ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 926/1678/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі№ 926/1678/14 господарського суду Чернівецької області за позовомДержавного підприємства "Південна залізниця" до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" простягнення 1 146 154,03 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Нікуліна О.М., дов. № 557 від 28.05.2015

- відповідача: Фрейдун О.М., дов. № 373 від 17.06.2014

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.12.2014 у справі № 926/1678/14 (суддя Паскарь А.Д.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 (у складі головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Гриців В.М., Данко Л.С.), задоволено позов Державного підприємства "Південна залізниця" до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", стягнуто з Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь Державного підприємства "Південна залізниця" основний борг в сумі 1 000 000,00 грн, заборгованість з погашення штрафних санкцій в сумі 21 000,00 грн, 3% річних в сумі 19 619,17 грн, інфляційні втрати в сумі 105 534,86 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 22, 32-34, 36, 43, 80, 84 ГПК України, ст.ст.256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, положень Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 23.12.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі №926/1678/14 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Від ДП "Південна залізниця" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.09.2015 склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого судді Демидової А.М, суддів Воліка І.М., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі №926/1678/14.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.07.2006 у справі № 9/203 задоволено позов СТГО "Південна залізниця", стягнуто з ДП "Чернівецький облавтодор" на користь СТГО "Південна залізниця" кошти в сумі 7111002,63грн, в тому числі основний борг в розмірі 7 000 000,00 грн, 3% річних в розмірі 103 561 грн та індексу інфляції в сумі 74 411, 00 грн, 25500грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.10.2006 господарським судом Чернівецької області видано відповідний наказ. У процесі виконання судового рішення 23.05.2013 сторони у справі №9/203 звернулися до місцевого господарського суду із заявами про затвердження мирової угоди.

07.06.2013 господарським судом Чернівецької області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди у справі № 9/203 за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", правонаступником якого є Державне підприємство "Південна залізниця", до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 7 111 002,63грн. Згідно з ухвалою про затвердження мирової угоди станом на 30.04.2013 заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням штрафних санкцій та судових витрат складала 2 210 247,43 грн, яка підлягала погашенню протягом квітня 2013 року - грудня 2015 року включно відповідно до зазначеного в ухвалі графіку.

Станом на 01.11.2014 відповідач повинен був сплатити позивачеві борг, штрафних санкцій та судових витрат на загальну суму 1 096 000,00 грн, згідно графіку погашення заборгованості, який зазначений в ухвалі про затвердження мирової угоди. Проте, відповідачем було сплачено 75000,00грн в травні, липні та вересні 2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, тому повинна відповідати вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з підпункту 3.19 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Оскільки в ухвалі господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013 у справі № 9/203 про затвердження мирової угоди не вказано дані про місцезнаходження майна боржника, рахунки сторін, дати набрання нею законної сили та строку пред'явлення її до виконання як виконавчого документа, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що зазначена ухвала не є виконавчим документом та не може бути пред'явлена до виконання.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. 121 ГПК України, ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 256, 257, 509, 625 Цивільного кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь Державного підприємства "Південна залізниця" основного боргу в сумі 1 000 000,00 грн, заборгованості з погашення штрафних санкцій в сумі 21 000,00 грн, 3% річних в сумі 19 619,17 грн, інфляційних втрат в сумі 105 534,86 грн.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що мирову угоду між Державним підприємством "Південна залізниця" та Дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" було затверджено на стадії виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 06.07.2006 у справі №9/203 на підставі наказу від 26.10.2006, у зв'язку з чим позивач мав право звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки стягнення спірної заборгованості вже було предметом розгляду у господарському суді при розгляді справи № 9/203.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 та рішення господарського суду Чернівецької області від 23.12.2014 у справі № 926/1678/14 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук