Історія справи

Постанова ВГСУ від 12.02.2014 року у справі №922/1654/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 922/1654/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М.,суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - Стоколоса М.В.; відповідача - Литвиненко Ю.О.;розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації на постановуХарківського апеляційного господарського суду від31.07.2013та на рішенняГосподарського суду Харківської областівід27.05.2013у справі № 922/1654/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віркс"доКомунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністраціїпростягнення 2 155 174, 20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віркс" (далі - ТОВ "Віркс") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (далі - КПТМ Харківського району Харківської РДА) про стягнення заборгованості за договором № 1 від 18.11.2011 у розмірі 2 092 402, 20 грн. та 3% річних у розмірі 62 772, 06 грн., а всього 2 155 174, 20 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2013 порушено провадження справі № 922/1654/13 за позовом ТОВ "Віркс" до КПТМ Харківського району Харківської РДА про стягнення 2 155 174, 20 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Калініченко Н.В.) від 27.05.2013 позов задоволено. Суд стягнув з КПТМ Харківського району Харківської РДА на користь ТОВ "Віркс" заборгованість за договором № 1 від 18.11.2011 у розмірі 2 092 402, 20 грн. та 62 772, 06 грн. річних.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т.В., судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) від 31.07.2013 апеляційну скаргу КПТМ Харківського району Харківської РДА залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2013 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013, КПТМ Харківського району Харківської РДА подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У касаційній скарзі КПТМ Харківського району Харківської РДА посилається, зокрема на те, що факт підписання проміжних актів виконаних робіт не зобов'язує відповідача проводити оплату, а є лише підставою для оплати при реальному бюджетному фінансуванні. Оскільки фінансування не відбулося, то і зобов'язання замовника по оплаті не може вважатися простроченим.

Також скаржник посилається на те, що до цього часу роботи не закінчені, об'єкт в експлуатацію не зданий, а тому у позивача ще не виникло право вимагати кінцевих розрахунків та повної оплати по цьому договору. Таке право виникне у позивача лише після повного завершення всіх робіт та здачі об'єкта в експлуатацію.

При цьому, КПТМ Харківського району Харківської РДА вказує на положення абз. 3 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, відповідно до якого кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

Окрім того, КПТМ Харківського району Харківської РДА вказує на те, що відповідно до вимоги Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції навіть при вибірковій перевірці було встановлено завищення обсягів виконаних робіт.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2013 касаційну скаргу КПТМ Харківського району Харківської РДА прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.01.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.01.2014 розгляд справи відкладено на 29.01.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду країни від 29.01.2014 розгляд справи відкладено на 12.02.2014.

На адресу суду, 11.02.2014 від ТОВ "Віркс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство посилається на те, що твердження відповідача про те, що в зазначений договором термін роботи не були завершені, а отже не було підстав для проведення розрахунків з позивачем, не відповідають нормам ЦК України та фактичним обставинам справи, оскільки сторонами підписано у двосторонньому порядку без жодних застережень акти виконаних робіт за грудень 2011 року.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між КПТМ Харківського району Харківської РДА (замовник) та ТОВ "Віркс" (підрядник) 18.11.2011 був укладений договір № 1 роботи з реконструкції котельні "Реконструкції котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області".

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник, зобов'язався у 2011 році виконати роботи з реконструкції котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області відповідно до проектно-кошторисної документації та документації конкурсних торгів, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Ціна цього договору становить 3 305 684, 00 грн. (три мільйони триста п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) в тому числі ПДВ 550 947, 33 (п'ятсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 33 копійок) (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2. договору така ціна може бути зменшена виключно за взаємною згодою сторін.

Додатковою угодою № 1 від 23.11.2011 до договору № 1 від 18.11.2011 сторони виклали п. 3.1 договору у такій редакції: Ціна договору становить 3 305 684, 00 грн., в т.ч. ПДВ 550 947, 33 грн. На 2011 рік 2 998 190, 00 грн. з урахуванням ПДВ, на 2012 рік - 307 494, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.1.2. договору, строк його дії продовжено до 31.12.2012 року.

Господарськими судами встановлено, що на виконання п. 4.9. договору № 1 для придбання матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів замовник, відповідач у справі, сплатив підряднику, позивачу у справі, аванс в сумі до 30% від вартості річного обсягу робіт. Сума авансу склала 899 457, 00 грн.

У п. 4.1. договору сторони дійшли згоди, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764 на термін не більше 3 місяців.

Відповідно до п. 4.6. договору замовник щомісячно приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№ КБ-2 в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця.

Згідно з п. 4.7. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в міру надходження коштів. Даний пункт договору сторони підписали із застереженнями, що такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно підписаних у двосторонньому порядку без застережень актів виконаних робіт за грудень 2011 року позивачем фактично виконано, а відповідачем прийнято виконаних за договором № 1 від 18.11.2011, робіт на загальну суму 2 991 859, 20 грн.

З урахуванням таких встановлених обставин справи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги, що виконання позивачем підрядних робіт за договором підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу за виконані позивачем роботи у повному обсязі відповідачем не надано, аргументованих заперечень не представлено, тому беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобов'язання, а також положення ст.ст. 838, 853, 859, 887 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини договору підряду, господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу за виконані позивачем підрядні роботи в розмірі 2 092 402, 20 грн., яка визначена, як загальна сума виконаних та прийнятих відповідачем робіт у розмірі 2 991 859, 20 грн. за відрахуванням суми сплаченої відповідачем у розмірі 899 457, 00 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним та необґрунтованим з огляду на таке.

Виходячи із тих правовідносин, які склалися між сторонами, вони за своєю правовою природою є відносинами будівельного підряду, які регулюються параграфом 3 глави 61 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

При цьому норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, що регулює конкретний вид підряду, є перешкодою для застосування до цього виду підряду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.

Окрім того, Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів, є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (п. 2 Загальних умов).

Також умовами договору № 1 роботи з реконструкції котельні "Реконструкції котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області" від 18.11.2011 передбачено, що правовідносини сторін регулюються Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій необґрунтовано застосували до даних правовідносин загальні положення про підряд, зокрема ст.ст. 837, 853 ЦК України та не дали належного правового аналізу нормам ч. 1 ст. 875, ст. 877, ч. 4 ст. 879, ст. 882 ЦК України, а також нормам Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

У ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 100 Загальних умов у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову, посилався на акт ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, 2012 рік та завершений звітний період 2013 року, відповідно до якого проведеними вибірковими контрольними обмірами в ході ревізії встановлено завищення обсягів виконаних робіт ТОВ "ВІРКС" на суму 275 683, 00 грн., що призвело до завищення по обліку КПТМ Харківського району кредиторської заборгованості.

Частиною 1 ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо), і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни (абз. 11 п. 3 Загальних мов).

Проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва (абз. 15 п. 3 Загальних умов).

Згідно з п. 1.2 договору найменування робіт: "Реконструкція котельні КПТС по вул. Леніна, 66 в смт. Рогань Харківського району Харківської області". Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації.

Також відповідно до розділу ХІІ договору, додатками до нього, які є невід'ємною його частиною, є: розрахунок договірної ціни, графік виконання робіт, графік фінансування, які проте в матеріалах справи відсутні, а отже судами не досліджувались та не оцінювались.

Пунктом 7 Загальних умов передбачено, що умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.

При цьому господарськими судами не дано правової оцінки тій обставині, що строк виконання робіт відповідно до документації конкурсних торгів було встановлено листопад-грудень 2011 року, а додатковою угодою № 1 від 23.11.2011 сторонами було погоджено завершення робіт на 31.12.2012.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій в порушення процесуальних норм, відхилили доводи КПТМ Харківського району Харківської РДА щодо завищення обсягів виконаних робіт ТОВ "ВІРКС" на суму 275 683, 00 грн., не дослідивши усі належні та допустимі докази, якими підтверджується чи спростовується наведена обставина.

Також господарські суди, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "ВІРКС" виходили із того, що за умовами договору строк розрахунків за фактично виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи настав, оскільки сторонами підписано відповідні акти виконаних робіт.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764 на термін не більше 3 місяців.

Згідно з п. 4.9 договору для придбання матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів замовник сплачує підряднику аванс в сумі до 30% від вартості річного обсягу робіт. Залік авансу здійснюється поступово при проміжних платежах за виконані роботи.

Підрядник повинен використовувати авансовий платіж на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів строком не більше 3 місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну підрядник повинен скласти звіт про використання авансу, а невикористані суми авансу повернути замовнику (п. 4.10 договору).

Відповідно до п. 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві у разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.

Отже, у випадку виконання робіт із залученням бюджетних коштів питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання

Порядок державного фінансування капітального будівництва затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (далі - Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку він є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Даним Порядком визначено правила проведення розрахунків за виконані роботи у капітальному будівництві.

Заперечуючи проти задоволення позову, КПТМ Харківського району Харківської РДА посилалось зокрема на те, що відповідно до абз. 3 п. 19 Порядку кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, ґрунтували свої висновки лише на положеннях договору, не проаналізувавши при цьому п. 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві і положення Порядку в частині правил проведення розрахунків за виконані роботи у капітальному будівництві.

Неповно з'ясувавши фактичні обставини справи щодо наявності підстав для стягнення основної суми боргу, суди також з достовірністю не перевірили наявність підстав для стягнення 3% річних у зв'язку з простроченням її сплати.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2013 у справі № 922/1654/13 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.