Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 908/1790/15-г

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Норд"на постановувід 16.06.2015 Донецького апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Запорізької області № 908/1790/15-г за позовомПублічного акціонерного товариства "Норд"доПриватного акціонерного товариства "АВК" простягнення суми,за участю представників: позивача - Шубчинська Л.М., Анголенко А.В., Дробоцький Р.В.відповідача -Волченко О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.04.2014 у справі №908/1790/15-г (суддя Кагітіна Л.П.) задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Норд" (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства "АВК" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами оренди від 15.11.2013 №№ 3119, 3120, 3121. Стягнено з відповідача на користь позивача 58104296,98грн боргу та витрати зі сплати судового збору.

Донецький апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 16.06.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Марченко О.А., суддів Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення місцевого господарського суду у справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Позивач з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 3, 6, 617, 762 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", п. п. 4.1, 6.2 Регламенту Торгово-промислової палати України, затвердженого рішенням президії ТПП України №40 від 15.07.2014, ст. ст. 34, 36, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано встановлений нормами цивільного законодавства принцип свободи договору, реалізуючи який позивач та відповідач визначили в умовах договорів оренди інший порядок застосування та інші наслідки обставин непереборної сили, ніж ті, що встановлені приписами ст. ст. 617, 762 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим є безпідставним висновок апеляційного господарського суду про відмову в позові на підставі вказаних правових норм. Скаржник також зазначає, що наданий відповідачем сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.09.2014 №2816/05-4 засвідчує обставини непереборної сили щодо відносин, які виникають у відповідача у сфері оподаткування, та не засвідчує вказаних обставин відносно спірних договорів оренди.

Відзив на касаційну скаргу позивач не надав.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 15.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "НОРД" (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "АВК" (орендар) укладено три типові договори оренди:

- договір оренди нежитлового приміщення, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Івановим О.І. під реєстровим № 3121 (далі - договір-1);

- договір оренди нежитлового приміщення, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Івановим О.І. під реєстровим № 3119 (далі - договір-2);

- договір оренди нежитлового приміщення, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Івановим О.І. під реєстровим № 3120 (далі - договір-3).

За умовами договору-1 об'єктом оренди є частина нежитлового приміщення першого поверху будівлі ткацької фабрики №2 літ.В-1, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 43-А, загальною площею 31202 м2 із обладнанням та конструкціями, встановленими в ньому (приміщення-1). Станом на дату підписання даного договору, об'єкт оренди підлягає реконструкції з метою його приведення у відповідність із погодженим сторонами попереднім планом. Фактична загальна площа, індивідуальні площі приміщень, їх розташування та співвідношення, кількість та місце розташування інших елементів об'єкту оренди, визначається технічним паспортом, що складається по закінченню реконструкції (п.1.2 договору-1); розмір орендної плати за місяць орендного користування становить в цілому 2100084,56грн (п.4.1 договору-1); розмір орендної плати за об'єкт оренди в цілому за місяць (без ПДВ) у гривні становить грошовий еквівалент 255166,98 USD (п.4.2 договору-1).

За умовами договору-2 об'єктом оренди є приміщення першого поверху площею 1406,5 м2, приміщення другого поверху площею 164,1 м2, приміщення третього поверху та перехід у приміщення будівлі ткацької фабрики № 2 літ.В-1, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 43-А, площею 1534 м2, що розташовані у правому крилі будівлі допоміжного побутового корпусу літ. Ц-3, що розташована за адресою м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 34, загальною площею 3104,6 м2 (приміщення-2). Об'єкт оренди на момент передачі в орендне користування буде відреконструйований згідно проектній документації та обладнаний душовими, роздягальнями чоловічою та жіночою, кімнатою для приймання їжі, коморою для зберігання інвентарю. Фактична загальна площа, індивідуальні площі приміщень, їх розташування та співвідношення, кількість та місце розташування інших елементів об'єкту оренди, визначається технічним паспортом, що складається по закінченню реконструкції (п.1.2, п. 1.2.1 договору-2); розмір орендної плати за місяць оренди об'єкту в цілому становить 112417,57грн (п.4.1 договору-2); розмір орендної плати за об'єкт оренди в цілому за місяць (без ПДВ) у гривні становить грошовий еквівалент 13660,24 USD (п.4.2 договору-2).

За умовами договору-3 об'єктом оренди є частина нежитлового приміщення першого поверху будівлі ткацької фабрики № 2 літ.В-1, яке розташоване за адресою м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 43-А, попередньою загальною площею 679 м2 із обладнанням та конструкціями, встановленими в ньому (приміщення-3). Станом на дату підписання даного договору, об'єкт оренди підлягає реконструкції з метою його приведення у відповідність із погодженим сторонами попереднім планом. Фактична загальна площа, індивідуальні площі приміщень, їх розташування та співвідношення, кількість та місце розташування інших елементів об'єкту оренди, визначається технічним паспортом, що складається по закінченню реконструкції (п.1.2 договору-3); розмір орендної плати за місяць оренди об'єкту в цілому становить 46104,10грн (п.4.1 договору-3); розмір орендної плати за об'єкт оренди в цілому за місяць (без ПДВ) у гривні становить грошовий еквівалент 5601,75 USD (п.4.2 договору-3).

Пунктами 3.1 договорів сторони визначили, що строк оренди становить п'ять календарних років з моменту передачі та приймання об'єкту оренди в орендне користування.

Договори набирають чинності з дати їх підписання та нотаріального посвідчення і діють до спливу (закінчення) строку оренди. Право оренди за цими договорами у орендаря виникає з моменту передачі та приймання об'єктів оренди згідно з умовами розділу 2 договорів (п.3.2 договорів). Орендна плата сплачується в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок орендодавця на підставі отриманого від орендодавця рахунку в строк до 15 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим. Отримання рахунку є обов'язком орендаря. Якщо орендар не отримав рахунок до 10-го числа місяця, що слідує за розрахунковим орендар зобов'язаний сплатити орендну плату в будь-який з наступних п'яти днів (п. 4.5 договорів). Орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та сплачувати компенсаційні платежі (п. 5.4.2 договорів); сторона даних договорів звільняється від визначеної цими договорами та чинним в України законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення договорів, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс -мажорних обставин, визначених у цих договорах, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цими договорами порядку. Під форс - мажорними обставинами у цих договорах розуміються непереборна сила, а також усі інші обставини, які визначені у даних договорах як підстава для звільнення від відповідальності за порушення договорів. Під непереборною силою у цих договорах розуміються будь - які надзвичайні події щодо сторін, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, шквальний вітер, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, масові епідемії, тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, революції, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки, бойкоти, знецінення долару сполучених штатів Америки або національної валюти, тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, органів податків та зборів, інші законні або незаконні заборони чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами цих договорів або тимчасово перешкоджають такому виконанню (п.8.1 договорів). Настання непереборної сили має бути засвідчено документом, який видається Торгово-промисловою палатою України або іншим документом, виданим органом, що здійснює держану політику у сфері виникнення обставини непереборної сили, чи право засвідчити яку у такого органу наявне згідно законодавства або характеру діяльності (п. 8.2 договорів). Сторона, яка має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язано невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цих договорів. У випадку виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) сторони зобов'язані протягом тридцяти календарних днів досягти згоди стосовно внесення відповідних змін до даних договорів для захисту інтересів обох чи постраждалої сторони, тощо (8.3 договорів); жодні обставини непереборної сили не звільняють сторони від обов'язку виконати грошові зобов'язання (п.8.5 договорів).

На виконання умов вказаних вище правочинів позивач передав, а відповідач прийняв приміщення 1, 2, 3, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі нерухомого майна від 10.03.2014.

Позивачем для сплати орендних платежів виставлені відповідні рахунки відповідачеві: №26/8077 від 09.02.2015 на суму 7633575,37грн; №26/8078 від 09.02.2015 на суму 167581,96грн; №26/8079 від 09.02.2015 на суму 408659,74грн; №26/8080 від 09.02.2015 на суму 7633575,37грн; №26/8081 від 09.02.2015 на суму 167581,96грн; №26/8082 від 09.02.2015 на суму 408659,74грн; №26/8083 від 09.02.2015 на суму 7633575,37грн; №26/8084 від 09.02.2015 на суму 167581,96грн; №26/8085 від 09.02.2015 на суму 408659,74грн; №26/8086 від 09.02.2015 на суму 7633575,37грн; №26/8087 від 09.02.2015 на суму 167581,96грн; №26/8088 від 09.02.2015 на суму 408659,74грн; №26/8089 від 09.02.2015 на суму 7633575,37грн; №26/8090 від 09.02.2015 на суму 167581,96грн; №26/8091 від 09.02.2015 на суму 408659,74грн; №26/8092 від 09.02.2015 на суму 7633575,37грн; №26/8093 від 09.02.2015 на суму 167581,96грн; №26/8094 від 09.02.2015 на суму 408659,74грн; №26/8161 від 03.03.2015 на суму 440296,86грн; №26/8162 від 03.03.2015 на суму 180555,61грн; №26/8136 від 03.03.2015 на суму 8224542,10грн, а всього на загальну суму 58104296,98грн.

Втім, зазначені рахунки відповідачем не оплачені, в зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Норд" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "АВК" заборгованості з орендної плати за період з серпня 2014 року по лютий 2015 року включно, в сумі 58104296,98грн.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, встановивши факт несплати відповідачем у визначений зобов'язаннями строк орендних платежів, дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у змісті якої, з урахуванням доповнень, останній вказав на відсутність підстав для стягнення орендної плати в спірний період внаслідок неможливості використання орендарем нерухомого майна через обставини непереборної сили.

На підтвердження вказаних у апеляційній скарзі обставин, відповідач подав суду апеляційної інстанції наступні докази: копія листа Управління правового забезпечення служби безпеки України №16/369г від 04.08.2014, копія Сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України № 2816/05-4 від 03.09.2014, копія акта про нещасний випадок на виробництві зі смертельним наслідком, акта про проведення спеціального розслідування ф. Н-1, ф. Н5, накази генерального директора Приватного акціонерного товариства "АВК" №166а від 27.06.2014 та №165 від 09.07.2014 про зупинення роботи підприємства, лист №10/12-14 від 10.12.2014 про зупинення виробництва та виробничих ліній у період з 06.08.2014 по 12.11.2014, наказ №182-р від 22.08.2014 про проведення розслідування нещасного випадку, фотозвіт про наслідки обстрілу орендованих складів, доповідна записка від 02.09.2014, наказ №195 від 15.09.2014

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції на підставі поданих відповідачем доказів дійшов висновку, що відповідач фактично не міг використовувати орендоване майно через обставини, за які він не відповідає, оскільки об'єкти оренди знаходяться на території м. Донецька, де згідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014, наразі проводиться антитерористична операція, у зв'язку з чим і на підставі приписів ст. 617 та ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу відмовив у задоволенні позовних вимог.

Втім, зазначені висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позову колегія суддів вважає передчасними, тобто, такими, що здійснені внаслідок порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи таке.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 ст. 14 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання тільки у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Водночас, відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, у пунктах 8.5 договорів оренди сторони дійшли згоди, що жодні обставини непереборної сили не звільняють сторони від обов'язку виконати грошові зобов'язання.

Тобто, умовами укладених договорів сторони визначили для себе інші, ніж приписи ч. 6 ст. 762 ЦК України правові наслідки настання для наймача обставин непереборної сили.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, за змістом вказаної норми, особа звільняється саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання, причому, за умови доведення цією особою, що порушення є наслідком непереборної сили.

Втім, відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції вказаних законодавчих приписів в співвідношенні з умовами пункту 8.5 кожного з договорів оренди, які у встановленому порядку недійсними не визнавалися, не врахував, а суд першої інстанції, вирішуючи спір у справі, свої висновки про підставність позову ґрунтував на загальних нормах цивільного законодавства зобов'язального характеру без встановлення обставин наявності/відсутності підстав застосування наслідків форс-мажору, адже заперечення проти позову з посиланням на обставини непереборної сили заявлені відповідачем лише в суді апеляційної інстанції, відтак, умовам договорів оренди в цьому контексті не надано належної правової оцінки.

Також слід зазначити, що умовами п. 8.3 кожного з договорів сторони передбачили необхідність дотримання стороною, яка має намір послатися на форс-мажорні обставини, певної процедури, зокрема, зобов'язання невідкладного повідомлення іншої сторони про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цих договорів з метою досягти згоди стосовно внесення відповідних змін до даних договорів для захисту інтересів обох чи постраждалої сторони, втім, застосовуючи наслідки форс-мажорних обставин, суд апеляційної інстанції не переконався у виконанні відповідачем таких своїх обов'язків.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Підпунктом 3.3.1 п. 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44, визначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Згідно з п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Разом з тим, з доданого відповідачем до суду апеляційної інстанції сертифікату Торгово-промислової палати України від 03.09.2014 №2816/05-4 вбачається, що обставини непереборної сили підтверджені відповідачеві щодо його відносин у сфері справлення, сплати податків та обов'язкових платежів, а не щодо виконання зобов'язань по трьом договорам оренди, стягнення заборгованості за якими є предметом позову.

Наведене свідчить, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язується законність вирішення спору по суті.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України порушення судами процесуальних норм, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у справі та не з'ясування обставин, від яких залежить законність рішення, є підставою для скасування оскаржуваних судових актів та скерування справи до суду першої інстанції для нового розгляду. При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Норд" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі Господарського суду Запорізької області № 908/1790/15-г та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк