Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа № 904/6874/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргипублічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2014у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/6874/13 за позовомпублічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"додержавного підприємства "Придніпровська залізниця"про стягнення 221 691,36грн.за участі представників сторін:

від позивача - Акімова М.Д.

від відповідача - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

04.09.2013 публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з державного підприємства "Придніпровська залізниця" 221 691,36грн, які вважали неправомірно списані з їх особового рахунку.

18.02.2014 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (судді: Юзіков С.Г. - головуючий, Мельниченко І.Ф., Кеся Н.Б.), залишеним без змін 24.09.2014 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., Антонік С.Г.) у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Заявник вважав, що залізницею неправомірно списано кошти за вагони, які не були подані товариству під навантаження.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 08.12.2006 між державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажовласником) укладено договір №ПР/ДН-2-06-1554/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно п.2.2 договору залізниця зобов'язувалася приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнера) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласникові додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі, за вільними тарифами, перелік яких визначається у додатку до договору. Також сторони погодили, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), в тому числі спірні, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) та ін (п.3.2 договору).

02.04.2012 додатковою угодою №23-993 договір доповнено п.2.5 наступного змісту: "З метою підвищення ефективності використання рухомого складу та на підставі розпорядження Укрзалізниці від 29.03.2012 №ЦЗ-1 -9/131 вагони, придбані на умовах лізингу та в кредит, залізниця надає вантажовласнику під перевезення залізорудної сировини за напрямком станція Грекувата в "треті" країни через прикордонні станції з ознакою ЦД-Руда. Вантажовласник здійснює оплату по прибуттю вище вказаних вагонів, які повертаються під навантаження, відповідно до п.13.14 Розділу 2 Збірника тарифів. Вантажовласник приймає під навантаження ту кількість вагонів, яка прибула на станцію одним маршрутом".

У липні 2012 на виконання умов договору за відповідними залізничними накладними на станцію Грекувата Придніпровської залізниці на адресу ПАТ "Центральний ГЗК" прибули порожні вагони. За доводами позивача, вагони, за доставку яких він заплатив 221 691,36грн. не були подані відповідачем на його під'їзну колію, лише 48 із 157 вагонів подані під навантаження, тому вважали неправомірно списані відповідні кошти з його рахунку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції надавши належну правову оцінку усім доводам сторін та наданим на їх підтвердження документам, враховуючи умови укладеного між сторонами договору та додаткової угоди до нього, вимоги Статуту залізниць, Правилам розрахунків за перевезення вантажів, мотивовано дійшли висновку про правомірне списання відповідачем відповідної суми коштів з особового рахунку товариства.

Згідно з п.1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів остаточні розрахунки між залізницями i одержувачами за перевезення вантажів i надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому, до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори i вci платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні на станції призначення.

По прибуттю порожніх вагонів на станцію призначення за всіма накладними оформлено їх видачу, тобто розкредитування документів ПАТ "Центральний ГЗК", що підтверджено розпискою представника вантажоодержувача (позивача) у графі 53 накладних "Підтвердження одержання вантажу". Тобто, позивачем прийнято вантаж від станції, відповідно прийнято на себе зобов'язання щодо сплати провізних платежів згідно залізничних накладних та відповідно до ст. 62 Статуту залізниць України, п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів та п.2.5 договору.

Вагони у кількості 109 штук, що прибули за спірними перевізними документами (розкредитовані позивачем) та не подані під навантаження, були відправлені на Донецьку залізницю у зв'язку зі змінами основного плану навантаження, які були внесені 06.07.2012 товариством до місячного плану перевезень на липень 2012. За таких обставин, суди мотивовано визнали безпідставними вимоги товариства та відмовили у задоволенні його позову.

Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 у справі №904/6874/13 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Г.В. Жаботина

Суддя Л.В. Ковтонюк