Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 923/1370/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі№ 923/1370/13Господарського суду Херсонської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"до- Приватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі Херсонської філії 22; - Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області; - Фізичної особи підприємця ОСОБА_4провизнання недійсними прилюдних торгів за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)відповідача відповідача відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно) ОСОБА_5, дов. від 03.10.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - належної позивачу нежитлової будівлі спортивного залу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які відбулися 23.09.2013, та про скасування результатів торгів, посилаючись на порушення при здійсненні правочину приписів Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, статей 49, 55 Закону України "Про нотаріат", оскільки продане на торгах майно з 30.06.2011 року перебувало під арештом у межах іншого виконавчого провадження.

Відповідачі відхилили позов, вказавши на належне виконання приписів законодавства при організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна; позивачу судом було відмовлено в оскарженні дій органу державної виконавчої служби в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу з огляду на відсутність у цих діях порушень законодавства.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.11.2013 (суддя Соловйов К.В.) у задоволенні позову відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014 (судді: Лавриненко Л.В. - головуючий, Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, до спірних правовідносин застосовано неправильні норми матеріального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення, а саме: не враховано положення статей 49 та 55 Закону України "Про нотаріат" про посвідчення угод про відчуження нерухомого майна тільки за відсутності заборони відчуження та арешту майна; судами необґрунтовано відхилено доводи позивача щодо проведення торгів під час дії арешту спірного нерухомого майна, накладеного органом державної виконавчої служби в межах іншого виконавчого провадження без врахування доказів у підтвердження дати внесення до відповідного реєстру запису про припинення обтяження.

Приватне підприємство "Нива - В.Ш." в особі Херсонської філії 22 та Фізична особа підприємець ОСОБА_4 у відзивах на касаційну скаргу відхилили її доводи, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.

Позивач та Приватне підприємство "Нива - В.Ш." в особі Херсонської філії 22, Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти їх.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.10.2009 Господарським судом Херсонської області виданий наказ по справі № 11/108-09 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південенерго", м. Нова Каховка, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Камбіо", м. Одеса, заборгованості в сумі 107470,98 грн. 12.07.2012 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Камбіо" винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 33374485.

05.12.2012 державним виконавцем Григоренко М.Ю. складено акт опису та арешту майна нежитлової будівлі спортивного залу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві власності. 29.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні для визначення вартості арештованого нерухомого майна.

23.09.2013 спеціалізованою організацією, Приватним підприємством „Нива - В.Ш." в особі Херсонської філії 22 м. Херсон в межах виконавчого провадження № 33374485 проведені прилюдні торги по реалізації майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю „Південенерго", м. Нова Каховка; результати торгів оформлені протоколом від 23.09.2013 № 2213202.

Відповідно до зазначеного протоколу реалізована нежитлова будівля спортивного залу, загальною площею 520,9 кв. м. та мощення № І, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, (Лот №1). Стартова ціна лоту склала 155936,04 грн. Переможцем зазначених торгів визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_4, м. Херсон, який запропонувало найвищу ціну за вказаний лот, що дорівнювала 156000 грн.

Судами також встановлено, що арешт, накладений постановою державного виконавця ВДВС Новокаховського МУЮ від 30.06.2011 року в межах іншого виконавчого провадження, знято постановою заступника начальника ВДВС Новокаховського МУЮ про зняття арешту з майна боржника від 19.09.2013, винесеною в межах зведеного виконавчого провадження № 15939801.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій вказали, що дата внесення запису про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (11.10.2013) не впливає на спірні правовідносини, а доводів та доказів порушення положень законодавства під час організації та проведення торгів позивач не надав.

Судова колегія зазначає, що за приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (зі змінами та доповненнями). За змістом статей 1, 2, 5, Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання судових рішень здійснюється державною виконавчою службою та покладається на державних виконавців, що вчиняють виконавчі дії та чиї вимоги щодо виконання рішень є обов'язковими,

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника. Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За статтею 57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Копію постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника; під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, обмежити права користування майном тощо.

Посилаючись на існування на час проведення спірних торгів заборони на відчуження майна, позивач, всупереч положень статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав належних доказів винесення відповідної постанови про арешт цього майна та оголошення заборони на його відчуження, надіслання такої постанови органам, які здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, не послався на відповідні докази та доводи у касаційній скарзі.

Статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Також за змістом пункту 4.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 02.04.2012 № 512/5, реалізація арештованого майна державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства України № 42/5 від 15.07.1999 та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999. За змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, наведеного Порядку, ними врегульовано дії державного виконавця в межах виконавчих дій з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

З урахуванням аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та в переході права власності до покупця - переможця аукціону, у відповідних випадках має місце правочин, який може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав порушення положень законодавства.

Розділом 3 Тимчасового положення визначено, що в процесі підготовки до проведення прилюдних торгів орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості.

Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення. Спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходженням нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації.

Спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Проаналізувавши дотримання наведених вимог законодавства, господарські суди попередніх інстанцій дійшли законних та обґрунтованих висновків щодо недоведеності фактів порушення вимог чинного законодавства під час проведення спірних прилюдних торгів, вірно відхиливши доводи позивача про незаконність спірних торгів внаслідок існування на час їх проведення заборони на відчуження реалізованого майна.

Також слід відзначити, що, звертаючись з даним позовом, позивач не навів будь-яких доводів про зміст його порушеного права внаслідок реалізації спірного майна одному з наявних кредиторів; при цьому інші кредитори жодних вимог щодо неправомірності проведених торгів чи порушення порядку задоволення їх майнових вимог не заявляли.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, встановили дійсну природу спірних правовідносин сторін, вірно застосували наведені вище положення законодавства, що підлягали застосуванню, та вірно вирішили спір.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлених судами обставин справи; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі № 923/1370/13 Господарського суду Херсонської області та рішення Господарського суду Херсонської області від 21.11.2013 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач