Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 905/6531/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Гончарук П.А., Кравчук Г.А.перевіривши матеріали касаційної скаргиДержавного агентства резерву Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014у справігосподарського суду м. Києваза позовомДонецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства резерву Українидокомунального підприємства "Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачакомунальне комерційне підприємство "Аеропорт Маріуполь"пропро зобов`язання повернути до мобілізаційного резерву гас авіаційної марки ТС-1 в кількості 500, 00 тонн та стягнення штрафних санкцій у сумі 2 988 004,70 грнв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Михайлець О.В. - дов. №1835/0/4-14 від16.05.2014;від відповідача:не з'явились;від третьої особи:не з'явились;від Генеральної прокуратури УкраїниКоркішко В.М., старший прокурор, пос. №027484 від 25.07.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 24.04.2014 господарського суду м. Києва (суддя Головатюк Л.Д.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано КП "Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф`єва" повернути до державного резерву України матеріальні цінності, щодо яких встановлено факти незабезпечення збереження, а саме: Гас авіаційний марки ТС-1 в кількості 500,00 тонн та стягнуто з КП "Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф`єва" в дохід державного бюджету України 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою від 16.06.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Гаврилюк О.М. - головуючий, Верховець А.А., Чорногуз М.Г.) рішення від 24.04.2014 господарського суду м. Києва залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що факт відсутності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву встановлено актом перевірки від 12.10.2000 та підтверджено актом перевірки від 24.09.2003, тому порушення операцій з матеріальними цінностями державного резерву свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених ст.ст. 936, 942, 949 Цивільним кодексом України, Законом України "Про державний матеріальний резерв" та іншими нормативними актами, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву

Не погоджуючись з судовими рішеннями Державне агентство резерву України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на невідповідність висновків викладених в оскаржуваних судових рішеннях обставинам справи, що призвело до порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 268, 525, 526, 936, 942, 949, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст. 238, 241, 249, 250 Господарського кодексу України, ст.ст. 14, 18 Закону України "Про державний матеріальний резерв" ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує, що за виявленими фактами самовільного відчуження матеріальних цінностей державного резерву до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку.

До Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу іншими учасниками судового процесу не надіслані.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Предметом даного спору є зобов'язання КП "Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф`єва" повернути до мобілізаційного резерву в особі Державного агентства резерву України гас авіаційної марки ТС-1 в кількості 500,00 тонн та стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 2 988 004,70 грн.

Господарськими судами встановлено, що згідно директиви Міністерства цивільної авіації України від 15.10.1973, розпорядження УУЦА №М-029 від 01.11.1973 на склад паливно-мастильних матеріалів авіапідприємства "Аеропорт Маріуполь", яке на той час входило до складу ДП "Аеропорт Донецьк", закладено майно державного мобілізаційного резерву - 500 тон авіаційного керосину ТС.

Факт закладення та зберігання якого підтверджується директивою Міністерства цивільної авіації України № 04970 від 15.10.1973, розпорядженням УУЦА № М-029 від 01.11.1973, актами перевірок від 25.02.2000, від 12.10.2000, складених за результатами контрольних перевірок наявності, якісного стану, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на ДП "Аеропорт Маріуполь" та ін. документами.

Також, факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання до відповідача підтверджується: розпорядженням Кабінету Міністрів України № 702-р від 26.11.2003; постановою Кабінету Міністрів України № 292-3 від 02.04.2008; листом Донецького авіапідприємства № 11-48с від 14.12.1993; випискою з плану накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у Донецькому ОАО на 1988 рік вх. №М-1488г; відомістю матеріальних цінностей, які підлягають накопиченню у ІІ-ій групі від 04.06.1990 інв. №242; випискою з директиви Міністерства цивільної авіації СРСР Українського ордена Червоного Прапору Управління цивільної авіації №М-0291 від 01.11.1973 та актом перевірки КП "Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва" від 24.09.2003.

На підставі наказу Міністерства транспорту України №27 від 29.03.1993 аеропорт м. Маріуполя Донецької області виділено зі складу Донецького авіапідприємства у самостійне державне підприємство "Аеропорт Маріуполь".

Положеннями Указу Президента України №1039/95 від 14.11.1995 "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності, в разі зміни організаційної форми власності, власника, організаційного форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

Як встановлено господарськими судами, 25.02.2000 спеціалістом 1 категорії Донецької міжобласної інспекції Держкомрезерву України Кравцовим М.І. складено акт контрольної перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які перебували на зберіганні у ДП "Аеропорт Маріуполь", в результаті перевірки встановлено факт самовільного використання керівництвом зазначеного підприємства ввіреного на зберігання авіаційного керосину у кількості 450 тон.

Актом перевірки на ДП "Аеропорт Маріуполь" від 17.03.2000, проведеної головними контролерами контрольно-ревізійного відділу у м. Маріуполь Донецької області, встановлена нестача матеріальних цінностей мобілізаційного резерву - авіаційного керосину ТС у кількості 450 тон.

В поясненнях щодо обставин зазначених в акті перевірки від 25.02.2000 директор ДП "Аеропорт Маріуполь" Титов П.С. визнав факт самовільного використання майна мобілізаційного резерву у вигляді авіаційного керосину ТС та зобов'язався відновити самовільно використане майно мобілізаційного резерву до 01.09.2000.

12.10.2000 начальником Донецької міжобласної інспекції Державного агентства по управлінню державним матеріальним резервом проведено контрольну перевірку, в результаті якої встановлено, що самовільно використане майно державного мобілізаційного резерву у вигляді 500 тон авіаційного керосину ДП "Аеропорт Маріуполь" не поновлено та відсутнє, керівництву ДП "Аеропорт Маріуполь" запропоновано повернути самовільно використане майно державного мобілізаційного резерву або відшкодувати 100 % його вартості.

Господарськими судами встановлено, що 07.12.2005 Державний комітет України з державного матеріального резерву (комітет) та КП "Міжнародний аеропорт Донецьк" (зберігач) уклали договір №948/293-05 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, предметом якого є зберігання КП "Міжнародний аеропорт Донецьк" матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на складських приміщеннях, майданчиках, резервуарах, підземних сховищах зберігача.

За п.2.4. договору зберігач зобов'язаний відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження.

Відповідно п. 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором комітет і зберігач несуть відповідальність згідно чинного законодавства, зокрема Закону України "Про державний матеріальний резерв", іншими актами законодавства.

Зазначений договір набрав чинності з моменту його підписання та діє протягом усього терміну зберігання цінностей (до повного виконання нарядів комітету на відпуск матеріальних цінностей).

Як встановлено господарськими судами порушення майнових прав держави були виявлені Донецькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в лютому-березні 2013 року під час проведення за завданням Генеральної прокуратури України прокурорської перевірки додержання вимог Закону України "Про державний матеріальний резерв" при реалізації та зберіганні матеріальних цінностей мобілізаційного резерву службовими особами підприємств-зберігачів матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, в ході якої було виявлено факт самовільного використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на КП "Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва".

За даним фактом Донецьким прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері 26.02.2013 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

27.05.2013 постановою заступника Маріупольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, дане кримінальне провадження закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінально процесуального кодексу України, у зв'язку зі смертю підозрюваного.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Також, як встановлено господарськими судами станом на 11.09.2013 (тобто на час подання позову) матеріальні цінності мобілізаційного резерву повернуті не були, отже, виходячи з наведених вище положень чинного законодавства, відсутні підстави звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої законодавством у сфері державного матеріального резерву.

Господарські суди дійшли висновку, що відповідно ст. 154 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, між позивачем та відповідачем існували договірні зобов'язання, які після набрання чинності з 01.01.2004 Цивільним кодексом України регулюються главою 66 "Зберігання" цього кодексу, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державний матеріальний резерв".

За ст. 936 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ, яка передана їй другою стороною, та повернути її у схоронності.

Зобов'язання відповідача повернути до державного резерву матеріальні цінності мобілізаційного резерву виникає з моменту їх відсутності та продовжує існувати до фактичного повернення.

Статтею 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" визначено, що державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

За п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 11 "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв" приписи закону стосовно притягнення відповідального зберігача до відповідальності, зокрема у вигляді стягнення штрафу та/або пені, не застосовуються до спірних правовідносин, які виникли до набрання ним чинності.

Оскільки Закон України "Про державний матеріальний резерв" М52/97-ВР від 24.01.1997 набув чинності з 22.02.1997, а як вказує позивач спірні правовідносини виникли на підставі адміністративного акту - мобілізаційного завдання ще в 1973 року, тому немає підстав для стягнення з КП "Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'ева" штрафу, передбаченого cт.14 вказаного Закону.

За ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Що ж до правовідносин, які виникли до набрання вказаного вище Законом України "Про державний матеріальний резерв" чинності, то до них відповідно до Постанови Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" мають застосовуватися акти законодавства Союзу РСР, зокрема, приписи Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 780-275 від 29.09.1969, додержанням принципу дії нормативно-правових актів у часі.

Господарські суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення сум штрафних санкцій, нарахованих на підставі п.п. 10,12 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Також вказаної вище правової позиції дотримується Верховний Суд України при перегляді судових рішень у даних справах, пов'язаних із застосуванням штрафних санкцій, зокрема постанова Верховного суду України від 05.06.2007 у справі №16/3420.

Відповідно ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Харківським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 16.06.2014 Київського апеляційного господарського суду зі справи №905/6531/13 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді П.А. Гончарук

Г.А. Кравчук