ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 904/6071/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 (головуючий суддя Подобєд І.М., судді Широкобокова Л.П., Орєшкіна)на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 (суддя Новікова Р.Г.)у справі№ 904/6071/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 113762,76 грн,

за участю представників: позивачаРусанова В.В.,відповідачаСінюхіна І.В.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 у справі №904/6071/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2017, позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в розмірі 109014,36 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 4748,40 грн., судовий збір в розмірі 1706,43 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково у сумі 12796,56 грн., а в іншій частині позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суди неповно з'ясували обставини, які мають значення для справи, а також порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 4-2, 43 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неправильно розцінили докази у вигляді актів загальної форми, що спричинило невірне трактування дійсних обставин справи та не врахували, що на час видачі наказів були вільні 5-10 колії станції призначення, а також не врахували складні погодні умови 20-23 січня 2016, що ускладнювали чи припиняли рух залізничного транспорту. На думку скаржника, поїзним диспетчером дирекції в порушення умов п. 8 Договору та п. 12 Інструкції штучно затримано вагони (наказами №№ 97, 101), внаслідок чого неправомірно здійснено розрахунок заборгованості. Скаржник вважає, що оскільки позивач мав можливість відправити затриманий згідно наказу № 97 потяг починаючи з 15:41 21.01.2016 (з часу отримання повідомлення відповідача засобами факсимільного зв'язку + 2 години згідно з п. 8 Договору про експлуатацію), плата за користування вагонами має складати 11538,48 грн., збір за зберігання вантажу становить 1034,76 грн., а за затриманий згідно наказу № 101 потяг відповідні суми до стягнення складають 1258,08 грн.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 21.09.2012 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Власник колії), укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" з відповідними протоколами узгодження розбіжностей від 12.06.2013 та від 10.07.2013.

Умовами договору врегульовані, зокрема, взаємовідносини щодо подачі та забирання вагонів згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику, що примикає до станцій Придніпровської залізниці: Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 до колій №6 та №8 станції Терни; Рядова - стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: на станції Терни: біля маневрового світлофору М-10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни; маневрового світлофору М-8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни; маневрового світлофору М-6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика №6 станції Терни. По станції Рядова: біля вхідного світлофору ЧК, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки №8 станція Рядова.

Пунктом п. 5 Договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає відповідальний працівник Залізниці прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів Залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Відповідно до п. 6 Договору вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VІ, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії.

За умовами п. 7 Договору вагони на під'їзні колії ПАТ "ПІВНГЗК" передаються у кількості не більше 240 осей і не менше 60 осей. Передача вагонів під навантаження з меншою кількістю осей дозволяється тільки за згодою Власника колій.

Як погоджено сторонами в п. 8 Договору, про готовність вагонів до забирання Власник колії повідомляє Залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього залізничного транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ телефоном відповідальному працівнику станції примикання вагонів до здачі, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.

Згідно з п. 11 Договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

У пункті 15 Договору передбачено, що Власник колії сплачує Залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує Залізниця для Власника колії - згідно з чинними нормативними документами.

Відповідно до п. 20 Договору його укладено на терміном на 5 років з 29.10.2012 до 28.10.2017.

За залізничними накладними №№51365005, 50771500, 50734748, 45275104, 45342631, 45342524, 45295078, 45342532, 45342581, 45321528, 45342581, 45342490, 45342508, 45361326, 45380821, 45380839, 45382058, 45418399, 45375243, 45422243, 45381084, 45375300, 45375250, 453753318, 45380813, 45397841, 45344116, 45377314, 45381464, 45293826, 45375383 у січні 2016 Залізниця прийняла до перевезення порожні власні вагони на адресу ПАТ "Північний ГЗК".

По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність Залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Відповідно до наказу №97 від 20.01.2016 о 2 год. 55 хв. на станції Чортомлик були затримані вагони №№ голова 59128173, хвіст 58827973 у кількості 73 вагонів, індекс поїзда 4600-131-4572, вантаж на своїх осях, поїзд №2721;

Згідно з наказом №101 від 20.01.2016 о 23 год. 25 хв. на станції Марганець були затримані вагони №№ голова 58843129, хвіст 58818725 у кількості 58 вагонів, індекс поїзда 4856-32-4572, вантаж на своїх осях, поїзд №2685, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію з причини скупчення вагонів на станції Рядова і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За наведеними фактами станціями Чортомлик та Марганець у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами вагонів, складено акти про затримку вагонів №2 від 20.01.2016, акти загальної форми №44 від 20.01.2016. Крім того, на підставі наведених обставин складені акти загальної форми ГУ-23а №7 від 20.01.2016 та ГУ-23 №45 від 20.01.2016

Повідомлення №45 про затримку вагонів за наказом №97 отримане відповідачем 20.01.2016 о 4:05, повідомлення №2 за наказом №101 отримане відповідачем 20.01.2016 о 23:55.

Повідомлення про затримку вагонів на шляху прямування №№ 45, 2 підписані представниками відповідача із зауваженням наступного змісту: "Вагони затримані на шляху прямування з незалежних від ПрАТ "Північний ГЗК" причин. На момент видачі наказу №97 від 20.01.2016 в 04:05 ПрАТ "Північний ГЗК" був готовий прийняти вагони на під'їзну колію", а в іншій зазначено: "Вагони затримані на шляху прямування з незалежних від ПрАТ "Північний ГЗК" причин. На момент видачі наказу №101 від 20.01.2016 в 23 год. 55 хв. ПрАТ "Північний ГЗК" був готовий прийняти вагони, так як на станції Рядова були вільні колії".

У порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, за фактом затримки станціями Чортомлик та Марганець складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 20.01.2016, №2 від 20.01.2016, акти загальної форми ГУ-23 №45 від 20.01.2016, №44 від 20.01.2016.

Згідно з актом про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 20.01.2016 затримані вагони, що прибули поїздом №2721 20.01.2016 о 15 год. 07 хв., відправлені поїздом №2721 23.01.2016 о 11 год. 50 хв.; відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а №2 від 20.01.2016 затримані вагони, що прибули поїздом №2685 20.01.2016 о 11 год. 53 хв., відправлені поїздом №2685 23.01.2016 о 11 год. 07 хв.

У зв'язку з зазначеними вище обставинами Залізницею складені відомості плати форми ГУ-46 №№ 25019067, 24019066, 26019069, 27019076, 24019070 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 26019005, 26019006, згідно з якими нараховано плату за користування вагонами в сумі 109014,36 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 4748,40 грн.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки відповідач підписав із зауваженням, що вагони затримані на шляху перевезення з незалежних від ПАТ "ПГЗК" причин, з нарахованою сумою не погоджується, оскільки були вільні колії для приймання затриманих вагонів.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" з позовом у даній справі про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статтями 42, 46 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу у день прибуття вантажу або до 12-ої год наступного дня. Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір та пп. 2.1 п. 2 Тарифного керівництва № 1 встановлено, що за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі «найменування вантажу» вказується: «Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)». Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділі 1 Тарифного керівництва № 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Згідно з п. п. 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (п. п. 9, 10 Правил).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 12 вказаних Правил передбачено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Судами встановлено, що станцією затримки Чортомлик та Марганець були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ф.ГУ-23, складені станціями затримки Чортомлик та Марганець на підставі відомостей ф.ГУ-46 №№ 25019067, 24019066, 26019069, 27019076, 24019070 та накопичувальних карток за формою ФДУ-92 №26019005, 26019006, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами № 97, 101, відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№ 25019067, 24019066, 26019069, 27019076, 24019070 у загальній сумі 109014,36 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 26019005, 26019006 у загальному розмірі 4748,40 грн.

Суди попереднійх інстанцій, дослідивши надані позивачем акти загальної форми ГУ-23, встановили, що вони відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять підписи відповідних осіб.

При цьому судами вірно враховано і те, що умовами договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни, №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч Рядова ДП "Придніпровська залізниця" передбачено, що вагони, що прибули на станцію Терни для ПАТ "Північний ГЗК" , подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

При цьому зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни за технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.

Згідно з підпунктом 14.2.1 пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 за №5076, приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Таким чином наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями ЄТП.

На станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів, що залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію.

Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

З врахуванням зазначеного вище, за встановленого факту своєчасного повідомлення відповідача відповідно до п. 5 Договору про готовність Залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких станціями Чортомлик та Марганець складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 20.01.2016, №2 від 20.01.2016, акти загальної форми ГУ-23 №45 від 20.01.2016, №44 від 20.01.2016, відсутності належних та допустимих доказів в обґрунтування відсутності вини відповідача в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці, заперечення відповідача, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами, вмотивованими є висновки судів про задоволення позову.

В матеріалах справи наявні пояснення поїзного диспетчера залізниці, відповідно до яких поїзний диспетчер при наявності вільних колій на станції призначення надає пріоритет у перевезенні вантажів, які їдуть за графіком, з метою уникнення відповідальності залізниці (штрафу) за прострочення в доставці вантажу. Затримані вагони є не графікованими. Для їх відправлення необхідні одночасно такі умови: 1) вільні колії на станції призначення; 2) наявність вільного локомотиву і локомотивної бригади; 3) вільні колії попутних станцій для пропуску даних вагонів. Враховуючи вказані умови, у разі відсутності заявки одержувача про доставку в першу чергу затриманих вагонів, доставити затриманий вантаж з його вини у вільний проміжок часу за наявності вільних колій на станції призначення Рядова не завжди виявляється можливим.

Судами відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача графіку руху поїздів по вузлу Рядова на дату затримки вагонів, графіку виконаного руху по вузлу Рядова, у тому числі відомостей зайнятість приймально-відправних колій, витягу з журналу форми ДУ-3 на момент прийняття поїзду, оскільки акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, витяги із Книг повідомлення про прибуття вантажу форми ГУ-2, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, накопичувальна картка форми ФДУ-92 та накладні, додані до матеріалів справи, є достатніми доказами правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. При цьому судами враховано, що відповідно до наказу ДП "Придніпровська залізниця" №99-К від 17.12.1999 графіки руху поїздів входять до переліку відомостей, що мають гриф "конфіденціально".

Як встановлено судами, вплив погодних умов як одна із можливих причин затримки вагонів не відображений в складених сторонами документах, пов'язаних із спірними перевезеннями, тому цей факт також правомірно не підлягав врахуванню судами.

Відповідач наявними матеріалами справи не довів відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Рядова Придніпровської залізниці та факту подальшої затримки цих вагонів з вини Залізниці після звільнення колій на станції призначення.

За встановлених обставин судами правомірно відхилений наданий відповідачем контррозрахунок плати за користування вагонами, в основу якого покладено тільки час затримки вагонів, який визнається відповідачем як допущений з вини вантажоотримувача.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених вище фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на коліях станцій призначення, нарахування залізницею суму 109014,36 грн. плати за користування вагонами та 4748,40 грн. збору за зберігання вантажу є обґрунтованим та правомірним.

Також суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про заміну Державного підприємства "Придніпровська залізниця" його правонаступником ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" з огляду на таке.

За приписами ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014, Додатком 1 до якої затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". До переліку, зокрема, увійшло Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).

Згідно з п. 2 статуту Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200. Пунктом 12 Статуту визначено, що товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.

Як визначено в ст. 6 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) відбулася 21.10.2015. До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й Державне підприємство "Придніпровська залізниця". Регіональна філія "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Міністерством інфраструктури України 18.08.2015 відповідно до статті 107 ЦК України затверджений передавальний акт Державного підприємства "Придніпровська залізниця", згідно з яким правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства після його реорганізації шляхом злиття переходять до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"

01.12.2015 комісією з реорганізації ДП "Придніпровська залізниця" та виконуючим обов'язки голови правління ПАТ "Укрзалізниця" складено заключний передавальний акт, в якому зазначено, що правонаступництво усіх прав та обов'язків переходять до ПАТ "Українська залізниця".

Таким чином суди вірно відзначили, що Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" створено й набуло дієздатності, зокрема, й у спірних правовідносинах, за визначеною законодавчими приписами процедурою, тоді як внесення до ЄДР відомостей про припинення Державного підприємства "Придніпровська залізниця" не впливає на визначення моменту матеріального правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", адже зі змісту Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Цивільного кодексу України вбачається, що створення нової юридичної особи в результаті злиття, набуття нею прав та обов'язків правопопередників, є складовими процесу цього виду реорганізації, які за часом виникнення, передують моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, визначеного нормою частини 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Тобто, у разі злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акта чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом включення запису про припинення юридичної особи до державно реєстру.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 у справі №904/6071/16- без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець С.С. Самусенко