ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 922/3735/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Єршова С.В.

від відповідача: Зубрич Д.О.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р.

у справі № 922/3735/13 Господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз",

про стягнення 11056,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про стягнення 11056,11грн. за прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого природного газу, в тому числі 3279,25грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 6881,34грн., пеню в розмірі 895,92грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2013 року (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. (судді: Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Тихий П.В.), позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 6881,34 грн. 3% річних, 2709,06грн. інфляційних втрат та 1720,50грн. судового збору. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 895,92грн. та інфляційних втрат в розмірі 570,19грн. відмовлено.

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у стягненні пені у сумі 895,92грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 895,92грн.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (покупець) був укладений договір №14/2700/11 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплачувати газ на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач за відповідними актами приймання - передачі природного газу поставив протягом листопада - грудня 2011 року та січня - квітня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 178,087тис.куб.м. на загальну суму 681956,09грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, так як сплачував вартість природного газу з порушенням строків, встановлених п.6.1 договору, у зв'язку з чим позивачем відповідно до умов п.7.2 договору нарахована пеня в сумі 895,92грн., а також у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати в розмірі 3279,25грн. та 3% річних у розмірі 6881,34грн. Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача вказаних сум.

Разом з тим, господарськими судами встановлено, що ухвалою суду від 09.01.13р. по справі №922/092/13 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз".

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на момент порушення справи про банкрутство) встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому, неустойка (штраф, пеня) за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони закону, безвідносно до часу її виникнення.

Господарськими судами встановлено, що сума пені нарахована позивачем під час дії мораторію, тому з урахуванням вищенаведених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у стягненні пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарськими судами перевірено здійснений позивачем розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що розрахунок 3% річних є правильним, а розрахунок суми інфляційних втрат виконаний позивачем без врахування від'ємних індексів інфляції у спірний період. За розрахунком судів попередніх інстанцій до стягнення підлягають 2709,06грн. інфляційних втрат.

А відтак, господарські суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір у даній справі.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. у справі №922/3735/13 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я.Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.