Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 910/15058/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Гоголь Т.Г., Добролюбової Т.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.03.2016у справі№ 910/15058/15 Господарського суду міста Києваза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"прозобов'язання вчинити дії,

за участю представників

від позивача: Мицько Р.М.;

від відповідача: Смакота Н.І.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 у справі № 910/15058/15 (суддя - Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Куксов В.В., Тищенко О.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 у справі № 910/15058/15 і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. 1, пп. 2.1.1 п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", п.п. 5, 6, 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 N 894, ст.ст. 4, 33, 34, 43, 84, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судове засідання з'явився представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2008 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) було укладено договір № 06/08-2141 поставки природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцеві в 2009 році у власність імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газорозподільних підприємств за наявності ресурсу, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає покупцеві протягом 2009 року газ в обсязі до 1 150 000 000 кубічних метрів.

Пунктами 4.1, 4.3, 4.4 договору сторони обумовили, що ціна за 1000 куб. м газу в 2008 році разом з ПДВ становить 1 382,40 грн. Ціна газу визначена без урахування вартості транспортування газу територією України. Загальна сума цього договору складається з сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за газ покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості обсягу газу, що поставляється у поточному місяці. Остаточні розрахунки проводяться не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання і скріплення підписів повноважних представників печатками та діє в частині поставки газу з 01.01.2009 до 31.12.2009, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Додатковою угодою № 3 від 26.02.2009 до договору поставки природного газу № 06/08-2141 від 05.12.2008 сторони погодили ціну за 1000 куб. м природного газу з 01 січня 2009 року у розмірі 1 658,58 грн. з урахуванням ПДВ.

Господарськими судами також встановлено, що на виконання вищевказаного договору ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було поставлено, а ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято природний газ на загальну суму 1 717 460 608,62 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: № 01/09-НГУ-ВТВ від 31.01.2009, № 01/09-НГУ-ВТВ від 26.01.2009, № 02/09-НГУ-ВТВ від 28.02.2009, № 02/09-НГУ-ВТВ від 28.02.2009, № 03/09-НГУ-ВТВ від 31.03.2009, № 04/09-НГУ-ВТВ від 30.04.2009, № 03/09-НГУ-ВТВ від 22.05.2009, № 04/09-НГУ-ВТВ від 22.05.2009, № 05/09-НГУ-ВТВ від 31.05.2009, № 06/09-НГУ-ВТВ від 30.06.2009, № 07/09-НГУ-ВТВ від 31.07.2009, № 08/09-НГУ-ВТВ від 31.08.2009, № 09/09-НГУ-ВТВ від 30.09.2009, № 10/09-НГУ-ВТВ від 31.10.2009, № 11/09-НГУ-ВТВ від 30.11.2009, № 12/09-НГУ-ВТВ від 31.12.2009, № 12/09-НГУ-ВТВ-2 від 31.01.2010.

Однак, ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" належним чином свої зобов'язання з оплати отриманого газу виконано не було в результаті чого у останньої утворилась заборгованість в сумі 1 335 485 495,77 грн.

У зв'язку з порушенням ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" своїх грошових зобов'язань за договором № 06/08-2141 від 05.12.2008, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було нараховано інфляційні втрати в розмірі 266 969 589,86 грн та 3% річних в розмірі 141 941 629,31 грн.

Вважаючи, що сума вищевказаної заборгованості з інфляційних втрат та 3% річних підлягає списанню на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", який було прийнято 12.05.2011, ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання останнього списати заборгованість ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з оплати 266 969 589,86 грн інфляційних втрат та 141 941 629,31 грн 3% річних.

Відмовляючи в позові, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що списання заборгованості особам, що визначені Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", проводиться в порядку, встановленому Постановою КМУ від 08.08.2011 № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", втім позивач не дотримався вимог зазначеного порядку, що свідчить про безпідставність заявленого позову.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

04 червня 2011 року набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 №3319-VI, згідно зі статтею 1 якого дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електроенергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 та п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом: заборгованість ДК "Газ України" перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (у тому числі реструктуризована) списується в межах сум, списаних підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК "Газ України". Заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання цього Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, пунктом 6 якого передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Відповідно до п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 по 01.01.2011, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з п. 8 вищевказаного Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження протоколу, але не пізніше 31.12.2011 року, кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) щодо договорів постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, позивачем не було подано доказів дотримання ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" визначеного Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 порядку списання заборгованості за природний газ, в тому числі, з 3% річних та інфляційних втрат, як і доказів надсилання цього протоколу відповідачеві як кредиторові в 10-денний строк після його затвердження, але не пізніше 31.12.2011. Так позивачем було створено комісію по списанню вищевказаної заборгованості, що підтверджується наказом № 334 від 09.09.2011 Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" "Про організацію роботи з виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". Однак, протоколу зазначеної комісії позивача, за яким проведено списання спірної заборгованості, позивачем подано не було.

Таким чином, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з недоведеністю дотримання позивачем порядку списання спірної заборгованості є законними і обгрунтованими.

Посилання в касаційній скарзі на те, що норми Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" мають імперативний характер та встановлюють безумовний обов'язок для відповідача на списання спірної заборгованості, який випливає зі змісту самого Закону, а не з реалізації положень Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки реалізація приписів вказаного Закону щодо списання заборгованості відбувається за процедурою, визначеною Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, що передбачено самим Законом. При цьому, відповідно до приписів зазначеного Порядку обов'язок на списання заборгованості покладається саме на позивача шляхом створення відповідної комісії по списанню, складення і затвердження протоколу цієї комісії і надсилання протоколу у встановлений строк відповідачеві як кредитору. Дата затвердження позивачем такого протоколу вважається датою списання, а у відповідача виникає лише обов'язок врахувати зазначені в протоколі суми як списані. Таким чином невиконання позивачем зазначеної процедури списання позбавляє відповідача обов'язку вчинити дії з узгодження списаних сум, а тим більше їх примусово списати.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/15058/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/15058/15 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/15058/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Т.Г. Гоголь

Т.В. Добролюбова