Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 7/4-21/52 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Альфа",на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14 березня 2014 року (про відмову поновити пропущений процесуальний строк),у справі№ 7/4-21/52 Господарського суду Львівської області,за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт" (м. Київ),доЗакритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Альфа" (м. Львів),проВизнання банкрутом,представники учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2000 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт" (далі за текстом - ТзОВ "Брайт") порушено справу № 7/4-21/52 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Альфа" (далі за текстом - ЗАТ "АК "Альфа"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.10.2008 року введено процедуру санації ЗАТ "АК "Альфа" та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Марчука Г.О.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52 (суддя - Гутьєва В.В.) затверджено Мирову угоду, укладену між боржником та Комітетом кредиторів ЗАТ "АК "Альфа" від 25.02.2009 року; скасовано арешти та заборони, накладені в межах провадження у справі про банкрутство ухвалами Господарського суду Львівської області від 07.09.2004 року та від 04.10.2007 року на майнові активи ЗАТ "АК "Альфа", в тому числі: корпоративні права та грошові кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків; затверджено Звіт про оплату послуг та витрат арбітражного керуючого Марчука О.Г., понесених ним у процедурі банкрутства у розмірі 35 242 грн. 73 коп.; провадження у справі припинено; припинено повноваження арбітражного керуючого Марчука Г.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2014 року у справі № 7/4-21/52 (суддя - Мирутенко О.Л.) відмовлено ЗАТ "АК "Альфа" у відновленні пропущеного строку на оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52 (том 10, а. с. 127). При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що причина пропуску строку не є поважною в розумінні ст. 53 ГПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2014 року у справі № 7/4-21/52 (головуючий суддя - Мирутенко О.Л., судді: Кравчук Н.М., Данко Л.С.) апеляційну скаргу ЗАТ "АК "Альфа" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52 повернуто апелянту без розгляду, на підставі ст. ст. 93, 97 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом ухвалою, ПрАТ "АК "Альфа" повторно звернулось з касаційною скаргою (касаційну скаргу було повернуто ухвалами Вищого господарського суду України від 08.07.2014 року та від 29.08.2014 року, на підставі ст. п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України), у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2014 року у справі № 7/4-21/52, справу передати на новий розгляд до апеляційного господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2014 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПрАТ "АК "Альфа" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених учасників судового провадження.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарським судом апеляційної інстанцій під час перевірки матеріалів поданої ЗАТ "АК "Альфа" апеляційної скарги встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52 затверджено Мирову угоду, укладену між боржником та Комітетом кредиторів ЗАТ "АК "Альфа" від 25.02.2009 року; скасовано арешти та заборони, накладені в межах провадження у справі про банкрутство ухвалами Господарського суду Львівської області від 07.09.2004 року та 04.10.2007 року на майнові активи ЗАТ "АК "Альфа", в тому числі: корпоративні права та грошові кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків; затверджено Звіт про оплату послуг та витрат арбітражного керуючого Марчука О.Г., понесених ним у процедурі банкрутства у розмірі 35 242 грн. 73 коп.; провадження у справі припинено; припинено повноваження арбітражного керуючого Марчука Г.О.

Не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52, ЗАТ "АК "Альфа" 07.03.2014 року (більше ніж через 4 роки після її прийняття) звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Одночасно, з поданням апеляційної скарги, ЗАТ "АК "Альфа" звернулось з Клопотанням про поновлення строку на її подання, в обґрунтування якого вказано, що Товариство не знало та не могло знати про існування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції, а тому просить поновити строк на її оскарження.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на підставі ухвали Господарського суду Львівської області суду від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52 державним реєстратором було внесено у ЄДРПОУ запис про припинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "АК "Альфа".

Встановивши наведені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ЗАТ "АК "Альфа" звернулось з пропуском встановленого ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області суду від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52, оскільки вказана апелянтом причина пропуску строку не є поважною у розумінні ст. 53 ГПК України, а тому у задоволенні Клопотання про поновлення цього строку має бути відмовлено, а подана апеляційна скарга підлягає поверненню з підстав, встановлених ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду (про відмову у задоволенні Клопотання про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги), ПрАТ "АК "Альфа" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, просить ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2014 року у справі № 7/4-21/52 скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Відмовляючи у задоволенні поданої ПрАТ "АК "Альфа" касаційної скарги колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 11113 ГПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

30.07.2010 року набув чинності Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року. Згідно з абз. 7 п. 2 Розділу XIII "Перехідні положення" вказаного Закону судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Статтею 93 ГПК України (в редакції, станом на дату прийняття оскаржуваного в апеляційному порядку рішення) встановлено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

В силу наведеного, ухвала господарського суду першої інстанції від 31.03.2009 року у цій справі підлягала оскарженню протягом строків, передбачених ст. 93 ГПК України (в редакції станом на 04.12.2008 року), а відновлення такого строку, у разі його пропуску, допускалось в межах трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Таким чином, відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яка подана поза межами присічного трьохмісячного строку з моменту прийняття рішення судом першої інстанції, на судове рішення, що прийнято до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року, не допускається.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку, роз'яснено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням припису абз. 7 п. 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила ч. 2 ст. 93 ГПК України (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення.

Під час розгляду Клопотання ЗАТ "АК "Альфа" про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги зазначені положення чинного законодавства не були взяті до уваги апеляційним господарським судом, однак, це не вплинуло на правильність його остаточного висновку про відмову у задоволенні цього Клопотання.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги ЗАТ "АК "Альфа" на ухвалу Господарського суду Львівської області суду від 31.03.2009 року у справі № 7/4-21/52 без розгляду, згідно зі ст. ст. 93, 97 ГПК України.

Щодо посилань касаційної скарги на порушення апеляційним господарським судом ст. 6 § 1 Європейської Конвенції з прав людини, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 акцентував: "Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо" (абз. 2 пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення" (п. 40 мотивувальної частини Рішення від 03.04.2008 року) (Рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010 року № 8-рп/2010).

Крім цього, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що у п. 41 Рішення від 03.04.2008 року у справі "Справа "Пономарьов проти України"" Європейський суд з прав людини вказав, що Суд зазначає, що ця справа стосується не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами (див., серед інших справ, рішення у справі "Трегубенко проти України", заява № 61333/00, пп. 34 - 38, рішення від 02.11.2004 року; та рішення у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01, пп. 27 - 34, рішення від 18.11.2004 року), а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час перевірки матеріалів апеляційної скарги апеляційним господарським судом фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Альфа" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 березня 2014 року у справі № 7/4-21/52 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченкосудді:П.К. Міщенко В.Ю. Поліщук