Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 908/4874/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Малетича М.М., Могил С.К., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ПромАвтоматика-Сервіс"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015у справі№ 908/4874/15 Господарського суду Запорізької областіза позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПромАвтоматика-Сервіс",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаОСОБА_5,простягнення 22 145,92 грн,

У зв'язку з відпусткою судді Борденюк Є.М. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.03.2016 для розгляду касаційної скарги у справі № 908/4874/15 визначено колегію суддів у складі: Кривда Д.С. - головуючий (доповідач), Малетич М.М., Могил С.К.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромАвтоматика-Сервіс" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 13300 грн основного боргу, 5500,88 грн інфляційних втрат та 3345,04 грн процентів річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 (суддя Проскуряков К.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 (судді: Скакун О.А. - головуючий, Колядко Т.М., Татенко В.М.), позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромАвтоматика-Сервіс" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 основний борг у розмірі 13300 грн, 30% річних у розмірі 3345,04 грн, втрати від інфляції у розмірі 5500,88 грн та судовий збір у розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові в частині стягнення 16845,92 грн. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів та обставин у справі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції. Відповідач у клопотанні повідомив про неможливість прибуття його представника для участі в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ "ПромАвтоматика-Сервіс" (Замовник) 02.01.2014 було укладено договір на юридичні послуги №22 (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Виконавець на постійній основі надає Замовнику юридичні послуги (правову допомогу), пов'язані з господарською діяльністю Замовника як суб'єкта господарювання, а Замовник оплачує надані Виконавцем послуги у розмірі та порядку, передбаченими цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору Виконавець надає такі послуги: консультації по законодавству; складання та пред'явлення претензій (відповідей на претензії), позовних заяв (відзивів на позовні заяви), апеляційних та касаційних скарг (відзивів на скарги), інших правових документів тощо.

Згідно з п.1.3 Договору Замовник дає доручення Виконавцю (звертається за наданням послуг) усно, а у виняткових випадках письмово, шляхом направлення відповідного звернення.

В п.3.1 Договору сторони передбачили, що вартість послуг Виконавця по наданню усних консультацій становить 800,00 грн на місяць.

Вартість інших юридичних послуг визначається за цінами на юридичні послуги юридичної фірми "Гестор", вказаними у додатку до цього договору (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.4 Договору юридичні послуги, передбачені п.3.1 цього договору, оплачуються щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. Інші послуги (п.3.2 договору) оплачуються на підставі рахунків Виконавця.

Згідно з п.3.5 Договору підставою для оплати юридичних послуг є рахунки Виконавця, які надаються Замовнику під розписку або надсилаються поштою. Рахунок може бути переданий по факсу з наступним врученням (надсиланням) його оригіналу Замовнику. Рахунки оплачуються протягом 3 робочих днів з дня одержання.

Надання послуг підтверджується Актами здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг), в яких відображаються види та обсяги фактично наданих послуг. Акти складаються та підписуються сторонами, як правило, щомісячно (п.3.6 Договору).

У зв'язку з неоплатою рахунків Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 19.12.2014 та 15.05.2015 пред'явила відповідачу вимоги № 236 від 16.12.2014 про оплату юридичних послуг на суму 5 300 грн та № 167 від 26.04.2015 про оплату юридичних послуг на суму 8 000 грн. Вказані вимоги відповідачем залишені без задоволення.

В подальшому між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Новий кредитор) 27.04.2015 було укладено договір відступлення права вимоги № 02 (далі - Договір № 02), за умовами п.1 якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор набуває права вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором ТОВ "ПромАвтоматика-Сервіс" (Боржник), за зобов'язаннями з оплати юридичних послуг, наданих Первісним кредитором Боржнику у 2014 році.

Згідно з п.2 Договору № 02 Новий кредитор набуває право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати боргу за березень - грудень 2014 року на загальну суму 13300, 00 грн. Згідно з п.3 право вимоги засновано на: Договорі та рахунках первісного кредитора.

Відповідно до п.4 Договору № 02 документи, одержані від Первісного кредитора в момент укладання цього договору, Новий кредитор має право використовувати при пред'явленні вимоги до Боржника, у тому числі при пред'явленні позову в суд.

Згідно з п.5 Договору № 02 до Нового кредитора переходять усі права Первісного кредитора, які існують на момент укладання цього договору, включаючи право витребування від Боржника суми боргу із застосуванням встановленої законом та договором відповідальності.

19.05.2015 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та вимогу про оплату боргу № 168 від 18.05.2015, договір відступлення права вимоги № 02 від 27.04.2015 та рахунок на оплату № 02/103 від 27.04.2015 на суму 13300,00 грн, які було отримано відповідачем 22.05.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги, надані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 згідно з Договором на юридичні послуги №22 від 02.01.2014.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про достатність доказів належного виконання договірних зобов'язань Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 і наявність порушень з боку ТОВ "ПромАвтоматика-Сервіс" своїх зобов'язань за договором. Судові рішення мотивовано тим, що відповідно до статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановив місцевий господарський суд, на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором №22 від 02.01.2014 позивач надав суду відповідні рахунки, які долучені до матеріалів справи.

Викладені в касаційній скарзі заперечення відповідача стосовно задоволення позовних вимог зводяться до необхідності переоцінки обставин щодо надання юридичних послуг у 2014 році, що відповідно до статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до компетенції касаційної інстанції. Доводи відповідача про те, що єдиним підтвердженням факту надання послуг є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі, колегія вважає безпідставними, оскільки такий акт за умовами договору №22 від 02.01.2014 не є суттєвим елементом встановлених між сторонами цього договору правовідносин.

Так, як було зазначено вище, умовами п.п.3.1, 3.2, 3.4 - 3.6 Договору передбачено, що вартість послуг Виконавця по наданню усних консультацій становить 800 грн на місяць. Вартість інших юридичних послуг визначається за цінами на юридичні послуги юридичної фірми "Гестор", вказаними у додатку до цього договору. Юридичні послуги, передбачені п.3.1 цього Договору, оплачуються щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. Інші послуги (п. 3.2. договору) оплачуються на підставі рахунків Виконавця.

Відтак, за умовами договору, Виконавець мав надавати Відповідачу усні консультації, а Відповідач, в свою чергу, мав щомісячно сплачувати на користь Виконавця вартість цих послуг у розмірі 800 грн.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 надсилалися підписані ним на адресу відповідача акти здавання-приймання виконаних робіт та послуг за січень-грудень 2014 року, що підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву. Відповідачем акти не підписані.

Водночас, як встановили суди попередніх інстанцій, п.3.4 та п.3.1 Договору не ставлять у залежність необхідність оплати щомісячних платежів від складання та підписання Актів здавання-прийняття наданих послуг. Вказаний обов'язок виникає у Відповідача в силу п.3.4 Договору та на підставі рахунку Виконавця.

Позовні вимоги в сумі 5300 грн відповідачем визнані.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.5.3 Договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати вартості послуг Замовник сплачує Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Оскільки факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджений в сумі 13300 грн, місцевий господарський суд, перевіривши арифметичний розрахунок 30% річних та інфляційних втрат, дійшов правильного висновку про обов'язок відповідача сплатити основний борг в зазначеній сумі, збільшений на інфляційні в сумі 5500,88 грн за період з січня 2015 по вересень 2015 року та річні в сумі 3345,04 грн за період з 01.01.2015 по 02.11.2015.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромАвтоматика-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі №908/4874/15 залишити без змін.

Головуючий Д. Кривда

Судді М. Малетич

С. Могил