Історія справи

Постанова ВГСУ від 13.04.2016 року у справі №916/3501/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 916/3501/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Акулової Н.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

на рішення господарського суду Одеської області

від 29.09.2015року

та постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 10.12.2015 року

у справі № 916/3501/15

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до Публічного акціонерного товариства

"Футбольний клуб "Чорноморець"

за участю третьої особи без

самостійних вимог на

предмет спору на

стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Делівер"

про звернення стягнення на предмет іпотеки та

визнання права власності

за участю представників:

позивача - Большешапової Ю.О.

відповідача - не з'явилися

від третьої особи - не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про звернення стягнення на належний ПАТ "ФК "Чорноморець" предмет іпотеки - нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", що складається з будівель - літ. літ. "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Ж", "Е", "К", загальною площею 1678,4 м2, літ."Л", і знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 5-а та визнання права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості в рахунок часткового погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівер" перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" за кредитним договором № 28/14 від 12.06.2015 року, загальний розмір якої становить 329 840 616,11 грн. з яких: 280 900 000 грн. -заборгованість за кредитом, 7 256 706,96 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 5 216 391,10 грн. - пеня за прострочення платежів по кредитному договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівер".

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.09.2015 року (суддя Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року (судді: Головей В.М., Гладишева Т.Я., Ярош А.І.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" просить скасувати рішення і постанову господарських судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали і юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.06.2014 року між ПАТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "Делівер" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №28/14 та додаткові угоди до нього, згідно яких кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, з максимальним лімітом заборгованості до 280900000 грн., сплатою фіксованої процентної ставки - 18% річних та кінцевим терміном повернення за всіма траншами до 10.11.2015 року (включно) на умовах, визначених договором і додаткової угоди № 2 від 22.12.2014 року. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, штрафних санкцій, а також інших витрат кредитор уклав з майновим поручителем - ПАТ "ФК "Чорноморець" іпотечний договір (наступної черги), предметом якого є нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", розташовані за адресою: м. Одеса, вул. академіка Вавілова, 5-а, загальною площею 1 678,4 кв.м., вартість іпотеки - 80 000 000 грн.

У разі істотного порушення позичальником умов договору про необхідність дострокової сплати кредиту, процентів кредитор письмово попереджає позичальника не менш ніж за 10 календарних днів до дати сплати. У випадку непогашення кредиту та/або процентів кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, передбачених договором або законодавством України (пп. 3.2.3., 3.2.10 договору).

Згідно п. 4.2. договору у випадку невиконання позичальником передбачених пп. 3.3.2. - 3.3.17. договору зобов'язань протягом більше 15 днів, кредитор має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора. Повернення кредиту здійснюється протягом тридцяти п'яти днів з дати одержання вимог кредитора.

28.10.2014 року на виконання додаткової угоди № 1 між ПАТ "Імексбанк" (іпотекодержатель) та ПАТ "ФК "Чорноморець" (іпотекодавець), як майновим поручителем за ТОВ "Делівер", укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. і зареєстрований за № 5200, яким забезпечено вимоги іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з додатковими угодами № 1 від 28.10.2014 року та № 2 від 16.12.2014 року.

Відповідно до п. 1.3. договору предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", що складається з літ. літ. "А", "Б", "В", "Е", "Г", "Д", "Ж", "К", загальною площею 1 678,4 кв.м., літ. "Л", відображених в технічному паспорті від 13.06.2008 за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Вавілова, 5-а, та розташованої на земельній ділянці, площею 42 585 кв.м., кадастровий номер 5110136900:36:002:0025, що знаходиться в оренді у ПАТ ФК "Чорноморець", тощо. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", серії САС № 636389, виданого 23.02.2009 виконкомом ОМР, право власності на яку зареєстровано 26.02.2009 р. КП ОМБТІ та РОН в книзі 82неж-191, номер запису 6144, реєстраційний № 26562961. 22.10.2013 право власності на вищезазначений предмет іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстр. № 188988451101.

Заставна вартість предмета іпотеки визначена в сумі 120 000 000 грн. (п.1.5. іпотечного договору).

Пунктами 3.1.6., 3.1.7 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель вправі вимагати від боржника, незалежно від настання строку, дострокового погашення кредиту, а при незадоволені його вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону та умов договору при наявності невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених п. 3.1.6. іпотечного договору, реалізувати його відповідно до розділу 5 іпотечного договору тощо.

Пунктом 5.3. іпотечного договору право визначення підстав та способу стягнення належить іпотекодержателю.

Відповідно до п. 6.1. іпотечного договору даний пункт є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає йому право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі договору шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та прийняття предмета іпотеки у власність на підставі ст. 37 цього ж Закону.

22.12.2014 року між ПАТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "Делівер" (позичальник) укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 28/14, відповідно до якої сторонами внесено зміни, в тому числі до пп. 1.1.2 та 2.4. кредитного договору кредиту, зокрема визначено графік погашення кредитної заборгованості та відсотків, останнім строк якого є 10.11.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані наявністю заборгованості ТОВ "Делівер" за непогашення кредиту у загальному розмірі 329 840 616,11 грн., що значно перевищує визначену сторонами у іпотечному договорі вартість предмета іпотеки, внаслідок чого ПАТ "Імексбанк" в силу положень ст. 33 Закону України "Про іпотеку" вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки термін повернення кредиту, передбачений п.4.2. кредитного договору не настав; зобов'язаною стороною вказано ТОВ "Делівер", проте позов у цій справі до зазначеної особи банком не пред'являвся. Крім того, на час звернення ПАТ "Імексбанк" з позовом до суду у ТОВ "Делівер" існував борг перед банком з неоплачених відсотків у розмірі 7150000 грн. Разом з тим, враховуючи неспіврозмірність заборгованості ТОВ "Делівер" перед ПАТ "Імексбанк" на час звернення позивача з позовом до суду (7 150 000 грн.) з вартістю предмета іпотеки, визначеної у іпотечному договорі (80 000 000 грн.), суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Крім того, висновок судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем обставин повідомлення ТОВ "Делівер" про сплату відсотків у сумі 50 000 грн. за відсутності доказів отримання його адресантом відповідає пункту 4.2. кредитного договору, в якому сторони домовились про те, що у разі порушення позичальником своїх зобов'язань протягом більше ніж 15 днів, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

Статтею 589 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частини 1 статті 35 цього ж Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Також в пункті 4.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 року № 11 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання. Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання. Виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Разом з тим, враховуючи, що викладені обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, не є підставами для стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки, оскільки, як зазначалось вище, господарським судом Одеської області встановлено факт відсутності належних доказів надсилання банком позичальнику та іпотекодавцю в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, ненастання строку виконання зобов"язання, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої й апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, а тому до уваги не беруться.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року у справі № 916/3501/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.В. Акулова Н.Г. Дунаєвська