Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 922/5419/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Коваленка В.М., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргуДержавного агентства резерву Українина ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року у справі№ 922/5419/15 господарського суду Харківської областіза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український зодчий" Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод"провизнання банкрутом

за участю представників сторін: від Державного агентства резерву України - Михайлець О.В. дов. № 790/0/4-16 від 11.03.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2016 року у справі № 922/5419/15 (суддя - Усатий В.О.), крім іншого, затверджено мирову угоду, укладену 03.03.2016 року між кредиторами та боржником - Державним підприємством "Харківський електромеханічний завод" (далі - ДП "Харківський електромеханічний завод") за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Україниський зодчий" (далі - ТОВ "Український зодчий"), припинено процедуру розпорядження майном, припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, припинено провадження у справі про банкрутство ДП "Харківський електромеханічний зодчий".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року у справі № 922/5419/15 (головуючий суддя - Крестьянінов О.О. суддя - Пуль О.А., суддя - Шевель О.В.) відмовлено Державному агентству резерву України у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року у справі № 922/5419/15, Державне агентство резерву України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року у справі № 922/5419/15, прийняти нове рішення, яким поновити Державному агентству резерву України строк на апеляційне оскарження та передати скаргу на розгляд до апеляційної інстанції.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Державне агентство резерву України посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повертаючи без розгляду подану апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2016 року у справі № 922/5419/15, суд апеляційної інстанції послався на те, що вона подана лише 19.04.2016 року, тобто після закінчення строку, який настав 29.03.2016 року, встановленого ст. 93 ГПК України, а в клопотанні про відновлення строку скаржник не навів поважних причин пропуску такого строку, крім того, заявником невірно вказано рахунок отримувача коштів в платіжному документі при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, що за таких обставин, виключає можливість її прийняття, судом апеляційної інстанції до розгляду.

Дані висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам процесуального закону та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

В апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, при цьому, в обґрунтування свого клопотання заявник зазначив, що ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2016 року, він отримав лише 04.04.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвала господарського суду Харківської області від 24.03.2016 року у справі № 922/5419/15 була направлена усім учасникам провадження у справі про банкрутство 28.03.2016 року, що підтверджується штампом канцелярії суду на звороті останнього аркушу оскаржуваної ухвали, крім того матеріали справи містять поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, відповідно до якого Державним агентством резерву України отримано копію оскаржуваної ухвали 01.04.2016 року.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII

Господарського процесуального кодексу України".

Розглянувши клопотання Державного агентства резерву України про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин та враховуючи те, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України. У зв'язку з чим, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державного агентства резерву України залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року у справі № 922/5419/15 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Коваленко В.М. Панова І.Ю.