Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 5011-71/5998-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р.у справігосподарського суду м. Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вояж"дотовариства з обмеженою відповідальністю "УКІО БАНК ЛІЗИНГ"про повернення безпідставно отриманих грошей в розмірі 141385,56 грн. за участю представників сторін:

позивача: Юдін І.В. (представник за дов. від 08.01.2014р. №б/н),

відповідача: Башук Т.В. (представник за дов. від 08.01.2014р. № Д 001/14)

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВОЯЖ" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" про повернення безпідставно одержаних грошей в розмірі 141 385, 56 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.10.2013р. у справі №5011-71/5998-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 149 351,34 грн., проценти за користування безпідставно набутими коштами у розмірі 3 203, 83 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "УКІО БАНК ЛІЗИНГ" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відзиві ТОВ "Вояж" просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2008р. між ТОВ "Укіо банк лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Вояж" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № KL 080225 (далі - Договір - 1), предметом якого є напівпричіп-рефрижератор марки "Кроне". В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору - 1.

14.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № KL 080364 (далі - Договір - 2), предметом якого є напівпричіп-рефрижератор марки "Шмітц". В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору - 2.

14.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № KL 080363 (далі - Договір - 3), предметом якого є сідловий тягач марки "Даф". В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору - 3.

14.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № KL 080228 (далі - Договір - 4), предметом якого є сідельний тягач марки "Даф". В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору - 4.

14.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № KL 080227 (далі - Договір - 5), предметом якого є сідельний тягач марки "Даф". В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору - 5.

14.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № KL 080226 (далі - Договір - 6), предметом якого є напівпричіп-рефрижератор марки "Кроне". В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору - 6.

Господарським судом першої та апеляційної інстанції встановлено відповідність змісту вказаних Договорів положенням Закону України "Про фінансовий лізинг".

Судом попередніх інстанцій також встановлено, що свої зобов'язання по вказаних Договорах ТОВ "Вояж" виконало в повному обсязі відповідно до графіку платежів.

Окрім цього на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №2521 від 11.05.2011р., позивачем платіжним дорученням №848 від 19.05.2011р. було сплачено зайві кошти у розмірі 138416,31 грн., повернення яких і є предметом даного спору.

Даний факт підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи від 23.08.2013р., згідно якого сплачена позивачем в якості лізингових платежів сума у розмірі 149 351, 34 грн. умовами вищезазначених Договорів фінансового лізингу не передбачена.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з вимогами ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Враховуючи наведене, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів в розмірі 149 351,34 грн. та процентів за користування безпідставно набутими коштами в розмірі 3 203,83 грн., колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваному рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. у справі №5011-71/5998-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко