Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 904/7155/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Кость О.Г.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від16.02.2015та на рішення Господарського суду Дніпропетровської областівід02.12.2014у справі № 904/7155/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Теплоенерго"простягнення 63 317 987, 99 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" (далі - КП "Теплоенерго") про стягнення суми основного боргу у розмірі 57 638 197, 49 грн, пені в розмірі 3 623 097, 93 грн, 3% річних у розмірі 1 373 292, 23 грн, суми, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 683 400, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2014 порушено провадження у справі № 904/7155/14 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Теплоенерго" про стягнення 63 317 987, 99 грн

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 02.12.2014 позов задоволено частково. Суд стягнув з КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 50 501 138, 18 грн основного боргу, 1 373 292, 23 грн 3% річних, 362 309, 79 грн пені та 683 400, 34 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді Крутовських В.І., Березкіна О.В.) від 16.02.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області змінено в частині розміру суми пені та в цій частині позов задоволено частково, стягнуто з КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 811 548, 97 грн пені.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, рішення місцевого господарського суду скасувати в частині зменшення пені та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у розмірі 3 260 788, 14 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, та процесуального права, а саме ст.ст. 43, 43, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. 84 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2015 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.04.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами за умовами договору купівлі-продажу природного газу № 13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) зобов'язалося передати у власність КП "Теплоенерго" (покупець) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та нацональними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно із п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 природний газ в обсязі до 46 668, 085 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пп. 3.3. п. 3 договору).

Підпунктом 6.1. пункту 6 договору також встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 11.1 договору, останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у січні - грудні 2013 року було передано, а КП "Теплоенерго" прийнято природний газ в обсязі 44 573, 126 тис. куб. м. на загальну суму 62 282 736, 53 грн. Факт поставки природного газу підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу та не заперечується сторонами.

За умовами договору, як встановлено господарськими судами, КП "Теплоенерго" мало оплатити поставлений природний газ в січні 2013 року (15 070 922, 56 грн) - в строк до 14.02.2013 включно; в лютому 2013 року (12 175 772, 08 грн) - в строк до 14.03.2013 включно; в березні 2013 року (10 096 597, 52 грн) - в строк до 14.04.2013 включно; в квітні 2013 року (2 213 527, 28 грн) - в строк до 14.05.2013 включно; жовтні 2013 року (6 770 773, 93 грн) - в строк до 14.11.2013 включно; в листопаді 2013 року (6 340 867, 99 грн) - в строк до 14.12.2013 включно; в грудні 2013 року (9 614 275, 17 грн) - в строк до 14.01.2014 включно.

Проте КП "Теплоенерго" здійснило оплату за поставлений природний газ частково - в сумі 4 6445 39, 04 грн. Таким чином, заборгованість підприємства за прийнятий в січні - грудні 2013 року природний газ, станом на дату звернення з позовом до суду становила 57 638 197, 49 грн, що і стало підставою звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом до суду.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що КП "Теплоенерго" разом з відзивом на позов долучило до матеріалів справи платіжні доручення, які підтверджують часткову оплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 7 137 059, 31 грн до звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом до суду.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню - в сумі 50 501 138, 18 грн; в частині стягнення 7 137 059, 31 грн судом було відмовлено, оскільки вищевказана сума була сплачена КП "Теплоенерго" до звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом до суду (18.09.2014).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням КП "Теплоенерго" оплати за газ, переданого йому ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 373 292, 23 грн за загальний період прострочення з 14.03.2013 по 25.03.2014, та інфляційні втрати в сумі 683 400, 34 грн за загальний період прострочення лютий 2013 року - лютий 2014 року.

Перевіривши здійснений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зазначені вимоги судами визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нарахував КП "Теплоенерго" пеню у розмірі 3 623 097, 93 грн за загальний період прострочення з 14.02.2013 по 25.03.2014.

Місцевим господарським судом встановлено, що здійснений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з КП "Теплоенерго" пені в сумі 3 623 097,93 грн є обґрунтованими.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що через значну несплату населенням, юридичними особами та бюджетними організаціями наданих КП "Теплоенерго" послуг, останній несе значні збитки. Закони та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини виконавців і споживачів комунальних послуг, в тому числі з теплопостачання, не сприяють підвищенню платіжної дисципліни. Масове невиконання судових рішень, відповідно до яких на користь КП "Теплоенерго" стягнута заборгованість громадян та юридичних осіб за надані послуги з теплопостачання, заборона ускладнює належне виконання підприємством своїх зобов'язань з оплати енергоносіїв, зокрема, за договором № 13/3776-ТЕ-4.

З метою скорочення видатків підприємства й подолання фінансових труднощів на підприємстві видано наказ № 44 від 01.02.2013 про введення з 01.05.2012 по 30.09.2012 неповного (4- денного) робочого тижня, що має привести до економії фонду заробітної плати і надасть можливості скоротити заборгованість підприємства за спожитий природний газ. Аналогічний наказ був виданий 03.02.2014 № 51. Для збільшення грошових надходжень КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради проводиться претензійно - позовна робота, відповідно до якої за період 01.01.2013 - 18.08.2014 подано 498 заяв про видачу судових наказів на загальну суму 2 415,1 тис. грн.; населенням добровільно виконано 218 накази на загальну суму 535,3 тис. грн.; Відповідачем подано на примусове стягнення до відділу Державної виконавчої служби 405 наказів на загальну суму 1 863,0 тис. грн., подано 21 437 претензій на загальну суму 7491,3 тис. грн., з яких добровільно сплачено кошти по 5084 претензіям на загальну суму 5609,2 тис. грн.; подано 93 позови до державних організацій, підприємств та фізичних осіб - підприємців на суму 7491,3 тис. грн.

Усвідомлюючи складну фінансову ситуацію підприємства, державна податкова інспекція своїм рішенням №44 від 29.03.2013 розстрочила КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради сплату ПДВ на 2013 рік на суму 2 248 916, 55 грн., орган пенсійного фонду уклав з Підприємством договір про розстрочення виплат штрафних санкцій на 2 261 128,38 грн. останнім терміном погашення - травень 2014. Тобто відповідач вживає всіх заходів, спрямованих на покращення фінансово - економічного стану.

Враховуючи те, що відповідач є комунальним підприємством та неприбутковою організацією, юридичною особою публічного права, яка створена органом державної влади з метою забезпечення безперервного постачання населенню, комунально-побутовим та іншим підприємствам, організаціям, установам теплової енергії, без мети отримання прибутку; не є фактичним споживачем газу, оскільки згідно п.1.1. договору газ використовувався виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а стягнення неустойки в повному обсязі значно погіршить господарську діяльність КП "Теплоенерго" та ставить під загрозу зриву проведення опалювального сезону, та як наслідок, залишення установ без опалення, суд першої інстанції вважав за необхідне зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення - 3 623 097,93 грн. до 10 % від заявленої суми, що становить 362 309, 79 грн.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого господарського суду в цій частині, враховуючи ступінь виконання зобов'язання, а саме те, що відповідачем було здійснено незначне погашення заборгованості, порівняно з сумою боргу до звернення позивача з позовом до суду, період прострочення виконання зобов'язання, враховуючи фінансовий стан як відповідача, так і позивача, матеріальні інтереси обох сторін, дійшов висновку про необхідність зменшення розмір пені, яка заявлена до стягнення до 50% від заявленої суми, що становить 1 811 548, 97 грн.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на викладене, з врахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, їх інтересів суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення суми пені до 1 811 548, 97 грн, у зв'язку з чим обґрунтовано змінив рішення місцевого господарського суду в цій частині.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 904/7155/14 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.