Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 910/2543/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 рокуу справі Господарського суду№ 910/2543/16 міста Києваза заявоюліквідатора ТОВ "Інвестор-3" Яновського С.С.про визнання банкрутом ТОВ "Інвестор-3"ліквідаторЯновський С.С.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 року за заявою ліквідатора ТОВ "Інвестор-3" Яновського С.С. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестор-3" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 215 - 217). Зазначена ухвала в апеляційному (та касаційному) порядку не оскаржувалася і набрала законної сили.

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року (ОСОБА_5.) боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Яновського С.С.; постановлено оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, текст якого додається; постановлено завершити господарську діяльність банкрута; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) постановлено вважати таким, що настав з 25.04.2016 року; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 25.04.2016 року; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 25.04.2016 року; зобов'язано ліквідатора відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута (том 1, а.с. 224 - 228).

Не погоджуючись з постановою про визнання боржника банкрутом, конкурсний кредитор ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" (далі - скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції від 25.04.2016 року про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Остапенка О.М, суддів: Верховця А.А., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову місцевого господарського суду від 25.04.2016 року у даній справі повернено скаржнику з підстав її подання з пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження, без клопотання про поновлення цього строку (том 3, а.с. 135 - 136).

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою про повернення апеляційної скарги, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 22.12.2016 року, справу направити до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову місцевого господарського суду від 25.04.2016 року. Касаційна скарга обґрунтована доводами про відповідність апеляційної скарги скаржника вимогам статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали з порушенням положень статей 33, 43, 97 цього Кодексу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 року прийнято касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.03.2017 року о 10 год. 20 хв., зобов'язано скаржника до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги з додатками на постанову Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року у даній справі.

Однак, скаржник витребуваних документів суду касаційної інстанції не надав.

З огляду на наявність в матеріалах справи копії витребуваної апеляційної скарги з додатками на постанову суду першої інстанції від 25.04.2016 року, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе розглянути по суті касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на ухвалу апеляційного суду від 22.12.2016 року у справі №910/2543/16 (том 3, а.с. 137 - 141).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційне оскарження рішення суду та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана в апеляційному порядку постанова місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом прийнята 25.04.2016 року, тоді як апеляційну скаргу подано 08.12.2016 року (через 7 місяців), що підтверджується відтиском штампа вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва, через який скаржником подано апеляційну скаргу, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду більш як на 7 місяців (том 1, а.с. 224 - 228, том 3, а.с. 137).

При цьому, апеляційним судом не встановлено обставин подання скаржником клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку чи заявлення про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 25.04.2016 року в апеляційній скарзі із наведенням поважності причин його пропуску.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, про що прийняв ухвалу від 22.12.2016 року, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду за змістом ухвали від 22.12.2016 року, вважає, що її прийнято з дотриманням положень статей 93, 97 ГПК України, а доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову місцевого господарського суду від 25.04.2016 року як такої, що її подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження без клопотання про його поновлення.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 1115, 1119 ГПК України, вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому правові підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі №910/2543/16 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко