Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 5023/5310/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Полянського А.Г., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурового управління "Укрбургаз"на постановувід 23.06.2014 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 5023/5310/11господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енергометалургійна компанія"доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурового управління "Укрбургаз"на діїВідділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції в Харківській областіпростягнення 53 550,94 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Оберемко С.В. (довіреність № 2-446д від 10.04.2014)від ВДВС:не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2014 (суддя Макаренко О.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Плахов О.В., судді - Здоровко Л.М., Кухар В.І.) від 23.06.2014, по справі № 5023/5310/11 у задоволенні скарги ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурового управління "Укрбургаз" на дії ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області вх.№30 від 14.02.2014 про визнання дій ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області з винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.2014 ЗВП №37887240 в частині стягнення за п.п.2 та 4 незаконними, та визнання недійсною постанови ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.2014 ЗВП №37887240 в частині стягнення боргу за п.п.2 та 4, та накладення арешту - відмовлено; у задоволенні скарги Красноградського РУЮ в Харківській області вх.№51 від 17.03.2014 про визнання дій ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області з винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2014 ЗВП №37887240 в частині стягнення за п.п.2, 3 незаконними та визнання недійсною постанови ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області про арешт коштів боржника від 04.03.2014 ЗВП №37887240 в частині стягнення за п.п.2, 3 - відмовлено.

В касаційній скарзі ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурового управління "Укрбургаз" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.20, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст.7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 № 192/96-ВР.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач та ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" звернулось до Господарського суду Харківської області із скаргами на дії та рішення органу державної виконавчої служби.

В першій скарзі (№032-01-0990 ВІД 11.02.201) відповідач у справі просить визнати дії ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області з винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.2014 ЗВП №37887270 в частині стягнення за п.п.2 та 4 незаконними, та визнати недійсною постанову ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.2014 ЗВП №37887270 в частині стягнення боргу за п.п.2 та 4, та накладення арешту.

В другій скарзі (№032-01-1644 від 13.03.2014) відповідач у справі просить визнати дії ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області з винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2014 ЗВП №37887270 в частині стягнення за п.п.2 та 3 незаконними, та визнати недійсною постанову ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області про арешт коштів боржника від 04.03.2014 ЗВП №37887270 в частині стягнення за п.п.2 та 3.

Оскаржуваними судовими актами у задоволенні скарг відмовлено з мотивів того, що будь-які порушення правил територіальної підвідомчості в діях державного виконавця відсутні; постанова про арешт коштів боржника була винесена з огляду на відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника; порушень Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 не відбулось, оскільки державним виконавцем було спрямовано дії на арешт майна боржника, а не дії на відчуження майна.

Касаційна інстанція вважає, що судами правомірно відмовлено в задоволенні скарг з огляду на таке.

29.06.2011 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління ДК "Укргазвидобування" про стягнення, з урахуванням уточнень позовних вимог, 48 684,27 грн боргу, 1 702,20 грн 3% річних, 3 164,47 грн збитків від інфляції, витрат по сплаті державного мита у розмірі 536,00 грн та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (т.1; а.с.4-7).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.09.2011, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011, у справі 5023/5310/11 позов задоволено повністю; стягнуто з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Дніпровська енергометалургійна компанія" заборгованість в розмірі 53 550,94 грн, а саме: 48 684,27 грн основного боргу, 1 702,20 грн - 3 % річних, 3 164,47 грн інфляційних нарахувань, 536,00 грн державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу (т.1 а.с.102-105; а.с.109).

20.09.2011 Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення (т.1; а.с.112).

25.01.2013 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області відкрито виконавче провадження №36127889 з виконання наказу №5023/5310/11, виданого 20.09.2011 (т.2;а.с.24).

13.05.2013 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження №36127889 з примусового виконання наказу №5023/5310/11, виданого 20.09.2011, до зведеного виконавчого провадження №37887240, яке здійснює Відділ державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області (т.2; а.с.86).

В процесі виконавчого провадження, ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2013 у справі №5023/5310/11 заяву ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області про заміну вибувшої сторони виконавчого провадження її правонаступником - задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" на правонаступника ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (т.4; а.с.30-32).

16.01.2014 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області прийнято постанову про заміну сторони виконавчого провадження; замінено ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" на її правонаступника ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (т.4; а.с.189).

У відповідності до приписів статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" для правонаступника (ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз") усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно частини 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем за період з дати відкриття виконавчого провадження (25.01.2013) й до заміни вибувшої сторони виконавчого провадження її правонаступником неодноразово накладався арешт на кошти боржника, зокрема постановами від 17.04.2013, 12.05.2013, 15.05.2013, 22.05.2013. Тобто, державним виконавцем спрямовувались дії на примусове виконання рішення суду у цій справі в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Дві оскаржувані постанови були винесені вже після заміни вибувшої сторони виконавчого провадження її правонаступником, а саме постанова державного виконавця про арешт майна боржника від 31.01.2014 та постанова про арешт коштів боржника від 04.03.2014.

Колегія суддів правомірно виходила із того, що винесені державним виконавцем постанови від 31.01.2014 та 04.03.2014 були б однаковою мірою обов'язкові для вибувшої сторони виконавчого провадження, як вони обов'язкові й для її правонаступника.

Судами встановлено, що арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відбулись з огляду на відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника, що самим боржником не заперечується.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до правомірного висновку, що державним виконавцем не порушено порядок звернення стягнення на майно боржника, оскільки постанова від 31.01.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку боржник просить визнати частково недійсною, була винесена державним виконавцем після попереднього арешту коштів боржника, як того вимагає Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Предметом розгляду скарг заявника є накладення арешту на рахунки та майно боржника, а не примусова реалізація майна боржника.

Арешт майна боржника, як самостійний етап процедури звернення стягнення на майно регулюється положеннями статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").

З наведеної норми Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що арешт (опис) майна є частиною процедури зі звернення стягнення на майно.

Касаційна інстанція погоджується з тим, що арешт майна боржника є самостійним етапом процедури звернення стягнення на майно, як і з тим, що без наступних етапів - вилучення та примусової реалізації, кінцевого звернення стягнення на кошти та інше майно боржника ще не відбулось. Відповідних доказів боржником також не надано.

Твердження скаржника про порушення державним виконавцем при накладенні арешту на майно боржника положень Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 також є необґрунтованими, з огляду на те, що у ч.6 статті 7 наведеного Закону йдеться про заборону відчудження основних фондів державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, та заборону вчинення правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів, тоді як дії державного виконавця були спрямовані лише на арешт майна боржника.

Щодо посилань скаржника на те, що виконавче провадження повинно здійснюватись органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію місцезнаходження юридичної особи (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28), то касаційна інстанція вважає їх помилковими з огляду на таке.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Стягувач скористався наданим йому правом вибору місця виконання рішення суду у даній справі та подав заяву від 17.01.2013 вих.№3297 про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення у даній справі до ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області за місцезнаходженням філії боржника, зазначеного у наказі суду.

В матеріалах справи міститься постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2013, яка сторонами не оскаржувалась, та є чинною, що засвідчує відсутність порушення територіальної підвідомчості в діях державного виконавця при прийнятті оскаржуваних постанов про арешт майна і коштів.

Враховуючи наведене суди дійшли вірного висновку про безпідставність доводів скаржника, а, відтак, керуючись нормами статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, законно та обґрунтовано відмовили відповідачу у задоволенні скарг на дії державного виконавця.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.ст. 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурового управління "Укрбургаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 у справі № 5023/5310/11 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді А.Полянський

Л.Рогач