ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 922/2163/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Антей", м. Харків (далі - Фірма),

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017

зі справи № 922/2163/16

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків (далі - Департамент),

до Фірми

про спонукання до укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків (далі - Міська рада).

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.2016 (суддя Хотенець П.В.) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 (колегія суддів у складі: Терещенко О.І. - головуючий, Северін В.І. і Слободін М.М.):

- задоволено апеляційну скаргу Департаменту;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано;

- прийнято нове рішення, яким позов задоволено;

- Фірму зобов'язано укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Договір про пайову участь) з Департаментом у редакції, запропонованій Департаментом (з наведенням тексту відповідного договору в резолютивній частині постанови апеляційної інстанції);

- з Фірми стягнуто на користь Департаменту 2 893, 80 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фірма просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 19.09.2016 залишити без змін. Скаргу мотивовано прийняттям згаданої постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У відзиві на касаційну скаргу Департамент заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та про відповідність оскаржуваної постанови нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, і просить зазначену постанову залишити без змін, скаргу - без задоволення, а судові витрати покласти на відповідача.

Міська рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає про свою згоду з доводами Департаменту і також просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову - без змін, а судові витрати покласти на відповідача.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін і третьої особи в судове засідання не з'явилися.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Фірма відповідно до рішення виконавчого комітету Міської ради від 05.02.2003 №132 "Про дозвіл ППФ "Антей" на проектування та реконструкцію нежитлової будівлі з надбудовою та прибудовою під офіс по вул. Пушкінській, 79" на земельній ділянці, відведеній для будівництва, на підставі затвердженої проектної документації та за наявності дозволу інспекції ДАБК у Харківській області на виконання будівельних робіт здійснила будівництво нежитлової офісної будівлі загальною площею 1621,5 кв.м у літ. Е-4 по вул. Пушкінській, 79 у м. Харкові.

Ця будівля прийнята в експлуатацію і зареєстрована на праві власності за Фірмою.

При здійсненні будівництва Фірму відповідно до вимог чинного законодавства було залучено до пайової (дольової) участі у розвитку інфраструктури м. Харкова; вона в повному обсязі сплатила кошти на розвиток такої інфраструктури, як то було визначено відповідними ТУ.

Фірма у листопаді 2012 року здійснила реконструкцію частини нежитлової будівлі літ. "Е-4" по вул. Пушкінській, 79 у м. Харкові шляхом перепланування наявних приміщень 4-го поверху - офісні приміщення та підвалу під складські приміщення.

Роботи з реконструкції розпочаті та закінчені у листопаді 2012 року і прийняті в експлуатацію 09.07.2015.

Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту направило Фірмі пропозицію про укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, в якій з посиланням на Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затверджений рішенням виконавчого комітету Міської ради від 09.11.2011 № 804 (з подальшими змінами, далі - Порядок) зазначило про необхідність укладання відповідного договору та додало два оригінали останнього з розрахунком розміру пайової участі.

Фірма відмовилася підписати запропонований проект і, зі свого боку, запропонувала внести зміни до розрахунку пайової участі, виключивши з нього штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від пайової участі за несвоєчасне укладання договору.

Як зазначає Департамент, відповідно до пункту 5.7 Порядку саме замовник будівництва, який після розгляду проекту договору незгоден з якимись його частинами, направляє до Департаменту протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які Департамент розглядає протягом 20 днів. Фірмою не дотримано вимог цього пункту Порядку.

Пунктом 1.6 Порядку встановлено, що до об'єктів будівництва належать будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.

Відповідно до пункту 11(1) декларації про готовність об'єкта до експлуатації щодо реконструкції (перепланування) 4-го поверху та підвалу нежитлової будівлі літ. "Е-4" по вул. Пушкінській, 79 у м. Харкові, зареєстрованої інспекцією ДАБК у Харківській області, Фірма не мала наміру щодо забудови земельної ділянки, а відтак не є замовником, який зобов'язаний взяти учать у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Згадана декларація не містить інформації щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та його виконання.

Отже, Фірма, здійснюючи у 2012 році реконструкцію власних нежитлових приміщень, не була особою, яка у 2012 році мала намір щодо забудови земельної ділянки по вул. Пушкінській, 79 у м. Харкові, що перебуває у неї в оренді на підставі договору оренди землі, укладеного з Міською радою, оскільки зазначена земельна ділянка була забудована Фірмою ще у 2005 році зі сплатою в повному обсязі коштів на розвиток інфраструктури м. Харкова, що підтверджено матеріалами справи й не спростовано Департаментом.

Крім того, Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України листом від 26.11.2012 №7/15-18972 на запит Фірми надано роз'яснення, згідно з яким: "Коли при переобладнанні офісних приміщень функціональне призначення приміщень не змінюється, а будівельні роботи, які підлягають виконанню, класифікуються як такі, що відносяться до поточного ремонту, замовники таких робіт не повинні залучатися до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту".

Згадані нежитлові приміщення 4-го поверху та підвалу нежитлової будівлі Фірми не відносяться до "об'єкту будівництва" в розумінні частини першої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час здійснення реконструкції) та пункту 1.6 Порядку.

Відповідно до пункту 5.5 Порядку у разі неукладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований відповідно до пункту 5.4 цього Порядку, збільшується на 10%. Це положення пункту 5.5 Порядку суперечить вимогам частини шостої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у частині граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, який з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових будівель та споруд.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Згідно з положеннями Порядку:

- замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком (пункт 1.3);

- пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток відповідної інфраструктури (пункт 1.5);

- договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію (пункт 2.8).

За приписами частини першої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 1.6 Порядку реконструкція наявної забудови поряд з новим будівництвом об'єктів визначається як окремий вид забудови території.

Отже, замовник, який має намір щодо реконструкції наявної забудови та території, зобов'язаний укласти договір про пайову участь у створенні та розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури.

Проведені Фірмою роботи з реконструкції 4-го поверху та підвалу нежитлової будівлі по вул. Пушкінській, 79/1 є такими будівельними роботами, за якими існує обов'язок з укладення відповідного договору.

Рішенням виконавчого комітету Міської ради від 09.11.2011 №804 затверджено Типовий договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова (додаток 3).

Розмір пайової участі, визначений пунктом 2.1.1 Договору про пайову участь, складає 5 499,12 грн., що відповідає розділу 3 Порядку. В даному Договорі передбачено всі істотні умови, визначені частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Розрахунок величини пайової участі відповідає положенням Порядку, а висновок місцевого господарського суду про те, що таку величину визначено всупереч приписам частини шостої статті 40 названого Закону, - є необґрунтованим.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для спонукання відповідача (Фірми) до укладення з позивачем (Департаментом) Договору про пайову участь.

Суд апеляційної інстанції з огляду на приписи (положення) частини першої статті 2, частин восьмої та дев'ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частин першої-третьої статті 180, частини третьої статті 184 Господарського кодексу України, а також пункту 1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №400) та пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45) дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність підстав для укладення відповідного договору. До цього слід додати посилання на частину третю статті 179 названого Кодексу, згідно з якою укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування; у даному разі таку вказівку містить стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Водночас Вищий господарський суд України вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи заслуговують на увагу. Власне, ці доводи зводяться до незгоди скаржника з умовами підпункту 2.1.1 Договору про пайову участь (у редакції цього договору, викладеній в резолютивній частині оскаржуваної постанови) щодо розміру перерахувань Фірми до бюджету м. Харкова (суми пайової участі), який визначено у 5 499,12 грн. У зв'язку з цим слід зазначити таке.

Частиною шостою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що: встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Попередніми, у тому числі й апеляційною, інстанціями з'ясовано, що в даному разі розмір загальної кошторисної вартості реконструкції об'єкта містобудування згідно із додатком до Договору про пайову участь становить 49 992, 00 грн.

Отже, граничний розмір пайової участі Фірми у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати 4 999,20 грн., тобто 10 відсотків від 49 992,00 грн., тоді як визначений у названому договорі розмір (5 499, 12 грн.) перевищує цю величину.

Як вбачається із з'ясованого судовими інстанціями змісту Порядку, така ситуація зумовлена тим, що пунктом 5.5 цього нормативно-правового акта передбачено таке: у разі неукладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкту в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований у відповідності до пункту 5.4 цього Порядку, збільшується на 10 %.

З цього приводу місцевим господарським судом було зазначено, що:

- таким чином, Порядок передбачає збільшення розміру пайової участі, що з урахуванням вимог пункту 5.5 Порядку складає 11% від загальної кошторисної вартості будівництва (10% за Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ще 10% від цих 10%);

- отже, положення пункту 5.5 Порядку не відповідає вимогам частини шостої статті 40 названого Закону у частині граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту;

- згідно з частиною другою статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Вищий господарський суд України з цими висновками погоджується і вважає, що пункт 5.5 Порядку не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, а тому зазначений у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Договору про пайову участь розмір пайового внеску Фірми підлягає приведенню у відповідність до вимог частини шостої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; водночас наведена обставина з огляду на законодавчо визначену обов'язковість укладення даного договору сама по собі не є підставою для відмови у позові в даній справі та скасування оскаржуваної постанови.

У прийнятті останньої суд апеляційної інстанції загалом правильно застосував норми матеріального і процесуального права, припустившись лише окремої помилки у застосуванні наявного положення частини шостої статті 40 "Про регулювання містобудівної діяльності", що згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України є підставою для відповідної зміни оскаржуваної постанови шляхом приведення підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору про пайову участь у редакції, наведеній в резолютивній частині постанови апеляційної інстанції, у відповідність до вимог частини шостої статті 40 названого Закону.

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню; відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати зі справи (судовий збір) покладаються на сторони у рівних частках (по 50%).

Керуючись статтями 49, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Антей" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 зі справи № 922/2163/16 змінити, внісши до її резолютивної частини такі зміни:

2.1. Абзац перший доповнити словом "частково";

2.2. В абзаці четвертому слово "повністю" замінити словом "частково";

2.3. В абзаці п'ятому виключити слова "запропонованій Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради";

2.4. У наведеному в цій частині тексті договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цифри і слова "5 499,12 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 12 копійок)" замінити цифрами і словами "4 999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп.";

2.5. У четвертому з кінця абзаці цифри і літери "2 893, 80 грн." замінити цифрами і літерами "1 446,90 грн."

У решті зазначену постанову залишити без змін.

3. Стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь приватного підприємства фірми "Антей" 826,80 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Видачу відповідних наказів здійснити господарському суду Харківської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Студенець