ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 4/1155-40/122 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина"на постанову від 12.12.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№4/1155-40/122 господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіс ЛТД"до за участю1. Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина", 2. Дочірнього виробничо-комерційного підприємства "Торговий дім - Галичина" Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро та за зустрічним позовом до пропримусове виконання зобов'язань по договору Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс-Галичина" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіс ЛТД" стягнення заборгованості на суму 164595,53 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Григорян Г.Г. (дов. від 19.09.16)

Від відповідача - 1) Стефак Г.В. (посв., дог. від 21.02.17)

2) не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 27.05.2002 частково задоволено первісний позов ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД", зобов'язано ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" в 10-ти денний термін з дня винесення рішення поставити ДВКП "Торговий дім "Галичина" на користь позивача 1758,319 тон бензину А-80, 0,368 тон дизпалива та 5,998 тон мазуту паливного, повністю відмовлено у задоволенні зустрічного позову ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" до ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" про стягнення заборгованості на суму 164595,53 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2002 змінено пункт 5 рішення місцевого господарського суду: залишено без розгляду по суті зустрічну позовну заяву, в решті - рішення залишено без змін.

На виконання рішення у даній справі господарським судом Львівської області видано наказ від 09.07.2002 про зобов'язання ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" поставити через ДВКП "Торговий дім "Галичина" на користь ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" 1758,319 тон бензину А-80, 0,368 тон дизпалива та 5,998 тон мазуту паливного.

За вказаним наказом державним виконавцем Дрогобицького МУЮ було відкрито виконавче провадження, яке в подальшому передано на виконання до ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України.

27.12.2013 органом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу-дублікату у даній справі. Згідно супровідного листа від 30.12.2013 за №13-0-34-1820/5-12 орган ДВС направив господарському суду Львівської області вказану постанову та виконавчі документи. Згаданий лист надійшов до суду 09.01.2014.

Постановою в.о. начальника ВПВР ДВС України від 21.05.2014 скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №3197107 від 27.12.2013.

21.05.2014 постановою старшого державного виконавця Кеди М.В. виконавче провадження №3197107 було відновлено. Згідно супровідного листа від 21.05.2014 за №13-0-34-1820/5-694/4 постанову про відновлення виконавчого провадження було надіслано господарському суду Львівської області та повідомлено, що відповідно до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання. Лист надійшов до суду 27.05.2014.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження виконавчого документу, 16.10.2015 головний державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України Біловол В.О. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу-дублікату у справі №4/1155-40/122. Вказана постанова надійшла до господарського суду Львівської області 26.10.2015.

06.02.2016 ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" подало до господарського суду Львівської області скаргу на дії та бездіяльність органу ДВС, проте, у зв'язку з пропуском строку на оскарження та відсутністю клопотання про поновлення такого строку, ухвалою від 15.02.2016 суд повернув цю скаргу.

07.09.2016 ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" вдруге подало до господарського суду Львівської області скаргу на дії та бездіяльність органу ДВС із клопотанням про поновлення строку на її подання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.09.2016 у даній справі клопотання позивача про відновлення строку на подання скарги на дії та бездіяльність органу ДВС задоволено, а скаргу - прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2016 (суддя Манюк П.Т.) скаргу задоволено, визнано неправомірними: бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України); дії головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України Біловола В.О. стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.10.2015; постанову від 16.10.2015 про закінчення виконавчого провадження №3197107 - скасовано; зобов'язано головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України Біловола В.О. або іншого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України винести постанову про відновлення виконавчого провадження №3197107.

Виносячи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що: 1) рішення господарського суду Львівської області від 22-27.05.2002 у даній справі фактично не є виконаним, а отже, захист порушеного права позивача (стягувача) не відбувся, що суперечить нормам Конституції України та правовій позиції Європейського суду з прав людини; 2) ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України не звертався до господарського суду із клопотанням чи заявою про направлення йому наказу-дублікату №4/1155-40/122 від 09.07.2002 у зв'язку із винесеною постановою про відновлення виконавчого провадження від 21.05.2014; 3) начальник ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України неправомірно не надав позивачу (стягувачу) відповідь на його скаргу від 11.11.2015 на дії державного виконавця та на його заяву від 11.01.2016.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у складі: Орищина Г.В., Галушко Н.А., Марка Р.І. скасовано п.4 ухвали господарського суду першої інстанції щодо зобов'язання посадових осіб ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України винести постанову про відновлення виконавчого провадження, в решті ухвалу залишено без змін.

ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, скаргу ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" на дій виконавчої служби залишити без задоволення. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.121-2 ГПК України, а також тим, що ухвалою місцевого господарського суду від 09.09.2016 безпідставно було відновлено строк на подання скарги ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" на дії та бездіяльність органу ДВС, оскільки причини пропуску цього строку носять, на думку скаржника, виключно суб'єктивний характер.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що після винесення постанови державного виконавця від 21.05.2014 про відновлення виконавчого провадження, вказана постанова, а також постанова в.о. начальника ВПВР ДВС України від 21.05.2014 були оскаржені ВАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" до господарського суду Львівської області.

Розгляд скарги в господарському суді Львівської області тривав з 02.06.2014 по 30.07.2014, за наслідками якого вказані постанови органу ДВС були скасовані. За наслідками апеляційного провадження, яке тривало з 31.10.2014 по 21.01.2015, ухвалу господарського суду Львівської області від 30.07.2014 було скасовано та відмовлено в задоволенні скарги ВАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" на дії органу ДВС.

30.01.2015 ВАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" подало касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015. При цьому, всі матеріали справи на момент прийняття постанови та надходження касаційної скарги перебували у Львівському апеляційному господарському суді та не повертались до суду першої інстанції.

08.05.2015 Вищий господарський суд України залишив без змін постанову апеляційної інстанції та супровідним листом направив матеріали справи до господарського суду Львівської області, які були отримані ним 23.04.2015.

Після отримання матеріалів справи, 15.05.2015 господарський суд Львівської області поновив провадження по розгляду заяви ТОВ "Універсал Юрсервіс" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 10.04.2014 у даній справі, а ухвалою від 03.06.2015 - припинив провадження за вказаною заявою.

У зв'язку із апеляційним та касаційним оскарженням ухвали місцевого господарського суду від 03.06.2015, матеріали справи №4/1155-40/122 у період з 23.06.2015 по 27.08.2015 перебували у Львівському апеляційному господарському суді, а у період з 02.09.2015 по 12.11.2015 - у Вищому господарському суді України. З суду касаційної інстанції справа надійшла до господарського суду Львівської області 24.11.2015.

26.10.2015, під час перебування справи у Вищому господарському суді України, до господарського суду Львівської області надійшла оскаржувана постанова органу ДВС від 16.10.2015 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу-дублікату у справі №4/1155-40/122.

Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) передбачав, що підставою для закінчення виконавчого провадження є непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону, тобто протягом трьох місяців з дня надходження відповідної постанови.

Судами встановлено, що до того, як державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, місцевий господарський суд не мав можливості з об'єктивних причин пред'явити виконавчий документ до виконання у трьохмісячний строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", така можливість з'явилась в суду після спливу більш, ніж 11-ти місяців.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні дані, що державний виконавець з моменту надіслання постанови про відновлення виконавчого провадження до моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, тобто протягом більш, ніж 16-ти місяців, вживав будь-які заходи, спрямовані на отримання виконавчого документа від органу, який його видав, чи спрямовані на з'ясування причин неподання виконавчого документа у встановлений строк.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.

Враховуючи закріплений в Конституції України та в ГПК України принцип обов'язковості виконання судового рішення; те, що невжиття державними органами необхідних заходів для виконання рішення не може позбавляти особу права на справедливий суд та права отримати виконання судового рішення; фактичні обставини у даній справі підтверджують, що внаслідок винесення органом ДВС постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.10.2015 стягувач позбавляється вищезгаданих прав, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про скасування постанови органу ДВС від 16.10.2015 про закінчення виконавчого провадження №3197107 та про визнання неправомірними дій державного виконавця органу ДВС у цій частині.

Що стосується зобов'язання державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження №3197107, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про відмову у задоволенні заяви скаржника в цій частині, оскільки відповідний обов'язок на державного виконавця покладений Законом України "Про виконавче провадження".

Щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, судами встановлено, що ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" зверталося до заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із скаргою від 11.11.2015 на дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та заявою від 11.01.2016 про повторний розгляд скарги. Докази отримання органом ДВС скарги та заяви наявні в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до положень ч.8 ст. 82 цього Закону, скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

В матеріалах справи відсутні докази того, що начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції розглянув подані стягувачем скаргу від 11.11.2015 та заяву від 11.01.2016 та виніс за результатами їх розгляду відповідні постанови.

Таким чином, суди обгрунтовано зазначили про задоволення скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Що стосується пропуску ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" строку на звернення зі скаргою на дії органу ДВС, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Судами встановлено, що ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" про постанову органу ДВС від 16.10.2015 про закінчення виконавчого провадження №3197107 товариство дізналося 03.11.2015 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскільки орган ДВС відправляв кореспонденцію за неналежною адресою.

Після того, як стягувач дізнався про постанову органу ДВС ним було подано адвокатський запит до господарського суду Львівської області з проханням пояснити причини непред'явлення судом виконавчого документа до виконання; подано скаргу на дії державного виконавця до начальнику відділу, якому безпосередньо він підпорядкований; подано позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання неправомірними скасування постанови державного виконавця.

Крім того, 06.02.2016 стягувач звернувся зі скаргою на дії органу ДВС до господарського суду Львівської області, у якій просив скасувати постанову органу ДВС від 16.10.2015. Проте, у зв'язку з пропуском строку на оскарження та відсутністю клопотання про поновлення такого строку, ухвалою від 15.02.2016 суд повернув стягувачу його скаргу.

Скаргу, яка є предметом даного розгляду, стягувач подав 01.09.2016.

З огляду на викладене, судами обгрунтовано зроблено висновок, що матеріали справи не дають підстав вважати, що причини пропуску ТОВ "Фірма "Авіс ЛТД" строку на оскарження дій органу ДВС пов'язані із недобросовісністю чи бездіяльністю стягувача та правомірно відновлено процесуальний строк.

Враховуючи вищенаведене, постанова апеляційної інстанції про часткове задоволення скарги на дії виконавчого органу, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" залишити без задоволення.

Постанову від 12.12.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі №4/1155-40/122 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

О. Яценко