ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 922/2592/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної

скаргиХарківської міської ради напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у справігосподарського суду Харківської області №922/2592/13за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областідоХарківської міської радипровизнання права власностіза участі представників сторін:

від позивача - Легендзевич О.Ю.;

від відповідача - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

21.06.2013р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулися до господарського суду з позовом про визнання за державою права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 363,9 кв.м. по вул. Петра Свинаренка, 14 м. Харків. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що зазначена нежитлова будівлі у процесі приватизації цілісного майнового комплексу Харківського орендного підприємства "Титан" не увійшла до статутного фонду товариства (покупця), перебувала на його балансі та у державній власності. Тому, міськрадою неправомірно було взято на облік цю будівлі як безхазяйну та прийнято в подальшому до комунальної власності.

05.09.2013р. рішенням господарського суду Харківської області (суддя Жигалкін І.П.), залишеним без змін 05.11.2013р. постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Тихий П.В. - головуючий, Комишева Л.М., Івакіна В.О.) позов задоволено, визнано право власності за державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 363,9 кв.м. по вул. Петра Свинаренка, 14 міста Харкова.

У касаційній скарзі Харківська міська рада посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Заявник зазначав, що з моменту взяття спірної будівлі на облік як безхазяйне майно (кінець 2004р.), не надходили звернення від будь-яких осіб щодо права власності на це майно, тому вважали правомірно було оформлено право комунальної власності на цю будівлю.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

За положеннями ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ все майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України визнані державною власністю України.

Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992р. № 2163-ХІІ з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України, було передбачено відчуження (приватизація) майна, що перебувало у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, спеціально створеними для цього державними органами приватизації.

Здійснення державної політики у сфері приватизації майна, що перебуває у державній власності покладено на Фонд державного майна України та його регіональні відділення. До основних завдань РВ ФДМУ віднесена організація та проведення приватизації майна, що перебуває у державній власності, згідно з державною програмою приватизації, та здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих рішень.

Статтею 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій. Статтею 7 цього Закону закріплено повноваження Фонду державного майна України, зокрема і щодо державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі.

За приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України", останній приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації.

Судами обох інстанцій установлено, що не спростовувалось сторонами, за результатами приватизації цілісного майнового комплексу Харківського орендного підприємства "Титан" спірна нежитлова будівлі не увійшла до статутного фонду створеного на його базі товариства, перебула на балансі останнього та у державній власності.

13.04.2011р. ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області, залишеною без змін 06.12.2011р. ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 25.10.2006р. у цивільній справі № 2-0-135/06 та припинено провадження у справі за заявою Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Судовою колегію було установлено, що за результатами приватизації цілісного майнового комплексу Харківського орендного підприємства "Титан" по виробництву під'ємно-транспортного устаткування ім. В.І. Леніна, прибудова до житлового будинку по вул. Петра Свинаренка, 14 міста Харкова, не увійшла до статутного капіталу створеного на його базі Закритого акціонерного товариства "Титан" та залишилась у державній власності. Станом на 23.12.2010р. вказана нежитлова будівля, загальною площею 363,9 кв.м. з інвентарним номером 21338, згідно даних бухгалтерського обліку, знаходилася на балансі Закритого акціонерного товариства "Титан" та обліковується як державне майно.

Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, управління державним майном полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання. Забезпечення реалізації Положення здійснює Фонд державного майна України та його регіональні відділення. Пріоритетним при обранні способу управління державним майном є спосіб його приватизації. Якщо відповідне майно не підлягає приватизації, то застосовуються наступні за черговістю способи управління, зокрема передача майна в оренду, передача до комунальної власності.

Управлінське рішення щодо спірного майна не було реалізовано РВ Фонду державного майна України по Харківській області, право власності яких на відповідну нежитлову будівлю не визнавалось Харківською міською радою. Тому, виходячи з викладеного, вимог ст.392 ЦК України попередні судові інстанції обґрунтовано визнали законними позовні вимоги та задоволили їх в повному обсязі. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2013р у справі №922/2592/13 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк