Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа № 904/8519/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від прокуратури:Боднарчук В.М. - за посв. від 22.11.2013р. № 023013від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"на ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014р.та на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014р.у справі№ 904/8519/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомВиконуючого обов'язки прокурора міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"простягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов'язки прокурора міста Дніпропетровська звернувся в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 43 330,19 грн. та пені у розмірі 6 302,25 грн.

У заяві від 18.11.2013р. № 63/8372вих13 про уточнення позовних вимог прокурор просив суд припинити провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 14 377,26 грн. та стягнути з відповідача 45 033,75 грн. заборгованості з орендної плати за період червень-серпень 2013 року та 6 302,25 грн. пені за період з 16.04.2009р. до 13.09.2013р.

У заяві від 13.01.2014р. № 63/2-41вих14 про уточнення позовних вимог прокурор просив суд припинити провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 14 434,79 грн. та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 5 060,61 грн.

У заяві від 15.01.2014р. № 63/2-62вих14 прокурор просив суд припинити провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 14 434,79 грн., у зв'язку зі сплатою цієї суми відповідачем після подання даного позову до суду, та прийняти відмову від позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5 060,61 грн., у зв'язку з чим припинити провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014р. (суддя Панна С.П.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014р. (головуючий суддя Крутовських В.І., судді Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.), провадження у справі в частині стягнення боргу з орендної плати в розмірі 14 434,79 грн. припинено на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору; провадження у справі в частині стягнення боргу з орендної плати в розмірі 5 060,61 грн. припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою прокурора від позову. Присуджено до стягнення з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України 1 274,00 грн. судового збору.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду в частині стягнення судового збору в сумі 1 274,00 грн. та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову та ухвалу в частині стягнення 1 274,00 грн. судового збору скасувати.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема приписів статей 33, 49 Господарського процесуального кодексу України, та наголошує на безпідставності присудження до стягнення з нього 1 274,00 грн. судового збору.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом провадження у справі в частині стягнення боргу з орендної плати в розмірі 14 434,79 грн. було припинено на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору у цій частині позовних вимог, а в частині стягнення боргу з орендної плати в розмірі 5 060,61 грн. - на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою прокурора від позову в цій частині.

Колегія суддів вважає обґрунтованим вказаний висновок суду першої інстанції, з огляду на встановлені ним обставини щодо погашення відповідачем заборгованості в сумі 14 434,79 грн. після порушення провадження у даній справі, а також зважаючи на подану прокурором заяву про відмову від позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 5 060,61 грн.

За приписами частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання, зокрема, про розподіл між сторонами господарських витрат.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (частина 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В пункті 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вказана норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи, що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спір у даній справі виник внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати за договором від 30.03.2009р. № 106УКВ/09 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Після порушення провадження у справі відповідачем було погашено наявну заборгованість в розмірі 14 434,79 грн., що слугувало підставою для припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів стосовно покладення на відповідача в силу частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України обов'язку зі сплати судового збору пропорційно сумі боргу, яка була ним сплачена після порушення провадження у справі, оскільки спір в цій частині позовних вимог виник внаслідок неправильних дій саме відповідача.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, які прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014р. у справі № 904/8519/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова