Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 910/22014/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергорезерв" на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 05.11.2014 Київського апеляційного господарського суду 18.02.2015у справі Господарського суду№ 910/22014/14 міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"доПриватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергорезерв"провідшкодування шкоди в порядку регресу у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Грабовський О.О.; - відповідача Бреус О.М.;ВСТАНОВИВ:

09.10.2014 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергорезерв" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 14 442, 80 грн.

05.11.2014 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило зменшити суму позовних вимог до 7 114, 32 грн. у зв'язку із тим, що відповідачем частково погашено заборгованість на суму 7 323, 48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/22014/14 (суддя Пукшин Л.Г.) позов задоволено частково; стягнуто із Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергорезерв" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" 4 254, 36 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 096, 20 грн. судового збору; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 910/22014/14 (колегія суддів у складі: Кропивна Л.В. - головуючий суддя, судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) змінено рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/22014/14 , та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергорезерв" (04070 м. Київ, вул. Братська, буд. 4, кв. 1, ідентифікаційний код 22910777) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053 Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17-А, ідентифікаційний код 21626809) 5 119 (п'ять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 82 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 88 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції. В іншій частині позову відмовити".

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство страхова компанія "Енергорезерв" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 910/22014/14, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.03.2014 Пономаренко Ольга Олегівна (страхувальник) уклала договір добровільного страхування наземного транспорту № 016-07-1818-10 із Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" (страховик), яким застрахувала автомобіль Toyota Yaris д. н. АА9282IA.

01.04.2014 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Renault Kangoo д. н. АА3203MA під керуванням Мельниченка С.А., та автомобіля Toyota Yaris д. н. АА9282IA під керуванням Пономаренко О.О., внаслідок якої автомобілю Toyota Yaris завдано пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2014 у дорожньо-транспортній пригоді, за участю автомобілів Toyota Yaris д. н. АА9282IA під керуванням Пономаренко О.О. та Renault Kangoo д. н. АА3203MA під керуванням Мельниченка С.А., визнано винним водія Мельниченка С.А.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" зобов'язання за договором майнового страхування виконало, платіжним дорученням № 998 від 20.05.2014 виплатило Пономаренко О.О. страхове відшкодування в розмірі 12 443, 30 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renault Kangoo, д. н. АА3203MA, Мельниченка С.А. застрахована у Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергорезерв" за полісом № АС/0911437, тому саме відповідач є особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховики, згідно з підпунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", це страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Приватне акціонерне товариство страхова компанія "Енергорезерв".

Відповідно до підпунктів 33.1.2 та 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум коштів у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 07.11.2011 у справі № 48/562, від 30.01.2012 у справі № 23/106, від 12.03.2012 у справі № 53/128, від 26.09.2012 у справі № 4/17-3520-2011).

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, який виходив з ціни визначеної у звіті № 2784 - 12 377, 84 грн., правомірно зазначив, що до позивача в межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги на суму у розмірі 12 443, 30 грн., яка ним сплачена за платіжним дорученням № 998 від 20.05.2014.

Водночас, підпунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" встановлено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки полісом № АС/0911437 встановлено, що франшиза становить 800, 00 грн., судом першої інстанції правомірно зазначено, що сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи у розмірі 800, 00 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначаючи про те, що франшиза у розмірі 430,00 грн. вже була врахована позивачем при розрахунку страхового відшкодування не врахував, що дана франшиза була передбачена договором добровільного страхування наземного транспорту № 016-07-1818-10, укладеного між позивачем та Пономаренко О.О., в той час як відповідач є особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності - поліс № АС/0911437.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем частково погашено заборгованість на суму 7 323, 48 грн.

Таким чином, враховуючи наведені обставини справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 319, 82 грн. (12443,30-7323,48- 800,00).

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги п. 8.2 договору добровільного страхування наземного транспорту № 016-07-1818-10 не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції до уваги, оскільки в п. 1.1 договору № 016-07-1818-10 визначена дійсна вартість транспортного засобу на день укладення договору, в той час як у звіті № 2784 визначена ринкова вартість на момент перед ДТП, а відтак відсутні підстави для застосування пропорційних зобов'язань, які визначені в п. 8.2 договору.

Не приймаються також до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції заперечення відповідача щодо коефіцієнту фізичного зносу визначеного у звіті № 2784, оскільки звіт № 2784 був предметом дослідження суду першої інстанції, йому дана належна оцінка, касаційна ж інстанція відповідно до вимогам статті 1117 ГПК України не має права переоцінювати докази.

Всі інші доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції, діючи в межах повноважень, наданих йому п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині суми, яка підлягає стягненню в порядку регресу.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Енергорезерв" задовольнити частково.

Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 910/22014/14, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергорезерв" (04070 м. Київ, вул. Братська, буд. 4, кв. 1, код ЄДРПОУ 22910777) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053 Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 21626809) 4 319 (чотири тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 82 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 108 (одна тисяча сто вісім) грн. 99 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

3. В іншій частині у позові відмовити."

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ