ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2017 року Справа № 904/7428/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівПоляк О.І., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень"на постанову від 12.04.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№904/7428/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"простягнення плати за зберігання вантажу у сумі 158998,08 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - Григоріва О.Ю. (дов. від 17.05.17)
Від відповідача - Сінюхіна І.В. (дов. від 12.10.16)
У зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Поляк О.І., Яценко О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017).
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 405 513,96 грн. - плати за зберігання вантажу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено, стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" збір за зберігання вантажу у сумі 158998,08 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2384,97 грн. Рішення мотивоване доведеністю належними доказами того факту, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником, що свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу плати за зберігання вантажу.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у складі: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Коваль Л.А. рішення господарського суду Дніпропетровської області скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності.
ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.256 257 258 261 Цивільного кодексу України, ст. 315 Господарського кодексу України.
ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.01.2008 між ДП "Придніпровська залізниця" та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані послуги № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на базі державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття", 21.10.2015 проведено державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). ПАТ "Українська залізниця" розпочала свою фінансово-господарську діяльність з 01.12.2015. Згідно зі ст.2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та ч.2 загальних положень Статуту ПАТ "Українська залізниця", усі права та обов'язки ДП "Придніпровська залізниця" переходять до правонаступника - ПАТ "Українська залізниця".
Додатковою угодою № 35/32 від 20.01.2016 до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані послуги № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп, стороною по договору (замість ДП "Придніпровська залізниця") визначено ПАТ "Українська залізниця".
Предметом договору є надання залізницею вантажовласнику (відповідачу) послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень у електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.
Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 договору).
Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду платника № 7848688 і коду вантажовідправника (вантажоодержувача) № 3437 (п. 2.3 договору).
У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), крім спірних, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін. (п. 3.2 договору).
Договір укладено строком на 1 рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п. 8.4 договору).
Судами встановлено, що 05.02.16 на адресу відповідача прибув поїзд у складі 51 вагонів з вантажем "вапняк для флюсування" та "доломіт вогкий металургійний". В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
У зв'язку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою під'їзну колію. 05.02.2016 о 11:40 год було видано наказ № 178 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Красний Шахтар Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Красний Шахтар було складено акт про затримку вагонів № 9 від 05.02.2016 і об 11 год 50 хв того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 05.02.2016 о 12 год 00 хв по телефону № 93-418 зміст зазначеного повідомлення. Повідомлення по телефону прийняв диспетчер по вагонам магістрального транспорту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_10
Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача тривала з 11 год 40 хв 05.02.2016 по 0 год 10 хв 08.02.2016, про що станцією затримки Красний Шахтар було складено акт загальної форми № 9 від 05.09.2016. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано відповідні збори, у т.ч. і збір за зберігання вантажів в сумі 55 655.60 грн (без ПДВ).
Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 09029046 від 08.02.2016. Відповідач нараховану суму не визнав, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.
12.02.2016 на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибув поїзд у складі 54 порожніх вагонів, що перевозяться, як вантаж на своїх осях. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
У зв'язку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою під'їзну колію, 01.02.2016 о 0:32 год було видано наказ № 152 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці.
На виконання цього наказу на станції Кривий Ріг-Західний було складено акт про затримку вагонів № 14 від 01.02.2016 і о 0 год 40 хв того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 01.02.2016 о 0 год 45 хв по телефону № 93-418 зміст зазначеного повідомлення. Повідомлення по телефону прийняв диспетчер по вагонам магістрального транспорту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_11.
Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача тривала з 0 год 32 хв 01.02.2016 по 19 год 15 хв 10.02.2016, про що станцією затримки Кривий Ріг-Західний було складено акт загальної форми № 14 від 01.02.2016. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано відповідні збори, у т.ч. і збір за зберігання вантажів в сумі 5 740,50 грн (без ПДВ).
Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 12029059 від 11.02.2016. Відповідач нараховану суму не визнав, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.
03.02.2016 на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прибув поїзд у складі 57 вагонів з вантажем "кокс доменний". В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
У зв'язку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою під'їзну колію. 03.02.2016 о 4год. 23 хв. було видано наказ № 165 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Чортомлик Придніпровської залізниці.
На виконання цього наказу на станції Чортомлик було складено акт про затримку вагонів № 9 від 03.02.2016 і о 4 год. 38 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 03.02.2016 о 4 год. 50 хв. по телефону № 93-418 зміст зазначеного повідомлення. Повідомлення по телефону прийняв диспетчер по вагонам магістрального транспорту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_10
Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача тривала з 4 год. 23 хв. 03.02.2016 по 22 год. 55 хв. 04.02.2016, про що станцією затримки Чортомлик було складено акт загальної форми № 57 від 03.02.2016. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано відповідні збори, у т.ч. і збір за зберігання вантажів в сумі 18 506,50 грн (без ПДВ).
Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 12029063 від 12.02.2016. Відповідач не визнав нараховану суму, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.
01.02.16 на адресу відповідача прибув збірний поїзд у складі 52 вагонів з вантажем "кокс доменний". В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
У зв'язку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою під'їзну колію, 01.02.2016 о 1 год. 20 хв. було видано наказ № 153 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Марганець Придніпровської залізниці.
На виконання цього наказу на станції Марганець було складено акт про затримку вагонів № 4 від 01.02.2016 і о 1 год. 35 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 01.02.2016 о 2 год. 00 хв. по телефону № 93-418 зміст зазначеного повідомлення. Повідомлення по телефону прийняв диспетчер по нагонам магістрального транспорту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_11.
Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача тривала з 1 год. 20 хв. 01.02.2016 по 2 год 00 хв 08.02.2016, про що станцією затримки Марганець було складено акт загальної форми № 65 від 01.02.2016. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано відповідні збори, у т.ч. і збір за зберігання вантажів в сумі 116 764,60 грн. (без ПДВ).
Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 12029060 від 11.02.2016. Відповідач не визнав нараховану суму, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.
05.02.2016 на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" маршрут у складі 63 вагонів з вантажем "вугілля". В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
У зв'язку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою під'їзну колію, 05.02.2016 о 14 год. 55 хв. було видано наказ № 181 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
На виконання цього наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів № 40 від 05.02.2016 і о 15 год. 15 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 05.02.2016 о 15 год. 25 хв. по телефону № 93-418 зміст зазначеного повідомлення. Повідомлення по телефону прийняв диспетчер по вагонам магістрального транспорту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_10
Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача тривала з 14 год 55 хв 05.02.2016 по 23 год. 40 хв. 09.02.2016, про що станцією затримки Савро було складено акт загальної форми № 40 від 05.02.2016. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано відповідні збори, у т.ч. і збір за зберігання вантажів в сумі 141 261 10 грн. (без ПДВ).
Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 16020969 від 05.02.2016. Відповідач не визнав нараховану суму, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.
Посилаючись на несплату відповідачем збору за зберігання вантажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст. 300 Господарського кодексу України).
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються зокрема Законом України "Про залізничний транспорт". Статутом залізниць України (далі Статут, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення ( ст. 6 Статуту).
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (ст. 22 Статуту).
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами) залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст. 46 Статуту).
Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113 (далі Правила користування).
Так, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин. які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п.6 Правил користування).
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.9 Правил користування).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 Правил користування).
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. і Правил складання актів).
Акти загальної форми форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами(п. З Правил складання актів).
Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п.2.1 розділу Ш Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 за № 317 (далі - Збірник тарифів).
Так, після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну вантажу.
У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 р. № 13 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 106/26551, до тарифів. плат та зборів, що вказані у розділах П і Ш Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.
Судами встановлено, що позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника, а також, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", у зв'язку з неприйняттям вагонів і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог та правомірно нарахував відповідачу плату за зберігання вантажу.
Відповідач, в свою чергу, належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення судам не надав.
Враховуючи викладене, а також відсутність доказів сплати нарахованої позивачем плати за зберігання вантажу у сумі 158998,08 грн. відповідачем не надано, суди дійшли правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Відповідачем подано суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності.
Суд першої інстанції зазначив, що накопичувальні картки були складені і підписані відповідачем із зауваженням у період з 08.02.2016 по 15.02.2016, таким чином, перебіг позовної давності у справі починається з 09.02.2016 і закінчується 08.08.2016, а позов було відправлено до господарського суду поштою 08.08.2016, тобто вчасно.
Суд апеляційної інстанції відмовив у позові через пропуск строку позовної давності з посиланням на ст.137 Статуту залізниць, зазначивши, що шестимісячний строк позовної давності закінчився відповідно 05.08.2016 за актом ГУ-23 № 1246 від 05.02.2016, 09.08.2016 за актом ГУ-23 № 213 № 8 від 09.02.2016, 24.08.2016 за Актом ГУ-23 № 36/32 та № 35 від 24.02.2016, тоді як позивач надсилав копію позовної заяви з додатками 27.08.2016.
Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. Винятки з правила, встановленого частиною першою цієї статті можуть бути встановлені законом.
Відповідно до частини 5 статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Статтею 137 Статуту залізниць України передбачено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.
Зазначений шестимісячний термін обчислюється:
а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;
б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що дата складання актів загальної форми ГУ-23 і є тією подією, яка стала підставою для подання позову, оскільки згідно п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф. ГУ-45, актів про затримку вагонів ф. ГУ-23а, актів загальної ф. ГУ-23.
Таким чином, шестимісячний строк позовної давності закінчився відповідно 05.08.2016 за актом ГУ-23 № 1246 від 05.02.2016, 09.08.2016 за актом ГУ-23 № 213 № 8 від 09.02.2016, 24.08.2016 за Актом ГУ-23 № 36/32 та № 35 від 24.02.2016.
Апеляційним судом встановлено, що позивач звернувся з позовом поза межами строку позовної давності, в зв'язку з цим обгрунтовано відмовлено в позові за спливом цього строку.
Посилання касатора на те, що день складання і підписання накопичувальної картки і є днем , з яким пов'язано перебіг позовної давності у справі, не приймається до уваги, оскільки накопичувальні картки не фіксують правопорушення, а є лише документом, який використовується при розрахунках за надані послуги.
Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення.
Постанову від 12.04.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №904/7428/16 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді О. Поляк
О. Яценко