Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Справа № 922/2670/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємствана ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 922/2670/14 господарського суду Харківської областіза позовомІзюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємствадоВиконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської областіпро стягнення 14 692 606,78 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2014 р. (суддя Хотенець П.В.) клопотання Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про звільнення від сплати судового збору відхилено, позовну заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області 14 692 606,78 грн. повернуто без розгляду з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. (судді Істоміна О.А., Білецька А.М., Плужник О.В.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін у зв'язку з її відповідністю нормам матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією не скористались.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Стаття 57 ГПК України містить вимоги щодо комплектності документів, які повинні додаватися до позовної заяви. Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Втім, місцевим господарським судом встановлено невиконання позивачем зазначених вимог чинного законодавства. Натомість, Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване скрутним матеріальним становищем останнього.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце лише за наявності виключних обставин.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для задоволення клопотання Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий стан підприємства перешкоджає сплаті судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 922/2670/14 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова