Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 14.02.2017 року у справі №908/41/16 Постанова ВГСУ від 14.02.2017 року у справі №908/4...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 908/41/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гідро Україна", м. Київ,

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016

зі справи № 908/41/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Сіал Джет Україна" (далі - Підприємство), м. Запоріжжя,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гідро Україна" (далі - Товариство),

державного підприємства "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - Центр), м. Запоріжжя,

про стягнення 308 672 грн. компенсації за порушення виключних майнових прав та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про:

- визнання твору технічного характеру "Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючі", розробленого Товариством, незаконним відтворенням твору технічного характеру "Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючі", розробленого Підприємством та зареєстрованого 01.02.2012;

- зобов'язання Центру скасувати державну реєстрацію твору технічного характеру "Технічні умови ТУ У 22.1-38853467-001:2015 Елементи полімерні ущільнюючі", зареєстрованого 07.05.2015, про що зроблено запис в книзі обліку за № 04725958/000147;

- заборону Товариству вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином певних творів технічного характеру, у тому числі шляхом відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України й інше, передбачене законодавством України, використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів, а саме:

твору "Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001-2003 Полімерні ущільнюючі елементи", майнові права на який належать Підприємству, зареєстрований Запорізьким ДЦСМС 17.07.2003 за № 089/002898;

твору "Технічні умови ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючі", майнові права на який належать Підприємству, зареєстрований Центром 24.12.2008 за № 04725958/004401;

твору "Зміни № 1 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючі", майнові права на який належать Підприємству, зареєстрований Центром 01.02.2012 за № 04725958/004401/01;

твору "Зміни № 2 до Технічних умов ТУ У 25.1-31540042-001:2008 Елементи полімерні ущільнюючі", майнові права на який належать Підприємству, зареєстрований Центром 05.02.2014 за № 04725958/004401/02;

- стягнення з Товариства 308 675 грн. компенсації за порушення виключного майнового права.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2016 позов задоволено частково: заборонено Товариству вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином названих чотирьох творів технічного характеру, у тому числі шляхом відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України й інше, передбачене законодавством України, використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів; стягнуто з Товариства 14 500 грн. компенсації за порушення виключного майнового права; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (колегія суддів у складі: Татенко В.М. - головуючий суддя, судді Колядко Т.М., Бойченко К.І.) апеляційну скаргу Товариства на зазначене рішення місцевого суду зі справи повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначену ухвалу апеляційного суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини другої статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Пунктом 3 частини першої статті 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 3 Закону № 3674 встановлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674 (у редакції, що діяла на час винесення оскаржуваної ухвали) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час винесення оскаржуваної ухвали) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;

- позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату в місячному розмірі - 1 218 грн.

Абзацом другим статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено в 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, зокрема, з 1 січня - 1 378 грн.

Відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 6 Закону № 3674 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У підпункті 2.15 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 2) зазначено, що Законом № 3674 передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому, чи його частина.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції, встановивши наявність у позовній заяві Підприємства (з урахуванням уточнень до неї) трьох позовних вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру (немайнові вимоги: визнання твору незаконно відтвореним; заборона Товариству вчиняти певні дії з використання творів; зобов'язання Центру скасувати державну реєстрацію твору та майнова вимога - стягнення 308 675 грн. компенсації), хоча й помилково визначив суму судового збору до сплати в розмірі 9 288,54 грн. [(1 218 + 1218 + 1 378 + 4 630,13) х 110 %], не врахувавши фактичної дати звернення - 06.01.2016 - Підприємства до суду з позовною заявою від 17.12.2015 № 681, внаслідок чого належна сума судового збору з апеляційної скарги в даному випадку має становити 9 640,54 грн. [(1 378 + 1 378 + 1 378 + 4 630,13) х 110 %], що разом з тим не вплинуло на правильність винесеної ним оспорюваної ухвали, оскільки Товариством було подано докази сплати судового збору лише в сумі 5 093,09 грн., а тому й дійшов обґрунтованого висновку щодо неподання скаржником доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, через що, діючи з дотриманням приписів пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України, правомірно повернув названу апеляційну скаргу Товариства без розгляду.

Доводи скаржника щодо сплати позивачем судового збору лише в сумі 4 630,08 грн. не відповідають дійсності, оскільки Підприємством за подання даного позову (з урахуванням уточнень позовних вимог і збільшення з 01.01.2016 встановленого розміру мінімальної заробітної плати) було сплачено 8 764,08 грн. (4 630,08 + 1 218 + 1 538 + 1 378), що підтверджується платіжними дорученнями від 18.12.2015 № 625 та № 626, від 06.01.2016 № 2, від 24.02.2016 № 260.

Інші доводи скарги також не спростовують наведеного, а тому й не можуть бути підставами для її задоволення.

Отже, оскаржувану ухвала апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2016 зі справи № 908/41/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гідро Україна" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст