Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 925/1120/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., за участі представника позивача В. Беленкової (дов. від 01.06.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20 жовтня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2016 року у справі № 925/1120/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" до відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації про стягнення 468 143 грн 09 коп.,

УСТАНОВИВ: У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації про стягнення 77 874 грн 64 коп. інфляційних втрат, 30 929 грн 76 коп. річних і 359 338 грн 69 коп. пені за період з 6 лютого по 5 вересня 2016 року з підстав неналежного виконання умов договору від 19 жовтня 2015 року № 05/11241/БО-15 на постачання природного газу.

Відповідач позов у частині стягнення інфляційних втрат і річних не визнав, а також просив суд зменшити розмір санкції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20 жовтня 2016 року (суддя Н. Спаських), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2016 року, позов задоволено в частині стягнення 77 874 грн 64 коп. інфляційних втрат, 30 929 грн 76 коп. річних і 3 593 грн 39 коп. пені; у решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" просить рішення та постанову скасувати в частині відмови у стягненні 355 745 грн 30 коп. пені з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов у частині стягнення пені задовольнити в повному обсязі.

Відділ освіти Жашківської районної державної адміністрації подав клопотання про розгляд касаційної скарги за відсутності його представника.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 19 жовтня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (постачальник), публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (газорозподільне підприємство) і відділом освіти Жашківської районної державної адміністрації (споживач) укладено типовий договір № 05/11241/БО-15 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Умовами договору сторони погодили, що за підсумками розрахункового періоду споживач протягом двох робочих днів погоджує з газорозподільним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу; за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу спожитого (протранспортованого) газу вони підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством; до вирішення цього питання обсяг спожитого (протранспортованого) газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного підприємства; послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним підприємством відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ договору; акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником; розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; на момент укладення договору ціна 1000 м3 природного газу з урахуванням послуг по його транспортуванню магістральними та розподільними трубопроводами, послуг з постачання, збору у вигляді цільової надбавки (2%) складає 7 495 грн 10 коп., крім того ПДВ 1 499 грн 02 коп., разом 8 994 грн 12 коп.; сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. цього розділу, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності; визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору; розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно; місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом ІІІ договору; загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві; остаточний розрахунок за газ відповідач проводить не пізніше 5 числа, наступного за розрахунковим; цей договір набирає чинності з дати його підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 1 липня 2015 року та укладається на строк до 31 грудня 2015 року; договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов; при цьому сторони мають переоформити додаток 3 договору щодо договірних обсягів постачання газу, в якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (пункти 2.5, 3.6, 3.9, 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 4.6, 10.1 договору).

У січні - березні 2016 року позивач передав природний газ на загальну суму 2 042 291 грн 96 коп., проте відповідач розрахувався частково - на суму 57 492 грн 75 коп.

Станом на час вирішення спору, борг за спожитий газ відповідач погасив.

З підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язання в частині сплати суми боргу, позивач просив господарський суд стягнути 77 874 грн 64 коп. інфляційних втрат, 30 929 грн 76 коп. річних і 359 338 грн 69 коп. пені за період з 6 лютого по 5 вересня 2016 року.

За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Ураховуючи, що заявлена позивачем сума інфляційних нарахувань і річних менша сум, що підлягають стягненню, господарські суди правомірно задовольнили позов у заявлених позивачем сумах.

Пунктом 6.2.2 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 6.2.2 договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені.

Водночас господарські суди, застосувавши до спірних правовідносин правила часини 1 статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, урахувавши ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, невідповідність розміру стягуваної неустойки по відношенню до невиконаного зобов'язання, обґрунтовано зменшили розмір пені.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Черкаської області від 20 жовтня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2016 року у справі № 925/1120/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець