ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року Справа № 922/973/13-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАТЕНТ", м. Харків,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2013

зі справи № 922/973/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю торговельно-промислової фірми "БЕКАР Лтд" (далі - Фірма), м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАТЕНТ" (далі - Товариство),

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківська митниця Міндоходів (далі - Митниця), м. Харків,

про визнання права на безоплатне продовження використання промислового зразка,

за участю представників:

позивача - Голубцова В.А.,

відповідача - Сусло С.О.,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Фірма звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права на безоплатне продовження використання (право попереднього користувача) стосовно промислового зразка "Вкладиш колінчатого валу автомобіля" за патентом України від 12.11.2012 № 23945 (дата подання заявки - 21.06.2012).

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2013 (суддя Доленчук Д.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 470 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 22 Закону України від 15.12.1993 № 3688-XII "Про охорону прав на промислові зразки" (далі - Закон № 3688) мотивовано недоведеністю позивачем використання ним спірного об'єкта до дати подачі Товариством заявки на реєстрацію відповідного промислового зразка.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, судді Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.) зазначене рішення місцевого суду скасовано та позов задоволено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано довільною оцінкою доказів судом першої інстанції та доведеністю вимог Фірми, яка до подання Товариством відповідної заявки на промисловий зразок ввозила в Україну та використовувала промислові вироби, що містять усі ознаки промислового зразка за патентом України № 23945.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначену постанову апеляційного суду скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до пункту 1, абзаців першого, третього, четвертого пункту 2 та пункту 3 статті 20 Закону № 3688: права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту; патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях; виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка; патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.

Згідно з абзацом першим пункту 1 статті 22 Закону № 3688, який кореспондується з частиною першою статі 470 ЦК України, будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, яким дав належну оцінку, з наведенням у судовому рішенні зі справи необхідного мотивування, встановивши використання позивачем промислового зразка за патентом України № 23945 до 21.06.2012 (дати подання відповідачем відповідної заявки на реєстрацію) шляхом ввезення на митну територію України корінних та шатунних вкладишів, виготовлених із застосуванням промислового зразка за патентом України № 23945 (використані всі суттєві ознаки цього промислового зразка, що підтверджується, зокрема: контрактами; митними деклараціями; каталогом продукції виробника - товариства з обмеженою відповідальністю "Дайдо Металл Русь" за 2011 рік та його листами щодо зовнішнього вигляду відповідної продукції; висновками експертних досліджень від 13.02.2013 № 1083 та від 04.04.2013 № 2605), дійшов вірного висновку стосовно наявності у Фірми права на подальше безоплатне використання спірного промислового зразка (права попереднього користувача), а тому й правомірно задовольнив даний позов.

Посилання скаржника на неправомірність задоволення позову без проведення судової експертизи не може бути підставою для задоволення вимог касаційної скарги з огляду на те, що висновки апеляційного суду ґрунтуються на досліджених ним доказах та відповідають встановленим ним обставинам справи, зокрема, з урахуванням: висновку експертного дослідження від 13.02.2013 № 1083 (щодо використання спірного промислового зразка у виробах, які ввозилися позивачем у 2013 році), зміст якого відповідачем не оспорюється; повідомлень виробника - товариства з обмеженою відповідальністю "Дайдо Металл Русь" - про незмінність зовнішнього вигляду згаданих вкладишів протягом 2004 - 2013 років (листи від 01.04.2013 № 34-23/140 та від 22.04.2013 № 34-23/185); неподання Товариством доказів зміни зовнішнього вигляду спірних вкладишів згаданого виробника протягом 2012 - 2013 років.

Використання позивачем промислових зразків за патентами України № 24540 та № 24541, як й відповідність цих патентів умовам патентоспроможності, перебувають поза межами даного судового провадження.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 зі справи № 922/973/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАТЕНТ" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов