Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Справа № 910/15506/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Козир Т.П., Шевчук С.Р.,

за участю представників: позивача - Бєлової О.А. дов. № 08.42-186/84 від 17 грудня 2013 року та третьої особи - ОСОБА_5 дов. б/н від 24 червня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2014 року у справі господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Еквенто", третя особа - ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року ПАТ "Укрсоцбанк" (далі - позивач) звернулось з позовом до ТОВ "Еквенто" (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_6, з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу, шляхом визнання права власності за позивачем на нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 55а), літ. "А", загальною площею 196,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок часткового погашення боргу третьої особи за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-80/П від 7 лютого 2008 року та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-79/П від 7 лютого 2008 року у розмірі 4728000 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв'язку з невиконанням умов кредитних договорів у позивача, як іпотекодержателя, виникло право на звернення стягнення на вказане майно, що є предметом іпотеки, до відповідача, як до особи, яка набула статусу іпотекодавця у порядку ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням господарського суду міста Києва від 24 квітня 2014 року позов задоволено.

В рахунок часткового погашення боргу громадянина ОСОБА_6 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-79/П від 7 лютого 2008 року та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-79/П від 7 лютого 2008 року у розмірі 4 728 000 гривень звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ "Еквенто" шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 55а), літ. "А", загальною площею 196,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено.

Рішення господарського суду міста Києва від 24 квітня 2014 року скасовано. Постановлено нове.

У задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Еквенто" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності - відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2014 року та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 24 квітня 2014 року.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 17, 23 Закону України "Про іпотеку".

Вважає, що за вимогами ст. 23 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може пред'явити вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки до нового власника, який є добросовісним набувачем при повному збереженні договору купівлі-продажу предмета іпотеки, тобто, без попереднього визнання цього договору недійсним, а тому у ПАТ "Укрсоцбанк", як іпотекодержателя, виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно ТОВ "Еквенто", як до особи, яка набула статусу іпотекодавця.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 7 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та громадянином України - ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_6 (іпотекодавець) передає в іпотеку банку (іпотекодержатель) у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договорами про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-79/П та № 44.29-48-80/П від 7 лютого 2008 року, укладеними сторонами, майнові права, а після закінчення будівництва - наступне нерухоме майно: приміщення другого поверху житлового будинку, будівництво якого здійснювалося за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі (між осями 8-11, А-Д) загальною проектною площею 162,41 метрів квадратних та S щитової вбудованих приміщень на першому поверсі загальною проектною площею 7,81 метрів квадратних, загальна проектна площа вбудованого приміщення складає 170,22 метрів.

Договір посвідчений нотаріально 7 лютого 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 1708 та вчинено заборону відчуження зазначеного у договорі майна.

Відповідно до п. 1.1.1 іпотечного договору на момент його підписання предмет іпотеки належав ОСОБА_6 на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного 2 листопада 2007 року між іпотекодавцем та ТОВ "Видавництво Магнат", а також на підставі інвестиційного контракту № ВПП 216/2/2 (про інвестування будівництва нежилого приміщення) від 26 січня 2004 року, укладеного ЗАТ "Страхова компанія "Столиця" та ТОВ "Видавництво Магнат", з усіма змінами та доповненнями, в тому числі додаткової угоди № 1 від 26 січня 2006 року до інвестиційного контракту № 216/2/2 від 26 січня 2004 року, додаткової угоди № 6 від 2 листопада 2007 року, інвестиційного контракту № ВПП 216/2/2 від 26 січня 2004 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки також може бути і об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що подавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Відповідно до п. 1.10 іпотечного договору № 44.02-13-102/І після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію нерухомого майна, а також після оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством України порядку права власності на нього за іпотекодавцем, збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки.

За даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (лист № 55722 (И-2011) від 15 грудня 2011 року - на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва 19 листопада 2009 року, наказ № 949-В від 19 листопада 2009 року, за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 55а), літ. "А", загальною площею 196,2 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

11 червня 2007 року сторонами укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, за умовами якого сторони погодили новий графік змін максимального ліміту боргу за кредитним договором.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Укрсоцбанк" зазначає, що ОСОБА_6 неналежним чином виконуються зобов'язання за кредитними договорами щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 9 липня 2013 року у останнього виник борг перед банком на загальну суму 61804987 гривень 45 коп., в рахунок часткового погашення якого банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено судами, на виконання умов договорів ПАТ "Укрсоцбанк" надало громадянину ОСОБА_6 кредитні кошти шляхом перерахування траншів з позичкового рахунку, зазначеного у договорі, в межах ліміту боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 лютого 2012 року постановою Господарського суду Одеської області у справі № 21/17-5170-2011 фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Позивачем заявлялись кредиторські вимоги без врахування предмету спору.

16 серпня 2012 року у рамках ліквідаційної процедури відбувся аукціон з продажу майна ОСОБА_6, на якому відчужено нежитлові приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 55а), літ. "А", загальною площею 196,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 16 серпня 2012 року, укладеного ліквідатором Хайло М.В., що діяв в інтересах ОСОБА_6, та ТОВ "Еквенто".

За ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом, однак, зокрема, відчужувати предмет іпотеки іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Разом з тим, встановлено, що майно, яке було предметом іпотеки, відчужене ТОВ "Еквенто" в процесі ліквідаційної процедури боржника з прилюдних торгів.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначено положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

При цьому згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положеннями вказаного Закону не передбачено. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26 червня 2013 року № 6-58цс13.

25 грудня 2012 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 17-5170-2011 скасовано постанову Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2012 року про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, провадження у справі припинено.

Поряд з цим, як встановлено судами, спірне майно - предмет іпотеки відчужено на аукціоні з продажу майна банкрута у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", придбане відповідачем - ТОВ "Еквенто", яке сплатило за вказане майно повну вартість.

Водночас, постанова місцевого господарського суду про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 банкрутом скасована 25 грудня 2012 року постановою суду касаційної інстанції, тобто, після проведення аукціону з примусової реалізації спірного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту реєстрації.

Таким чином, іпотека, як вид обтяження, виникає з моменту її реєстрації.

З огляду на викладене, на момент укладання договору купівлі-продажу нерухомості на аукціоні від 16 серпня 2012 року державна реєстрація іпотеки нерухомості була скасована ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року, а записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вилучені відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за яким з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладний на майно божника, визнаного банкрутом, чи інші обтяження щодо розпорядження майном такого боржника.

Поряд з цим, за п. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, нормами чинного законодавства, які регулюють порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачено, що скасування постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом автоматично тягне за собою поновлення обтяжень, що були застосовані до майна боржника та скасовані за наслідками відкриття ліквідаційної процедури.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що аукціон з примусової реалізації спірного майна - предмета іпотеки у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а результати його не скасовано.

За таких обставин апеляційний господарський суд, вірно застосувавши норми Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень", що регулюють спірні правовідносини, дійшов юридично обгрунтованих висновків про те, що іпотека спірної нерухомості не є дійсною для нового власника, ТОВ "Еквенто", а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про іпотеку" в частині права іпотекодержателя вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим, підставно скасував рішення місцевого господарського суду та відмовив у позові.

Враховуючи викладене, прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2014 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Т. Козир

С. Шевчук