Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 904/2157/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Ходаківської І.П., Бакуліної С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016у справі№ 904/2157/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"простягнення 95 525,76 грн,

за участю представників

від позивача: Русанова В.В.;

від відповідача: Матвєєва Т.В.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2016 у справі № 904/2157/16 (суддя Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (головуючий суддя - Орєшкіна Е.В., судді - Сизько І.А., Герасименко І.М.), позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами в розмірі 92 124,00 грн, збір за зберігання вантажу в розмірі 3 401,76 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 904/2157/16 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 95 525,76 грн відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 104 - 107 Цивільного кодексу України, ст. 119 Статуту залізниць України, п.п. 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 N 113, ст. 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України.

18.10.2016 позивачем до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу у якому ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" зазначає про безпідставність доводів, викладених в касаційній скарзі та про обгрунтованість висновків господарських судів першої і апеляційної інстанцій.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.11.2013 між ДП "Придніпровська залізниця" (залізниця) та ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (власник колії) було укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до умов п. 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Згідно з п. 5 договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: - порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; - маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.; - маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; - передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.

Пунктом 6 договору сторони погодили, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Згідно з п. 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Пунктом 15 договору сторони обумовили, що власник колії сплачує залізниці плату: - за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1); - за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; - за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Відповідно до п. 20 договору він діє з 11.12.2013 до 10.12.2018 включно.

15.12.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду № 9, якою внесено зміни до вищевказаного договору щодо його назви, преамбули та місцезнаходження сторін, зокрема назва договору викладена в наступній редакції: договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", яка примикає до станції Кривий Ріг філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Господарськими судами встановлено, що у вересні 2015 року за накладним №№ 41635896, 41643628, 41638776, 41642513, 41645888, 41645516 залізницею прийнято до перевезення вантаж - порожні власні вагони на адресу одержувача - ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ".

На шляху прямування вказані вагони було затримано за наказами № 463 від 01.10.2015, № 475 від 04.10.2015 з підстав зайнятості колій на станції призначення - Кривий Ріг, що виникла у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію.

За вказаним фактом станцією затримки Гейківка у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, п. 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 01.10.2015, № 19 від 04.10.2015, акти загальної форми ГУ-23 № 18 від 01.10.2015, № 19 від 04.10.2015.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника залізницею нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями ф. ГУ-46 №№ 02119310, 08109278, 08109279 та накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 08109053, які підписані ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні прийняти поїзд".

У зв'язку з несплатою ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" збору за зберігання вантажу та плати за користування спірними вагонами, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення з останнього на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плати за користування вагонами в розмірі 92 124,00 грн та збору за зберігання вантажу в розмірі 3 401,76 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником ДП "Українська залізниця", і позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження затримки вагонів на підходах до станції призначення у зв'язку із скупченням на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, з підстав неприйняття вказаних вагонів ПАТ "Південний ГЗК" та несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, а відтак позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами і збір за зберігання вантажу відповідно до приписів чинного законодавства. При цьому, доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч чи іншим чином про готовність забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач не надав, як і не надав доказів на підтвердження порушення залізницею умов вказаного договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника. Наявність вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій. При цьому, наявність тимчасово вільних колій на залізничній станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України та положеннями ЄТП.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п.п. 5, 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 866/5087, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.

Пунктами 3, 6, 8, 9, 10, Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458 передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу. Однак, на підходах до станції призначення прийняті залізницею до перевезення на адресу ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" порожні власні вагони було затримано за наказами № 463 від 01.10.2015, № 475 від 04.10.2015 відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про що складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 01.10.2015, № 19 від 04.10.2015 та акти загальної форми ГУ-23 № 18 від 01.10.2015, № 19 від 04.10.2015 з огляду на зайнятість колій на станції призначення - Кривий Ріг, що виникла у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем на свою під'їзну колію.

При цьому, господарськими судами встановлено, що відповідачем не подано доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч чи іншим чином про готовність забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення, як і доказів на підтвердження порушення залізницею умов вказаного договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника.

З урахуванням викладеного залізницею було складено відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №№ 02119310, 08109278, 08109279 та накопичувальну картку ф. ФДУ-92 № 08109053 на підставі яких позивачем нараховано плату відповідачу за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника. Обґрунтованість наданих позивачем розрахунків плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу були досліджені судами під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, враховуючи здійснену господарськими судами попередніх інстанцій перевірку наданих позивачем розрахунків, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в заявленому розмірі є законними і обгрунтованими.

Що стосується доводів скаржника про те, що затримка вагонів відбулася з вини залізниці, оскільки з довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна вбачається, що на момент видачі наказу № 463 від 01.10.2015 вільними були колії №№ 1, 4, 5, на момент видачі наказу № 475 від 04.10.2015 вільними були колії №№ 2, 3, 4, то, як обгрунтовано зазначили господарські суди попередніх інстанцій, зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. При цьому, підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 за № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції. Таким чином, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. 46 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Доводи касаційної скарги про відсутність у господарських судів підстав для розгляду позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" у зв'язку з відсутністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей щодо припинення ДП "Придніпровська залізниця" також є безпідставними, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття; Державне підприємство "Придніпровська залізниця" увійшло в перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 № 4442-VI Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником всіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Таким чином, ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП "Придніпровська залізниця", в тому числі права на звернення в суд з метою захисту свого порушеного права.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, яким вже надана належна правова оцінка господарськими судами попередніх інстанцій.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 904/2157/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 904/2157/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 904/2157/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Бакуліна