Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №915/2141/14 Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №915/2...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №915/2141/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 915/2141/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р.та на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 р.у справі№ 915/2141/14 господарського суду Миколаївської областіза позовом ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5)доСпоживчого товариства "Діамед" (надалі - СТ "Діамед")третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_4)провизнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 12.01.2014 р.за участю представників: від позивача- не з'явилися від відповідача- Шевельова А.С. (на підставі довіреності від 12.01.2016, за підписом голови ліквідаційної комісії СТ "Діамед" ОСОБА_5, яка за даними з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.02.2016 р. значиться як "керівник, голова комісії з припинення або ліквідатор")від третьої особи- ОСОБА_8 (на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 08.10.2014 р., зареєстрованої в реєстрі за № 2946); - ОСОБА_9 (на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 20.02.2014 р., зареєстрованої в реєстрі за №138) Також, до участі, у порядку ч. 1 ст. 44 ГПК України, у справі був допущений ОСОБА_10, який довіреністю № КГН-ПНХ/20/12/13 від 20.12.2013 р. уповноважений представляти інтереси СТ "Діамед", зокрема, в господарських судах. Дана довіреність підписана головою правління СТ "Діамед" ОСОБА_4 Однак, в суду відсутні докази внесення відповідних відомостей щодо керівника СТ "Діамед" до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до СТ "Діамед" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом від 12.01.2014 р., обґрунтовуючи заявлені вимоги порушенням процедури скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, що полягає у неповідомленні позивача як учасника товариства про день, час та місце проведення цих загальних зборів і порядку денного; відсутності кворуму для прийняття спірного рішення.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 р. (суддя Коваль С.М.) позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р. (головуючи суддя Туренко В.Б., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ОСОБА_4 звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 р. відновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 р. у справі № 915/2141/14 господарського суду Миколаївської області, касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 09.02.2016 р.

04 лютого 2016 року, через канцелярію Вищого господарського суду України, від СТ "Діамед" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити без змін прийняті у справі рішення та постанову, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2016 р. відкладено розгляд скарги ОСОБА_4 у судовому засіданні на 16.02.2016 р., зобов'язати СТ "Діамед" у строк до 16.02.2016 р. надати Вищому господарському суду України витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців з відомостями щодо керівника товариства станом на 15.02.2016 р.

Станом на день розгляду справи, 16.02.2016 р., в матеріалах справи наявний тільки витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.02.2016 р., згідно з даними якого ОСОБА_5 значиться як "керівник, голова комісії з припинення або ліквідатор".

Так, відповідно до ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Отже, колегія суддів зазначає, що єдиним уповноваженим представником СТ "Діамед" станом на 16.02.2016 р. є Шевельова А.С., якій надано відповідні повноваження представляти інтереси відповідача, що підтверджується відповідним витягом з ЄДР, а докази протилежного у суду відсутні.

Водночас, суд допустив до участі у слуханні справи № 915/1441/14 також ОСОБА_10, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, оцінивши доводи касаційної скарги, взявши до уваги заперечення, викладені у відзиві, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, діяльність споживчих товариств регулюється Законом України "Про кооперацію", Законом України "Про споживчу кооперацію" та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про кооперацію" споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

В силу ст. 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Статтею 8 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

За умовами ст. 7 Закону України "Про споживчу кооперацію" вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю. Кожний член користується на загальних зборах споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам. Для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до п. п. 1.2., 7.4., 7.7. Статуту СТ "Діамед", затвердженого загальними зборами членів товариства та зареєстрованого Ленінградською РДА 30.10.1998 р., членами СТ "Діамед" зі статутним фондом у розмірі 1 000 грн. є такі особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11

Згідно з п. п. 4.6.-4.12. Статуту прийом в члени товариства проводиться головою правління товариства. Для прийому в члени товариства подаються такі документи: письмова заява з намірами про вступ до товариства, установчі документи (для юридичних осіб), документи, що засвідчують оплату вступного та обов'язкового пайового внеску. Прийом в члени товариства здійснюється не пізніше як в 30-денний строк з дня подання заяви. Рішення про прийом в члени товариства приймається головою товариства, про що вносяться відповідні зміни до реєстру членів товариства. Розмір вступного внеску та обов'язкових пайових внесків затверджується загальними зборами. Для виходу з товариства член товариства подає заяву, яка розглядається у 30-денний строку. Рішення про вихід з товариства затверджується головою товариства, про що вносяться відповідні зміни до реєстру членів товариства.

У пунктах 5.1., 5.2. Статуту передбачено, що вищим органом управління товариством є загальні збори. Для їх роботи обирається голова та секретар зборів, інші робочі органи. У загальних зборах мають право брати участь усі члени товариства. Загальні збори скликаються правлінням споживчого товариства в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік. Правління зобов'язане скликати загальні збори на вимогу 1/3 пайовиків, за пропозицією ревізійної комісії (ревізора). Збори повинні бути скликані не пізніше ніж через 30 днів після надходження такої вимоги або пропозиції. Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів пайовики повинні бути сповіщені не пізніше ніж за сім днів до призначеного строку їх проведення.

За змістом п. п. 5.3., 5.4., 5.5. Статуту товариства кожний член споживчого товариства, в тому числі і колективний, користується на загальних зборах товариства правом одного голосу, незалежно від розміру внесеного пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам. До компетенції загальних зборів належить: прийняття (затвердження) статуту товариства; визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін та доповнень до статуту товариства; обрання та викликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; визначення розмірів вступного та обов'язкових пайових внесків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів і положень; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства, затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства; прийняття рішення припинення діяльності товариства та визначення ліквідаційної комісії; затвердження ліквідаційного балансу. Загальні збори визнаються повноважними, якщо в їх роботі беруть участь не менше 50 % членів товариства. Рішення загальних зборів приймаються більшістю у 3/4 голосів членів, які беруть учать в зборах з таких питань: зміна статуту товариства, прийняття рішення про створення (припинення) діяльності дочірніх підприємств, філій, представництв товариства; прийняття рішення про припинення діяльності товариства. По решті питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів товариства, які беруть участь у зборах.

Приписами статті 11 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

З матеріалів справи вбачається та судами з'ясовано, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про вступ до СТ "Діамед" рішенням голови правління товариства - ОСОБА_4 від 30.11.2013 р. прийнято до товариства осіб, які виявили бажання стати членами товариства і сплатили вступний та обов'язковий пайовий внесок до статутного фонду СТ "Діамед"; зараховано до статутного фонду товариства пайові внески розміром 100 грн., від осіб, які прийняті, як члени товариства: ОСОБА_12 - 100 грн.; ОСОБА_13 - 100 грн.; ОСОБА_14 - 100 грн.; збільшено статутний фонд товариства за рахунок збільшення кількості членів товариства до 1 300 грн.; протягом 30 календарних днів про прийняте рішення голови правління направити письмове повідомлення новим членами товариства.

Судами попередніх інстанцій було також встановлено, що відповідні зміни не внесені до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 р. у справі № 826/5038/14 (К/800/40102/14) за позовом ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. В даній постанові окружного адміністративного суду встановлено, що обґрунтованою є відмова реєстратора у внесенні змін до відомостей про керівника юридичної особи, у зв'язку з тим, що не було інформації ані про зміну складу учасників товариства та прийняття трьох нових учасників до складу, ані про обрання ОСОБА_4 головою правління товариства, тоді як в Єдиному державному реєстрі учасниками зазначені ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5, керівником - ОСОБА_11

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 12.01.2014 р. відбулись загальні збори товариства, які оформлені протоколом від 12.01.2014 р. б/н з таким порядком денним:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів СТ "Діамед" на наступний строк - 5 років;

2. Обрання голови правління СТ "Діамед" на наступний строк - 5 років.

За результатами зборів вирішено:

1. Обрати головою загальних зборів члена СТ "Діамед" - ОСОБА_12, секретарем загальних зборів члена СТ "Діамед" - ОСОБА_13

2. Призначити ОСОБА_4 головою правління СТ "Діамед" на 5 років.

На загальних зборах присутніми були члени товариства: ОСОБА_4 - 800 грн. (61,54 %); ОСОБА_12 - 100 грн. (7,69 %); ОСОБА_13 - 100 грн. (7,69%); ОСОБА_15 - 100 грн. (7,69 %), тобто не менше 50 % членів товариства (4 із 6), а відтак збори вважалися правомочними. По двом питанням голосували одностайно "за".

Так, звертаючись до господарського суду з відповідним позовом до СТ "Діамед", ОСОБА_5 зазначала, що рішення загальних зборів членів СТ "Діамед", оформлене протоколом від 12.01.2014 р. б/н, відбулось за відсутності позивача, чим порушено вимоги п. 5.2. статуту СТ "Діамед". Крім того, на загальних зборах СТ "Діамед" не було належного кворуму для прийняття рішень внесених до порядку денного, оскільки на загальних зборах товариства був присутній лише один член товариства - ОСОБА_4

Водночас, заперечуючи проти заявлених вимог, ОСОБА_4 наполягав на відсутності підстав для визнання недійсним вказаного рішення загальних зборів, оскільки ОСОБА_5 була в усній формі повідомлена про дату, місце і час проведення загальних зборів СТ "Діамед". Крім того, на момент проведення загальних зборів 12.01.2014 р. були присутні 4 члени товариства, тобто був необхідний кворум для прийняття рішень, у тому числі, і з приводу переобрання голови правління.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення позовних вимог ОСОБА_5, зважаючи на таке.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

У пункті 1.12. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", із змінами та доповненнями, судам роз'яснено, що недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є порушенням прав учасників (акціонерів) на управління товариством, а не трудових прав керівника (інших посадових осіб) товариства. Відповідно з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів з цих підстав вправі звертатися учасники (акціонери) господарського товариства. Тому спори про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушення порядку їх скликанням та проведення, в тому числі рішень про обрання, звільнення, відкликання тощо керівників та інших посадових осіб господарських товариств, належать до корпоративних спорів і підлягають вирішенню господарськими судами за місцезнаходженням господарського товариства.

За змістом п. 2.11. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" із змінами та доповненнями, під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі: а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства; б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо; в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів; е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача.

Верховним Судом України у п. 17 Постанови Пленуму від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

За приписами п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Пунктом 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що порядок скликання та визначення кворуму в засіданні колегіального виконавчого органу товариства повинні передбачатися в установчих документах товариства. У разі їх неврегульованості судам необхідно за аналогією застосовувати положення законодавства, що встановлюють кворум та інші питання щодо загальних зборів відповідного товариства(обов'язковість повідомлення усіх членів колегіального виконавчого органу про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Встановлені законом вимоги про порядок скликання та проведення загальних зборів, порушення якого є підставою для задоволення позову у даному випадку, мають завданням забезпечити учасникам реальну можливість реалізувати своє право на участь у зборах.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них всіх учасників (акціонерів) товариства, необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття спірних рішень. Водночас законодавством встановлено, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно відзначено судами попередніх інстанцій, рішення загальних зборів СТ "Діамед", на якому було б затверджено рішення голови правління товариства - ОСОБА_4 від 30.11.2013 р. про прийняття нових членів до товариства та визначення розмірів вступного пайового внеску ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не приймалось, що свідчить про порушення порядку прийняття визначених осіб до складу членів СТ "Діамед", а отже, особи, які брали участь у прийняті рішення, оформленого протоколом від 12.01.2014 р. б/н взагалі не мали повноважень, оскільки вони на момент прийняття спірного рішення не були членами СТ "Діамед".

Таким чином, як правомірно встановлено судами, на загальних зборах СТ "Діамед" від 12.01.2014 р. був присутній лише один із трьох членів товариства - ОСОБА_4, що в свою чергу свідчить про відсутність кворуму при прийняті рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 12.01.2014 р. б/н.

Крім того, суди підставно звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення, зокрема, ОСОБА_5, про час та місце проведення загальних зборів, які відбулись 12.01.2014 р., чим порушено права та охоронювані законом інтереси останньої, оскільки вона була позбавлена можливості реалізувати свої права учасника товариства.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд Миколаївської області, з яким у своїй постанові погодився і Одеський апеляційний господарський суд, обґрунтовано прийняв рішення про задоволення заявлених ОСОБА_5 позовних вимог та визнав недійсним рішення загальних зборів учасників СТ "Діамед", оформлене протоколом від 12.01.2014 р. б/н, з огляду на що прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають залишенню без змін, а подана ОСОБА_4 касаційна скарга - залишенню без задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржувані судові акти прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 18.03.2015 р. у справі № 915/2141/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати