Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 910/7483/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у справі №910/7483/13 господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна" про стягнення суми та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми,

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_3, дов. № 743 від 14.03.2013 року,

Відповідача: Дроздовс О., дов. № 155 від 23.07.2014 року,

Демченко М.С., дов. № 555 від 02.06.2014 року.

В с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Підприємець ОСОБА_2, Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Елпіс-Україна" (далі - ПП "Елпіс-Україна"), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення боргу за поставку товару на загальну суму 423968,90 грн., з яких, зокрема, 3,40 грн. боргу за договором поставки № 47 від 20.11.2006 року і 127652,00 грн. за договором купівлі-продажу № 50 від 05.05.2008 року.

У свою чергу, ПП "Елпіс-Україна" подало до господарського суду міста Києва зустрічний позов до Підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 610000,00 грн., як попередньої оплати товару за договорами № 47 від 20.11.2006 року і № 50 від 05.05.2008 року, який ухвалою цього ж суду від 29.05.2013 року було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2013 року ПП "Елпіс-Україна" було замінено на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпіс-Україна" (далі - ТОВ "Елпіс-Україна", Відповідач).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

У поданій касаційній скарзі, Підприємець ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 267, 276 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 32, 33, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати судові рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ТОВ "Елпіс-Україна", у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Підприємця ОСОБА_2, викладених у касаційній скарзі, просило скасувати прийняті у справі судові рішення в частині відмови у зустрічному позові та прийняти нове рішення у цій частині - про задоволення зустрічного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно досягнутих між сторонами даного спору домовленостей, Підприємець ОСОБА_2, відповідно до видаткових накладних № РН-Т-0815 від 15.08.2009 року, № РН-Т-1006 від 06.10.2009 року і № РН-Т-1125 від 25.11.2009 року, здійснив поставку ПП "Елпіс-Україна", правонаступником якого є ТОВ "Елпіс-Україна", товару на загальну суму 351223,50 грн.

Крім того, між Підприємцем ОСОБА_2 (Постачальник, Продавець) і ТОВ "Елпіс-Україна" (Покупець) укладались договори: поставки від 20.11.2006 року за № 47 і купівлі-продажу від 05.05.2008 року за № 50 (далі - Договори), відповідно до яких (п. 1.1. Договорів) Підприємець ОСОБА_2 зобов'язувався поставити, а ТОВ "Елпіс-Україна" - прийняти та оплатити товар у номенклатурі і кількості, за ціною та на умовах, викладених у Договорах, рахунках-фактурах і накладних, які є невід'ємною частиною цих Договорів.

Відповідності до п. 2.3. кожного з Договорів поставка товару повинна здійснюватись Постачальником (Продавцем) протягом п'яти днів з дня надходження заявки від Покупця та/або оплати товару.

Також, пунктами 3.2., 3.6. Договорів визначалось, що Покупець зобов'язаний оплатити товар на протязі чотирнадцяти календарних днів з дня одержання товару на суму, вказаної у видатковій накладній. Строк оплати може бути змінений лише за двосторонньою угодою за наявності заяви Покупця. Покупець має право авансувати грошові кошти на поточний рахунок Постачальника (Продавця).

Крім того,пунктами п. 5.4. Договорів передбачалось, що у випадку порушення Постачальником (Продавцем) умов, встановлених у п. 2.3. Договорів, в частині затримки поставки товару більше ніж на п'ять днів після отримання грошових коштів від Покупця, останній має право вимагати від Постачальника (Продавця) негайного повернення сплаченої ним (авансової) суми.

На виконання вказаних Договорів поставки та купівлі-продажу, ТОВ "Елпіс-Україна" платіжними дорученнями № 709 від 27.02.2007 року, № 721 від 05.03.2007 року, № 811 від 20.04.2007 року, № 885 від 31.05.2007 року, №889 від 04.06.2007 року, № 898 від 05.06.2007 року, № 899 від 07.06.2007 року, № 920 від 13.06.2007 року, № 929 від 19.06.2007 року, № 930 від 19.06.2007 року, № 965 від 05.07.2007 року, № 473 від 04.08.2008 року, № 488 від 08.08.2008року, № 494 від 14.08.2008 року, № 501 від 15.08.2008 року і №511 від 21.08.2008 року перерахувало на поточний рахунок Підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 610000,00 грн., в якості попередньої оплати товару.

При цьому, як було встановлено судами, Підприємець ОСОБА_2 за видатковими накладними № РН-Т-0713 від 13.07.2007 року і № РН-Т-0807 від 07.08.2008 року по договору поставки № 47 від 20.11.2006 року здійснив поставку ТОВ "Елпіс-Україна" товару на суму 355003,40 грн. і на підставі договору купівлі-продажу № 50 від 05.05.2008 року - товару на суму 392652,00 грн., повернувши при цьому останньому платіжним дорученням №37 від 31.07.2007 року, як помилково перераховані, грошові кошти в сумі 10.000,00 грн.

Вимогами Підприємця ОСОБА_2, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, з посиланням на положення ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, та на неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, є стягнення з ТОВ "Елпіс-Україна" боргу за поставку товару на загальну суму 423968,90 грн., з яких: 296313,50 грн. - борг за позадоговірну поставку за видатковими накладними № РН-Т-0815 від 15.08.2009 року, № РН-Т-1006 від 06.10.2009 року і № РН-Т-1125 від 25.11.2009 року, 3,40 грн. - борг за договором поставки № 47 від 20.11.2006 року і 127652,00 грн. - борг за договором купівлі-продажу № 50 від 05.05.2008 року.

У свою чергу, вимогами ТОВ "Елпіс-Україна" за зустрічним позовом є стягнення з Підприємця ОСОБА_2 грошових коштів 610000,00 грн., перерахованих в якості попередньої оплати у період з 27.02.2007 року по 21.08.2008 року за вказаними вище договорами поставки та купівлі-продажу, з посиланням на положення ст.ст. 512-519, 525, 526, 629, 655-697 і 712 ЦК України, і на те, що Підприємець ОСОБА_2 не поставив товар в обумовлений договорами строк.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 11, 202, 205, 257, 267, 509, 712, 901 ЦК України, умов укладених між сторонами договорів поставки і купівлі-продажу, та встановлених обставин справи, у тому числі - щодо поставки товару та термінів його оплати, а також, з урахуванням поданих сторонами заяв про застосування наслідків спливу позовної давності, дійшов висновку про те, що строк позовної давності за вимогами Підприємця ОСОБА_2 про стягнення 296313,50 грн. боргу за позадоговірну поставку товару за видатковими накладними № РН-Т-0815 від 15.08.2009 року, № РН-Т-1006 від 06.10.2009 року і № РН-Т-1125 від 25.11.2009 року, сплив 16.08.2012 року, 07.10.2012 року і 26.11.2012 року, відповідно, без наявності для цього поважних причин для його поновлення, у зв'язку з чим, відмовив в задоволенні цієї частини позову.

Щодо іншої частини вимог за первісним позовом - про стягнення з ТОВ "Елпіс-Україна 3,40 грн. боргу за договором поставки № 47 від 20.11.2006 року і 127652,00 грн. боргу за договором купівлі-продажу № 50 від 05.05.2008 року, та за зустрічним позовом - про стягнення з ОСОБА_2 610000,00 грн., як суми попередньої оплати товару, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження, викладених сторонами у таких позовних вимогах обставин справи, а тому - про відсутність правових підстав для задоволення цих вимог, водночас, погодившись з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні, відповідно, вказаної частини первісного та зустрічного позовів.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у справі №910/7483/13 - без змін.

Головуючий Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.