу між переможцем конкурсу та суб'єктом господарювання.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на балансі позивача, як суб'єкта господарювання перебували корови голштинської породи, що відносились до основних засобів та були об'єктами державної власності. За змістом наказу Міністерства аграрної політики України від 10.03.2010 року № 125, як органом управління позивача надано згоду на відчуження майна позивача, а саме 99 корів голштинської породи, 1991-2007 року народження. Приватним підприємством "Фірма "Конкрет" складено висновок про вартість майна - 97 корів голштинської породи; зазначений висновок погоджено начальником Регіонального управління ФДМУ по Київській області 26 травня 2010 року; погодження висновку про вартість майна підтверджено листом Регіонального управління ФДМУ по Київській області від 04.07.2012 року № 05-14-1862.

07.10.2010 року Фондом державного майна України та Міжнародною універсальною товарно-сировинна біржею "Епсілон" укладено договір про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, від 07.10.2010 року, за пунктом 1 якого відповідач бере на себе виконання послуг з організації продажу на аукціоні об'єктів приватизації, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва, та організації продажу майна, що перебуває у державній власності та відчуження якого можливе з дозволу Фонду державного майна України, через біржі, на аукціонах, на конкурсі. В подальшому повноваження Міжнародної універсальної товарно-сировинної біржі "Епсілон" щодо організації конкурсів та відповідність критеріям організатора аукціону по відчуженню об'єктів державної власності підтверджено витягом з протоколу № 3 від 1-3 листопада 2010 року засідання конкурсної комісії для проведення конкурсів з визначення організаторів аукціонів по відчуженню об'єктів державної власності.

18.08.2010 року комісією у складі працівників позивача було складено інвентаризаційний опис робочої худоби і продуктивних тварин. Міжнародна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон", залучена позивачем в якості організатора торгів, у газетах "Біржовий щотижневик" від 25.08.2010 року № 9(22) та "Всеукраїнський біржовий вісник" від 23.08.2010 року № 8(4) здійснила публікацію відомостей про майно, яке підлягало продажу на аукціоні, із зазначенням відповідної інформації про найменування об'єкта, його місцезнаходження, первісну вартість, кінцевий строк прийняття заявок, місце та час ознайомлення з майном, місце та час проведення аукціону; призначений на 09.09.2010 року аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь у аукціоні від потенційних покупців.

21.09.2010 року комісією у складі працівників позивача було складено інвентаризаційний опис робочої худоби і продуктивних тварин. Міжнародна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон", залучена позивачем в якості організатора торгів, у газетах "Біржовий щотижневик" від 27.09.2010 року № 10(23) та "Всеукраїнський біржовий вісник" від 20.09.2010 року № 9(3) здійснила публікацію відомостей про майно, яке підлягало продажу на повторному аукціоні, із зазначенням відповідної інформації про найменування об'єкта, його місцезнаходження, первісну вартість, кінцевий строк прийняття заявок, місце та час ознайомлення з майном, місце та час проведення аукціону.

При проведенні повторного аукціону 15.10.2010 року переможцем оголошено Приватно-орендну агрофірму "Україна", що була єдиним учасником та запропонувала ціну продажу за визначеною первинною вартістю; передача майна та сплата коштів підтверджується актом приймання-передачі майна № 1 від 22.11.2010 року та Звітом за результатами відчуження та використання коштів, отриманих від продажу майна.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновків, що дослідженими доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджено відчуження об'єкта державного майна, наявного на балансі позивача як суб'єкта господарювання, за згодою суб'єкта управління, одержаною у встановленому порядку, за вартістю, визначеною відповідно до законодавства про оціночну діяльність та погодженою Фондом державного майна; відчуження майна здійснено суб'єктом, що діяв відповідно до положень діючого договору про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, укладеного відповідно до наказу Фонду державного майна України № 1672 від 17.10.2007 року "Про затвердження Положення про умови укладення (переукладення) договору про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності". При цьому при проведенні аукціону додержано наведених вище приписів чинного законодавства щодо порядку його підготовки, проведення та фіксації результатів.

Переглядаючи справу в повному обсязі, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, виходячи з правової природи наявного спору, як спору про недійсність правочину з купівлі-продажу, яким є процедура прилюдних торгів, вказавши на відсутність порушень законодавства у діях відповідача при проведенні прилюдних торгів, та встановив, що судом першої інстанції під час вирішення спору розглядалася лише заявлена позивачем вимога про визнання результатів торгів недійсними, а інші вимоги позивача суд не розглядав.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений спосіб, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки сторін виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; за частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; згідно з частиною 4 статті 202 Цивільного кодексу України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом наведених вище положень Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року № 803, складений за наслідками проведеного аукціону протокол сам по собі не має юридичного значення в аспекті виникнення підстав для подальшої видачі свідоцтва про придбання майна, а є підставою для укладення протягом 10 днів окремого, самостійного правочину - договору купівлі-продажу між переможцем конкурсу та суб'єктом господарювання.

З наведеного вбачається, що за своєю правовою природою аукціон з відчуження об'єктів державної власності не є тотожним правовій природі прилюдних торгів, як правочину, а є певною процедурою, за недодержанням вимог щодо якої може в подальшому оспорюватись дійсність укладеного за її наслідками правочину (договору). Як встановлено апеляційним господарським судом, вимоги щодо недійсності укладеного правочину щодо відчуження об'єкта державної власності не були предметом розгляду та вирішення у межах даного позовного провадження; натомість обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає положенням чинного законодавства у спірних правовідносинах та не призводить до відновлення такого права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Помилкове ототожнення судом апеляційної інстанції правової природи прилюдних торгів та процедури відчуження об'єкта державної власності в процедурі аукціону не спричинили прийняття неправильного судового рішення, а, відтак, не є підставою для скасування рішень господарських судів попередніх інстанцій.

Водночас, суд касаційної інстанції зазначає, що доводами касаційної скарги не спростовано належним чином встановлених господарськими судами обставин справи щодо відчуження спірного майна з додержанням вимог Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року № 803 в частині наявності згоди суб'єкта управління, здійснення оцінки майна та погодження такої оцінки за пунктом 17 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891, організації торгів суб'єктом, що діяв відповідно до положень діючого договору про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, укладеного відповідно до наказу Фонду державного майна України № 1672 від 17.10.2007 року "Про затвердження Положення про умови укладення (переукладення) договору про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності", додержання при проведенні аукціону приписів чинного законодавства щодо порядку його підготовки, проведення та фіксації результатів.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що прийняті господарськими судами рішення та постанова відповідають положенням статей 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судових рішень.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом та місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року у справі № 910/12854/13 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач