Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 915/1158/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015у справі№ 915/1158/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомзакритого акціонерного товариства "Галеніка"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід"простягнення попередньої оплати за договором № 20/01 від 20.01.2010 у розмірі 122640,00 доларів США, що еквівалентно 2640439,20 грн.,від позивача:Бондар Р.В. (довіреність від 24.09.2015 № 10686),від відповідача:Лях Н.В. (довіреність від 10.02.2016 № б/н),

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Галеніка" 21.06.2015 через поштове відділення зв'язку звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод" про стягнення попередньої оплати за договором № 20/01 від 20.01.2010, з врахуванням додаткової угоди № 1 від 26.06.2012, у розмірі 122640,00 доларів США, що еквівалентно 2640439,20 грн. Вказаний позов надійшов до Господарського суду Миколаївської області 30.06.2015.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 у справі № 915/1158/15 (суддя Олейняш Е.М.) у позові відмовлено. Судовий збір в розмірі 52808,78 грн. покладено на позивача.

Рішення мотивоване тим, що позивачем в порушення пунктів 2.4, 7.4 договору в редакції додаткової угоди не сплачено повну вартість комбайну (попередню оплату), тому у відповідача не виник обов'язок з поставки товару. Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, у позивача не виникло право вимоги на повернення суми попередньої оплати, оскільки відповідачем не отримано суму попередньої оплати у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 915/1158/15 Господарського суду Миколаївської області (у складі колегії суддів: Гладишевої Т.Я. - головуючого, Савицького Я.Ф., Ліпчанської Н.В.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 у справі № 915/1158/15 скасовано. Позов закритого акціонерного товариства "Галеніка" задоволено. Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" на користь закритого акціонерного товариства "Галеніка" 122640,00 доларів США передоплати за договором № 20/01 від 20.01.2010, що еквівалентно 2640439,20 грн. відповідно до курсу Національного Банку України станом на дату подання позову. Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" на користь закритого акціонерного товариства "Галеніка" 52808,78 грн. судового збору за подання позовної заяви та 58089,66 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 915/1158/15 Господарського суду Миколаївської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 у справі № 915/1158/15 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" - продавець (постачальник) та закритим акціонерним товариством "Галеніка" - (покупець) 20.01.2010 укладено договір № 20/01.

Відповідно до пункту 1.1 договору, покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, а продавець (постачальник) зобов'язався виготовити та поставити товар в асортименті, кількості та за цінами згідно з номерними специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору та оформлюються на всі наступні поставки в межах суми договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору, мета придбання товару - для оптової торгівлі.

Відповідно до пункту 2.1. договору, поставка товару здійснюється відповідно до міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2000 на умовах FCA- м. Миколаїв, Україна.

Згідно з пунктом 2.2 договору, відвантаження товару здійснюється партіями відповідно до заявок покупця.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що строк поставки встановлено 30-ть днів з моменту надходження 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника, згідно з датою зазначеною в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.5 договору, датою поставки вважається дата передачі товару перевізнику для доставки покупцю згідно з пунктом 2.1 даного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 3.1 договору передбачено: ціни на товар встановлюються в доларах, включаючи вартість пакування, маркування, витрат на оформлення митних документів, та сертифікатів походження товару.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 3.3 договору передбачено: валюта платежу - долар США.

Судами встановлено, що пунктом 3.4 договору передбачено, що умови оплати: попередня оплата в розмірі 100 % від вартості замовленої продукції здійснюється згідно зі специфікацією на поставку продукції. За згодою сторін умови оплати можуть бути змінені.

Відповідно до пункту 7.4 договору, у разі, якщо постачальник не відвантажує товар згідно з умовами договору (відвантаження товару пізніше узгодженої дати), то покупець має право відмовитись від товару та вимагати повернення раніше сплачених 100 % грошових коштів протягом 5-ти банківських днів.

Відповідно до пункту 12.6 договору, строк дії даного договору до 31.12.2010.

Специфікацією № 1 від 20.01.2010 до договору № 20/01 від 20.01.2010 визначено асортимент, кількість та ціну товару, що поставляється за даним договором, а саме: блок радіаторів УР 300.13.000 для комбайну зернозбирального самохідного КЗС1218 у кількості 85 одиниць на суму 151300 доларів США.

На виконання умов договору № 20/01 від 20.01.2010 позивачем в період з 21.01.2010 по 09.06.2010 перераховано відповідачу попередню оплату у розмірі 170000 доларів США, з яких відповідачем повернуто 47360 доларів США двома платежами: 25.03.2010 в сумі 39360 доларів США та 06.07.2012 - 8000 доларів США.

Відповідачем за договором 20/01 від 20.01.2010 не поставлено позивачу блоки радіаторів УР 300.13.00 для комбайну зернозбирального самохідного КЗС1218 у кількості 85 одиниць.

Сторонами 26.06.2012 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 20-01 від 20.01.2010, якою викладено пункт 2.4 та пункт 7.4 вказаного договору в наступній редакції:

" 1. Пункт 2.4 розділу 2 "Умови поставки товару" договору поставки від 20.01.2010 № 20/01 викладено в наступній редакції: " 2.4. Датою поставки товару покупцю є 27.06.2012, з урахуванням надходження 100 % передплати на розрахунковий рахунок постачальника";

2. Пункт 7.4 розділу 7 "Відповідальність сторін" договору поставки від 20.01.2010 № 20/01 викладено в наступній редакції: "7.4. У разі якщо постачальник не відвантажує товар згідно з умовами договору (відвантаження товару пізніше узгодженої дати), то постачальник зобов'язується поставити покупцю зернозбиральний комбайн "Лида-1300-03" 2010 р.в. 1 од. вартістю 135000 доларів США в рахунок заборгованості за договором. Відвантаження зернозбирального комбайну "Лида-1300-03" 2010 р.в. покупцю здійснюється після оплати повної вартості комбайна, з урахуванням транспортних та накладних витрат постачальника".

Судами встановлено, що на виконання умов договору № 20-01 від 20.01.2010 позивачем перераховано відповідачу 170000 доларів США попередньої оплати за поставку 85 -ти блоків радіаторів УР 300,13,000 для комбайну зернозбирального самохідного КЗС 1218.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.03.2010 та 06.07.2012 відповідачем з суми попередньої оплати повернуто позивачу частину отриманих грошових коштів у розмірі 47360,00 дол. США.

Судами встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення попередньої оплати, що підтверджується зверненнями від 03.08.2015, від 19.08.2015, від 26.08.2015.

Відповідно до статт 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з приписів статті 693 Цивільного кодексу України, попередньою визнається повна або часткова оплата товару покупцем до його передачі продавцем у строк, що визначений сторонами за договором.

Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що тільки до закінчення терміну дії договору до нього можуть бути внесені зміни та доповнення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що строк дії договору № 20/01 від 20.01.2010 до 31.12.2010, доказів пролонгації договору за взаємною згодою сторін матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що додаткову угоду № 1 від 26.06.2012, яку укладено до договору № 20/01 від 20.01.2010 після спливу строку дії договору, не можна розцінювати як додаткову угоду, що є невід'ємною частиною даного договору.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що додаткова угода № 1 від 26.02.2012 не є укладеною, не узгоджується з предметом спору. Зазначена вимога не заявлялась.

Незалежно від висновків, викладених у постанові апеляційного суду, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 915/1158/15 Господарського суду Миколаївської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український радіаторний завод "Кронід" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 915/1158/15 Господарського суду Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 915/1158/15 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий, суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.