Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.02.2017 року у справі №910/7357/15-г
Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №910/7357/15-г
Постанова ВГСУ від 09.03.2017 року у справі №910/7357/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 910/7357/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

ТОВ "Іллічівська зернова компанія" - не з'явився,

ТОВ "Іллічівський зерновий порт" - не з'явився,

ПАТ "Дельта Банк" - Литвинова С.І., Ханович К.В.,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича - не з'явився,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінової Тетяни Віталіївни - не з'явився

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Цуканової С.Г., Башарова В.Є.,

Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Пистогової С.В.,

прокурора - Гришиної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016

у справі № 910/7357/15-г господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича;

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінової Тетяни Віталіївни;

3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

4) Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про визнання іпотеки припиненою та зобов'язання вчинити дії

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

за участю Прокуратури міста Києва

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2016 первісний позов задоволено частково. Визнано припиненим частково зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 на суму 42 665 373,25 грн. В іншій частині в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Іллічівський зерновий порт" перед ПАТ "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 в розмірі 423 032 458,36 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1598, укладеним ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт", а саме на земельну ділянку площею 5,4253 га, розташовану за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012, вартістю 235 140 640,00 грн., шляхом набуття ПАТ "Дельта Банк" права власності на земельну ділянку площею 5,4253 га, розташовану за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату. В іншій частині в зустрічному позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Іллічівська зернова компанія" оскаржило його в апеляційному порядку та просило скасувати рішення в частині визнання припиненим частково зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 на суму 42 665 373,25 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 припиненими в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 (колегія суддів у складі: суддя Дикунська С.Я. - головуючий, судді Мальченко А.О., Жук Г.А.) апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 повернуто ТОВ "Іллічівська зернова компанія" без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

У касаційній скарзі ТОВ "Іллічівська зернова компанія" просить скасувати ухвалу господарського апеляційного суду від 27.10.2016, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ТОВ "Іллічівська зернова компанія" до провадження. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції вимог ст. 94 ГПК України, пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Так, на думку скаржника, оскільки ТОВ "Іллічівська зернова компанія" оскаржувалось рішення господарського суду лише в частині однієї з вимог немайнового характеру за первісним позовом, то й судовий збір ним було сплачено виходячи зі ставки, що підлягала сплаті за подання позову немайнового характеру за одну таку немайнову вимогу. У цьому зв'язку скаржник вважає, що господарським судом апеляційної інстанції було безпідставно повернуто його апеляційну скаргу без розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" просить ухвалу господарського апеляційного суду від 27.10.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. На думку ПАТ "Дельта Банк" господарський суд апеляційної інстанції правильно повернув апеляційну скаргу ТОВ "Іллічівська зернова компанія" без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки заявником не було сплачено судовий збір у повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

Вказаним законом передбачено сплату судового збору з апеляційних чи касаційних скарг на рішення суду виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому, чи його частина.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "Іллічівська зернова компанія" в апеляційній скарзі просило суд скасувати рішення в частині визнання припиненим частково зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 на суму 42 665 373,25 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 припиненими в повному обсязі.

Отже, в даному випадку ТОВ "Іллічівська зернова компанія" не погоджувалося з судовим рішенням в частині вимог, що стосуються первісного позову.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, поданої 20.09.2016, яка прийнята судом до розгляду) є вимоги про визнання припиненими повністю зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договорами кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013 та № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013, тобто 4 вимоги немайнового характеру, а тому відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", ТОВ "Іллічівська зернова компанія" звертаючись з апеляційною скаргою повинно було сплатити 5 512,00 грн. судового збору (1 378,00 грн. - розмір 1 мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року х 4 вимоги немайнового характеру).

Всупереч наведеному, ТОВ "Іллічівська зернова компанія" в якості доказу сплати судового збору до апеляційної скарги було додано квитанцію № 285 від 13.10.2016 на суму 1 515,80 грн., тобто в розмірі, меншому ніж передбачено пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки заявником не було сплачено судовий збір у належному розмірі, апеляційним господарський суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Водночас Вищий господарський суд України вважає помилковими доводи суду апеляційної інстанції, що в даному випадку заявник повинен був сплатити судовий збір з урахуванням ставок судового збору встановлених як для первісного так і зустрічного позовів, оскільки як зазначалося вище, Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційних чи касаційних скарг на рішення суду виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тоді як в даному випадку ТОВ "Іллічівська зернова компанія" не погоджувалося з судовим рішенням лише в частині первісної позовної заяви.

Проте наведена обставина не вплинула на правильність винесеної господарським судом апеляційної інстанції ухвали в цілому, оскільки в будь-якому випадку ТОВ "Іллічівська зернова компанія" сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це передбачено законом.

Виходячи з наведеного правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська зернова компанія" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/7357/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко