Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 904/5820/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивача Лосева Д.В. дов. від 23.01.2014 року відповідачаПортнова М.І. дов. від 01.01.2014 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановувід 15.01.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/5820/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця"простягнення 89590,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків, завданих неправильним нарахуванням та списанням плати за користування вагонами у сумі 89590,68 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2013 року (суддя Красота О.І.) в задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою від 15.01.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Прудніков В.В. (доповідач) судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) рішення господарського суду скасоване та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 89590,68 грн. збитків та 2687,72 грн. витрат по сплаті судового збору.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2013 року.

Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статті 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України, пункти 3, 4, 9, 10, 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, пункт 8 розділу 7 Правил зберігання вантажів, пункт 2 Розділу ІІІ, V Тарифного керівництва №1.

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений договір № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).

Відповідно до пункту 16 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних копій станції Допоміжна (пункт 6 договору).

Судами також встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" розрахунки здійснюються на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 року.

Пунктом 3.2 зазначеного договору передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з застосуванням електронного цифрового підпису).

У вересні 2012 року на під'їзду колію Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" при ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці в адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подавалися вагони під вивантаження та навантаження.

Пунктом 4 Правил користування вагонами та контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Облік часу перебування вагонів на під'їзній колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" проводився ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомостями плати за користування вагонами ф.ГУ- 46 №№ 22092990, №23092995, № 23092996, № 23092998, № 24093006, № 24093008.

Відповідно до вищевказаних відомостей, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" за користування вагонами нарахувала плату у розмірі 89 590,68 грн. Вказана плата списана з особового рахунку Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується переліками, які включено до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів №№ 20120923 від 23.09.2012 року, № 20120924 від 24.09.2012 року, № 20120925 від 25.09.2012 року.

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що плата за користування вагонами нарахована відповідачем та списана з його особового рахунку неправомірно, чим позивачу завдано збитків.

Частиною 1 статтею 225 Глави 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 226 глави 25 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Стаття 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 908 Цивільного кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Сума збитків, щодо якої виник спір складається із стягненої залізницею плати за користування вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№ 22092990, №23092995, № 23092996, № 23092998, № 24093006, № 24093008. в сумі 89 590,68 грн., нарахованої на підставі актів про затримку вагонів ф. ГУ-23а №№ 73 від 17.09.2012 року, № 13 від 18.09.2013 року, № 72 від 17.09.2012 року, № 5 від 20.09.2012 року та актів - загальної форми ГУ-23 №№ 73 від 17.09.2012 року, 1211 від 18.09.2012року, 72 від 17.09.2012 року, 10 від 20.09.2012 року складених на станціях затримок Новоблочна, Милорадівка, Мудрьона, згідно наказів №№ 379 від 20.09.2012 року, 358 від 17.09.2012 року, 357 від 17.09.2012 року, 368 від 18.09.2012 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно вказаних актів про затримку вагонів, причиною затримки зазначено скупчення вагонів на ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці, які прибули на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат і несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". В обгрунтування факту затримки вагонів з вини вантажоодержувача - Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат, залізницею надано акти загальної форми ф.ГУ-23 про віднесення на відповідальність вантажовласника. Зазначені акти підписано лише представниками залізниці.

Посилання на акти загальної форми, як на підтвердження факту затримки вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача, зазначені у Положеннях про зайнятість колій (т. 2 а.с. 188-202) апеляційним судом спростовані, оскільки в порушення вимог п. 8 "Правил користування вагонами та контейнерами", згідно з якими, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Посилання позивача на п. 3 "Правил складання актів", колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки "Правила користування вагонами та контейнерами" є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування. Доводи про те, що на станціях Допоміжна та Кривий Ріг, відсутні повноважні представники вантажоотримувача до уваги також не прийняті. Не узгодженість сторонами порядку та місця підписання актів про віднесення на відповідальність вантажовласника не позбавляє позивача від обов"язку складання актів в порядку, визначеному законодавством, а саме п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами.

Також судом апеляційної інстанції спростовані доводи представника відповідача про те що для подачі спірних вагонів на колії станції, колії повинні бути вільними протягом мінімального часу у разі затримки на станції Милорадівка - 8 годин 20 хв, на станції Мудрьона - 07 год. 30 хв., на станції Новоблочна - 06 год. 50 хв.

Із Положення про зайнятість колій судом встановлено, що по наказу № 379 колія № 11 була вільна з 17:35 год. 20.09.2012 року до 19:25 год. 21.09.2012 року (22 год.), колія № 1б була вільна з 03:55 год. до 12:30 год. 20.09.2012 року (08 год. 30 хв.), з 04:30 год. 21.09.2012 року до 00:20 год. 22.09.2012 року (майже 20 год.).

По наказам №№ 358, 357, 368, 379 колія № 11 була вільна з 17:35 год. 20.09.2012 року до 19:25 год. 21.09.2012 року (майже 22 год.), колія № 1б була вільна з 03:55 год. до 12:30 год. 20.09.2012 року (08 год. 35 хв.), з 04:30 год. 21.09.2012 року до 00:20 год. 22.09.2012 року (майже 20 год.).

Доказів неможливості подачі спірних вагонів на ці колії у зазначений час позивач не надав. Також позивач не надав доказів того, що деякі колії певний час використовувались для проведення маневрових робіт, обгону локомотива, згідно ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг.

Щодо колії № 1б, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг - ця колія є також приймально-відправного призначення, у тому числі для парних та непарних вантажних поїздів.

Відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці (т. 2 а.с.163-165), станція Кривий Ріг має 26 колій: з яких 13 колій призначені для приймально - відправних операцій (ІА, Іб, ІІА, ІІ, 3,4,5,6,8,9,11,12,14). Позивачем надано Положення про зайнятість лише 10 колій, в той час як колії ІА, ІІА, ІІ також призначені для приймально - відправних операцій. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено неможливості подачі спірних вагонів на зазначені вище колії.

Одночасно апеляційним судом встановлено, що розділ II Єдиного технологічного процесу роботи станції Кривий Ріг та під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" передбачає, що операції по прибуттю поїздів на станцію Кривий Ріг (обробка поїздів), згідно даного розділу та графіку обробки составу порожніх напіввагонів Позивачу на обробку вагонів надається 216 хв., що дорівнює 3, 6 год.; операції з обробки завантаженого маршруту, що прибув для подавання на під'їзду колію Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат ДП "Придніпровська залізниця" на обробку вагонів надається 174хв., що дорівнює 2,9 год.; операції з обробки поїзда свого формування по відправленню зі станції Кривий Ріг ДП "Придніпровська залізниця" повинна здійснити за 52 хв.

В порушення зазначених нормативів обробка залізницею окремих поїздів здійснювалась в порушення зазначених нормативів.

По колії № 9 поїзд №2108 знаходився під обробкою з 05:50 год. 19.09.2012 року до 07:30 год. 19.09.2012 року відправлено ж поїзд №3653 о 04:20 год. 20.09.2012 року. Таким чином, обробка вагонів відбувалась в період з 07:30 год. 19.09.2012 року до 04:20 год. 20.09.2012 року (тобто, майже добу); по колії № 4 - обробка вагонів поїзду № 3551 відбулась також з порушенням вимог ЄТП: з 07:20 17.09.2012 року по 19:00 17.09.2012 року, (майже 12 годин); по колії №12 - поїзд № 3567 знаходився під обробкою з 16:20 год. 17.09.2012 року до 18:00 год. 17.09.2012 року, відправлено його лише о 15:25 год. 18.09.2012 року.

Крім того, спірні вагони простояли на станціях затримки протягом 5 діб, тоді як видно з Положення про зайнятість колій, в цей період залізниця здійснювала подачу позивачу під завантаження-вивантаження інших вагонів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що відповідачем не доведено правомірність затримки вагонів на попутних станціях, неможливість їх своєчасної подачі на колії станції призначення, тому підстави для нарахування та списання грошових коштів з позивача за спірними переліками, були відсутні, а відповідно не було підстав для списання спірних коштів, чим позивачу завдано збитків на суму 89 590,68 грн.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що в порушення умов договору та нормативно-правових актів залізницею була неправомірно нарахована та списана з рахунку позивача плата за користування вагонами, що є його збитками в розумінні статей 22, 623 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України, які підлягають стягненню з відповідача.

Посилання суду апеляційної інстанції на порушення п. 8 "Правил користування вагонами та контейнерами" стосовно актів загальної форми, складених на станціях підходу є помилковими, але це не спростовує висновків по суті спору, оскільки як встановлено судами у даному випадку вагони були затримані на підходах до станції призначення, з приводу чого складені акти та накази як це передбачено п.п. 9, 10 вказаних правил.

Таким чином, враховуючи з достовірністю встановлені фактичні обставини справи, а також враховуючи мотиви, викладені у даній постанові касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі №904/5820/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач