Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.02.2018 року у справі №911/2311/13
Постанова ВГСУ від 16.08.2016 року у справі №911/2311/13
Постанова ВГСУ від 19.04.2016 року у справі №911/2311/13
Постанова КГС ВП від 20.03.2018 року у справі №911/2311/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 911/2311/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Ткаченко Н.Г.,

Полякова Б.М.,

за участю представників: Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В. (посв. № 036179),

ТОВ "Інтеграл-П" - Поліщука Р.М. (дов. від 11.01.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015

та ухвалу господарського суду Київської області від 23.07.2015 ( в частині

включення вимог ПАТ "АКБ "Київ" до окремої черги вимог

кредиторів)

у справі № 911/2311/13 господарського суду Київської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська

індустріально-інвестиційна компанія"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2015 (суддя Антонова В.М.) визнано вимоги кредиторів ТОВ „Перша українська індустріально-інвестиційна компанія" та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" у сумі 416 081,13 грн. включено до четвертої черги, у сумі 1 147, 00 грн. - до першої черги.

Окремо включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ „Перша українська індустріально-інвестиційна компанія" вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" у сумі основного боргу 41 744 010,88 грн. та неустойки (штраф, пеня) у сумі 5 886 517,97 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника за договором іпотеки № 639п від 31.08.2007.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від27.10.2015 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М., Верховець А.А., Шипко В.В.) ухвалу господарського суду Київської області від 23.07.2015 у справі № 911/2311/13 в частині включення вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ „Перша українська індустріально-інвестиційна компанія" як таких, що забезпечені заставою майна боржника - залишено без змін.

В касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 23.07.2015 в частині включення вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до окремої черги вимог кредиторів та постанову Київського апеляційного господарського суду від27.10.2015. Прийняти нове рішення в цій частині про включення вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до четвертої черги вимог кредиторів. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 32, 35, 43, 84, 101 ГПК України, ст.ст. 23, 42, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Переглянувши в касаційному порядку винесені у справі ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.07.2013 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Перша українська індустріально-інвестиційна компанія"; визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 27 601 842,00 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Вершиніна А.О.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Перша українська індустріально-інвестиційна компанія" оприлюднено в газеті „Голос України" № 144 (5644) від 06.08.2013.

У встановлений ст. 23 Закону строк Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі ПАТ "АКБ "Київ") звернулося до суду із заявою від 22.08.2013 № 25-03/11699 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 47 622 370,40 грн., 8158,45 грн. судового збору, 1147,00 грн. судового збору за подання даної заяви (а.с. 85-131 т. 1).

Як на правову підставу посилається на кредитний договір № 63/07 від 09.08.2007, укладений між ТОВ "Перша українська індустріально-інвестиційна компанія" та ПАТ "АКБ "Київ", відповідно до якого ПАТ "АКБ "Київ" надав боржнику кредит в сумі 12 000 000,00 грн. зі строком користування до 08.08.2008 року та 17% річних. На дату звернення із заявою загальна заборгованість боржника перед кредитором за вказаним договором становить 47622370,40 грн.

Крім того вказав, що рішенням господарського суду Київської області від 30.05.2013 у справі № 911/1274/13 стягнуто з ТОВ "Перша українська індустріально-інвестиційна компанія" на користь ПАТ "АКБ "Київ" 407922,68 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором № 63/07 від 09.08.2007 та 8158,45 грн. судового збору, всього 416081,31 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2015 визнано вимоги кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Перша українська індустріально-інвестиційна компанія".

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги ПАТ "АКБ "Київ" обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 416081,13 грн. - до четвертої черги, у сумі. 1470,00 грн. - до першої черги.

При цьому в п. 2 резолютивної частини ухвали від 23.07.2015 місцевий господарський суд окремо включив до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ПАТ „АКБ „Київ" у сумі основного боргу 41 744 010,88 грн. та у сумі 5 886 517,97 грн. неустойки (штраф, пеня), як такі, що забезпечені заставою майна боржника за договором іпотеки № 639п від 31.08.2007.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги. До того ж, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ПАТ "АКБ "Київ" з грошовими вимогами до боржника подана як конкурсним кредитором, з дотриманням строків її подання, не містить посилання на договір іпотеки від 31.08.2007 за реєстр. №639п, та вимог щодо окремого включення до реєстру забезпечених цим договором вимог (а.с. 85-131 т. 1).

Розпорядником майна вимоги ПАТ "АКБ "Київ" розглянуті, визнані в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів боржника в сумі 47622370,40 грн. (основний борг) - до 4 черги задоволення вимог кредиторів, 1147,00 грн. (судові витрати) - 1 черга (а.с. 25-30, 34 т.4).

Крім того, у наданих представником ПАТ "АКБ "Київ" у суді першої інстанції поясненнях зазначено про наявність судового рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.2012 у справі №5019/1066/12, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013, яким визнано недійсним договір іпотеки № 639п від 31.08.2007 та зобов'язано ПАТ "АКБ "Київ" надати повідомлення нотаріусу Київського міського нотаріального округу Якименко В.О. про припинення договору іпотеки від 31.08.2007.

Однак, судом першої інстанції не взято до уваги вищевказані пояснення кредитора, в оскаржуваній ухвалі суду не відображено позицію та не наведено мотивів, за яких він не приймає до уваги чи відхиляє зазначені судові рішення у пов'язаній справі № 5019/1066/12.

Перевіряючи законність винесення оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції вказані недоліки ухвали суду першої інстанцій не усунув та не перевірив належним чином обґрунтованість вимог ПАТ "АКБ "Київ" та не надав належну оцінку поданим доказам.

В той час як згідно вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 101 ГПК України).

Так, зазначивши, що вимоги ПАТ „АКБ „Київ" правомірно включені окремо до реєстру вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції вказав, що заборгованість за кредитним договором № 63/07 від 09.08.2007, укладеним між ТОВ "Перша українська індустріально-інвестиційна компанія" та АКБ "Київ" є повністю забезпечена іпотекою боржника згідно з іпотечний договором від 31.08.2007 №639п (з внесеними змінами і доповненнями), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В.О., відповідно до якого боржник передав банку в іпотеку майнові права, які є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 283, а саме: майнові права на 118 квартир загальною площею 9 014,75 кв.м.; майнові права на 10 нежилих приміщень цокольного та перших поверхів загальною площею 868,74 кв.м.; майнові права на 92 машиномісця підземного паркінгу загальною площею 1 616,16 кв.м.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що викладеним в апеляційній скарзі доводам та наданим на їх підтвердження доказам щодо визнання недійсним зазначеного вище договору іпотеки у справі № 5019/1066/12 (рішення господарського суду Рівненської області від 14.08.2012, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013); знаходження предмета іпотеки - недобудованої будівлі - на земельній ділянці загальною площею 46953кв.м., яка перебуває в розпорядженні Рівненської міської ради; наявність постанови державного виконавця Шевченківського районного управління юстиції від 04.06.2013 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням у повному обсязі рішення господарського суду Рівненької області від 14.08.2012 у справі № 5019/1066/12, правової оцінки надано не було.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 23.07.2015 в частині включення окремо до реєстру вимог кредиторів боржника вимог ПАТ "АКБ "Київ" як таких, що забезпеченні заставою майна боржника, залишено без змін виключно з підстав необґрунтованість прокурором причин неподання чи неможливості подання у суді першої інстанції судових рішень у справі № 5019/1066/12, які не були предметом дослідження господарського суду м. Києва.

Таким чином, суд апеляційної інстанцій допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, та порушення принципу безпосередності судового розгляду, в тому числі дослідження доказів у їх сукупності, на які посилалися учасники провадження під час оскарження ухвали суду першої інстанції в зазначеній частині.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та враховуючи межі перегляду справи касаційним судом відповідно до статей 111-5, 111-7 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вона підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 по справі №911/2311/13 скасувати.

Справу №911/2311/13 направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Ткаченко Н.Г.

Поляков Б.М.