Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 916/2429/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя С Судді:Борденюк Є.М., Кривда Д.С., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2015 у справі № 916/2429/15 господарського суду Одеської областіза позовомдержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"докомпанії "Нортроп" у формі товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 10 117, 73 дол. США, що еквівалентно 212 733, 42 грн.,за участю представників позивача: Сидоренко Д.О.,відповідача: Влачиги С.Р., Боєва М.О.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до компанії "Нортроп" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 10 117, 73 дол. США заборгованості, що еквівалентно 212 733, 42 грн., у зв'язку з несплатою за виставленими рахунками податку на додану вартість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (підприємством) та компанією "Нортроп" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (агентом) 12.06.2013 укладено договір № 1/П-13, відповідно до умов якого підприємство зобов'язується за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном глибоководного суднового ходу, а агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг підприємства є судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до п. 2.1.2 договору підприємство зобов'язується надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору агент зобов'язується робити своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється у порядку визначеному діючим законодавством України в сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю.

Пунктом 2.2.4 договору визначено, що агент зобов'язується сплачувати рахунки, виставлені підприємством у терміни, визначені договором.

Відповідно до п.п. 4.2.2, 4.3 договору остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом десяти банківських днів з дати отримання від підприємства рахунку за реквізитами зазначеними у такому рахунку. Зобов'язання з оплати вважаються виконаними агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства.

Додатковою угодою від 18.12.2013 до договору строк дії останнього продовжено до 31.12.2015.

Протягом червня - жовтня 2013 року позивачем надано послуги суднам, які знаходились під агентуванням відповідача, за що виставлено останньому рахунки на сплату обов'язкових платежів, оплачені відповідачем у повному обсязі.

У квітні 2015 року позивачем донараховано податок на додану вартість на суми канального збору за суднозаходи під агентуванням відповідача за період надання послуг з червня по жовтень 2013 року, оформлено відповідні рахунки та надіслано відповідачу лист від 09.04.2015 № 1681 в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що у вантажних документах не вказано іноземний порт, немає підстав вважати підтвердженим факт здійснення відповідними суднами міжнародного морського перевезення, та, як наслідок, підстав для застосування пільги зі сплати податку на додану вартість.

Проте відповідач відмовився оплатити їх вказуючи на незаконність донарахування ПДВ на суму канального збору та відсутність підстав для її оплати, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум ПДВ за спірний період.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про морські порти" визначено, зокрема, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Відповідно до ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

У розумінні ст. 132 КТМ України міжнародні перевезення - це перевезення між портами України та іноземними портами, які можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

За приписами п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Стягнення портових зборів як за міжнародне перевезення виключає можливість стягувати податок на додану вартість.

За ст. 134 КТМ України документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є:

1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;

2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті;

3) інші письмові докази.

Пунктом 54 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Митною територією, згідно із ст. 9 МК України, є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Відповідно, судна завантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто за межами митної території України із оформленням відповідних коносаментів, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі судна, які обслуговувалися відповідачем, та по яким позивачем донараховано ПДВ, перетинали державний кордон України, тобто мали місце міжнародні перевезення вантажу. Крім цього, на перевезення вантажу по основним суднам були видані коносаменти та вантажні маніфести на частину вантажу, що підлягає перевантаженню в нейтральних водах на додаткові судна. В документах зазначено порт відправлення - Kamsar, Гвінея, порт призначення -Дніпро-Бузький, Україна. А також коносамент та вантажний маніфест на частину вантажу, що перевозилась безпосередньо основним судном, залишилась на ньому та не підлягала перевантаженню, в документах по яких також зазначено порт відправлення - Kamsar, Гвінея, порт призначення - Дніпро-Бузький, Україна. Перевантаження частини вантажу за межами території України (нейтральні води) на додаткові судна здійснювалось на підставі Генеральних актів та Актів про факти з детальним описом процесу. Перевезення частини вантажу додатковими суднами з нейтральних вод підтверджується окремими коносаментами та Вантажними маніфестами таких суден, які відповідають коносаменту та маніфесту основного судна на перевантажену частину вантажу із зазначенням іноземного порту відправлення.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що перевантаження імпортного вантажу у нейтральних водах є частиною договору міжнародного перевезення вантажу з іноземного порту до українського порту, а судна із цим вантажем мають статус суден, які здійснюють міжнародне перевезення, тобто учасники цього перевезення перебувають у правовідносинах договору міжнародного перевезення вантажу, внаслідок чого судновласники через своїх агентів не сплачують ПДВ при споживанні послуг, які сплачуються у складі портових зборів відповідно до п. 197.9 ст. 197 ПК України.

Посилання позивача на лист Міністерства доходів і зборів України № 17866/99-99-19-04-02-15 від 19.12.2013 як на підставу для нарахування податку на додану вартість на портові збори обґрунтовано відхилено місцевим та апеляційним господарськими судами, оскільки даний лист не породжує правових норм, не може встановлювати підстави або порядок застосування пільг з оподаткування, а є думкою контролюючого органу з конкретних правовідносин.

Інші доводи скаржника спростовані судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 - без змін.

Головуючий суддяБорденюк Є.М.Судді:Кривда Д.С. Могил С.К.