ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 910/164/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Дроботової Т.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника військового прокурора Дарницького гарнізонуна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.02.2017у справі№910/164/17 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі 1) Державного концерну "Укроборонпром" 2) Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем"доПриватного акціонерного товариства "Завод "Артемполізварювання"простягнення 48147,70 грн.,

У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Яговдік С.М. ( прокурор відділу ГПУ);

Козлов А.І. та Толстореброва О.О. представники Військової прокурори Дарницького гарнізону;

від позивача №1: не з'явилися;

від позивача №2: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод "Артемполізварювання" про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу у розмірі 48147,70 грн. та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017, позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 63 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 05.01.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 63 ГПК України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що позивачі не є державними компаніями, а тому обмеження щодо звернення з позовами в їх інтересах в даному випадку не застосовуються.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

15.07.2015 року набрав чинність розділ IV Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року N 1697-VII (надалі - Закон N 1697-VII), що визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, ст. 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді. Цим законом було внесено також зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 2 та 29.

Так, за приписами статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 (читати статті 23) Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави, зокрема, в особі державних компаній.

Отже з наведеного слідує, що прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, якими ДК "Укроборонпром" та ДП "Машинобудівна фірма "Артем" не являються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що заступник військового прокурора Дарницького гарнізону, звернувшись з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем", не визначив орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі п.1 ч.1 ст. 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Враховуючи наведене, а також те, що прокурором всупереч положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" було подано позов в інтересах держави в особі державних компаній, висновки суду 1-ї та 2-ї інстанції щодо повернення позовної заяви без розгляду колегія визнає правомірними, а доводи касаційної скарги неспроможними, оскільки вони не спростовують встановленого судом, що дає підстави для залишення оскаржуваної постанови без змін, як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 910/164/167 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Т.Б. Дроботова