ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 4/59-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області,на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13 травня 2015 року,та ухвалуГосподарського суду Житомирської області від 3 березня 2015 року,у справі № 4/59-Б,за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області (м. Баранівка, Житомирська область),доДочірнього підприємства "Кам'янобрідський фаянс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський фаянс" (м. Кам'яний Брід, Баранівський район, Житомирська область),про визнання банкрутом,-за участю представників:від Генеральної прокуратури України: Онуфрієнко М.В. - прокурор відділу (посвідчення № 031806);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.08.2009 року, за заявою Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області, порушено провадження у справі № 4/59-Б про банкрутство Дочірнього підприємства "Кам'янобрідський фаянс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський фаянс" (далі за текстом - ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс"); введено процедуру розпорядження майном; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.03.2015 року у справі № 4/59-Б (суддя - Гнисюк С.Д.) продовжено строк ліквідаційної процедури ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс"; відхилено вимоги Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі за текстом - Новоград-Волинська ОДПІ) до ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс" у розмірі 34 878 грн. 35 коп., інше.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року у справі № 4/59-Б (головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді: Огороднік К.М., Демидюк О.О.) апеляційну скаргу Новоград-Волинської ОДПІ № 2965/10 від 13.03.2015 року залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.03.2015 року у справі № 4/59-Б залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування спірної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, Новоград-Волинська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.03.2015 року у справі № 4/59-Б в частині відмови в задоволенні Заяви Новоград-Волинської ОДПІ про визнання вимог до боржника у розмірі 34 878 грн. 35 коп., що були задекларовані ліквідатором; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити Заяву Новоград-Волинської ОДПІ. При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу Новоград-Волинської ОДПІ прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник Генеральної прокуратури України касаційну скаргу Новоград-Волинської ОДПІ не підтримала, просила залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.08.2009 року, за заявою УПФ Пенсійного фонду України в Баранівському районі, порушено провадження у справі № 4/59-Б про банкрутство ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс"; введено процедуру розпорядження майном; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 16.06.2011 року у справі № 4/59-Б визнано ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, яка здійснюється відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року).

04.12.2014 року Новоград-Волинська ОДПІ звернулась до Господарського суду Житомирської області із Заявою (вих. № 7152/10) від 05.08.2014 року (далі за текстом - Заява), у якій просила визнати кредиторські вимоги до ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс" на суму 34 878 грн. 35 коп. - нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період з листопада 2013 року по травень 2014 року. На підтвердження заявлених вимог Новоград-Волинська ОДПІ надала звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період з листопада 2013 року по травень 2014 року та таблицю нарахування єдиного внеску.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий апеляційний господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у визнані заявлених Новоград-Волинською ОДПІ вимог до ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс", як таких, що нараховані після визнання боржника банкрутом (постановою від 16.06.2011 року), всупереч ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, Новоград-Волинська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами, зокрема, ст. ст. 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.03.2015 року у справі № 4/59-Б в частині відмови в задоволенні Заяви Новоград-Волинської ОДПІ про визнання вимог до боржника у розмірі 34 878 грн. 35 коп., що були задекларовані ліквідатором; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити Заяву Новоград-Волинської ОДПІ.

Задовольняючи частково подану Новоград-Волинською ОДПІ касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

У відповідності зі ст. 84 ГПК України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року роз'яснено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, згідно зі ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Однак, як свідчить зміст оскаржуваних судових актів, місцевий та апеляційний господарські суди, під час розгляду поданої Новоград-Волинською ОДПІ Заяви про визнання грошових вимог до ДП "Кам'янобрідський фаянс" ТзОВ "Поліський фаянс", вказаних вище вимог ГПК України не дотримались.

Зокрема, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин щодо усіх підстав, покладених Новоград-Волинською ОДПІ в обґрунтування заявлених вимог, у тому числі, щодо нарахування ліквідатором банкрута заробітної плати (винагороди) особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством (чи виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру) та подання ліквідатором до податкового органу відповідної звітності.

Обмежившись застосуванням до спірних правовідносин положень ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), господарські суди попередніх інстанцій залишити поза увагою посилання скаржника на той факт, що вказана податкова заборгованість самостійно зазначена та задекларована арбітражним керуючим - ліквідатором.

Поряд з цим, місцевий та апеляційний господарські суди не встановили правову природу заявленої податковим органом заборгованості, відповідно до вимог ст. ст. 1, 9 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що достеменне встановлення зазначених обставин (в тому числі, з використанням відомостей, наданих ліквідатором у поданих Звітах) має важливе значення як для вирішення питання щодо заявлених Новоград-Волинською ОДПІ грошових вимог, так і щодо належного виконання ліквідатором своїх обов'язків, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та, відповідно, використання грошових коштів (ліквідаційної маси) банкрута.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3) ч. 1 ст. 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому питання про те, до якого саме господарського суду - місцевого або апеляційного - передати справу на повторний розгляд необхідно вирішувати з урахуванням того, ким із них допущено зазначене порушення, а також і визначені ст. 106 ГПК України межі перегляду справи в апеляційній інстанції (у тому числі в частині обмеження можливості прийняття нею додаткових доказів) та інші процесуальні обмеження щодо застосування судом апеляційної інстанції певних норм ГПК України, про які зазначено, зокрема, в абз. 4 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).

Згідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвала від 03.03.2015 року та постанова від 13.05.2015 року підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 травня 2015 року та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 3 березня 2015 року у справі № 4/59-Б скасувати.

3. Справу № 4/59-Б передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:В.Я. Погребняк В.Ю. Поліщук