Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 915/604/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит", м. Київ на постанову від 29.05.2014 господарського суду Миколаївської області та постановувід 11.11.2014 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 915/604/14 господарського суду Миколаївської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Брокгауз Україна", м. Миколаїв ліквідатор Герман О.С. м. Миколаївв судовому засіданні взяли участь представники:

скаржника боржникаБондаренко Н.О., довір.; Захарєва Я.В., довір.ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.04.2014 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Брокгауз Україна" (далі - ТОВ "Брокгауз Україна", боржник) про порушення справи про його банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2014 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі № 915/604/14 про банкрутство ТОВ "Брокгауз Україна".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 29.05.2014 (суддя Ткаченко О.В.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Герман О.С., зобов'язано його вчинити певні дії та інше. Суд першої інстанції виходив з того, що боржником дотримано порядку добровільної ліквідації юридичної особи та наявні усі передбачені нормами Закону про банкрутство передумови для здійснення провадження у дані справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" (далі - ПАТ "Банк Національний Кредит", скаржник) на вказану постанову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвала мотивована ненабуттям скаржником у встановленому порядку статусу кредитора боржника - учасника провадження у справі про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2014 ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано з передачею справи на розгляд Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (судді: Воронюк О.Л. - головуючий, Лашин В.В., Таран С.В.) постанову суду першої інстанції від 29.05.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Банк Національний Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, провадження у справі припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 11, 95 Закону про банкрутство, ст. 60 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначає про порушення ліквідатором боржника порядку добровільної ліквідації, недостатність у боржника коштів для покриття судових витрат, а також те, що голова ліквідаційної комісії є заінтересованою особою щодо боржника.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Також відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону про банкрутство) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

При зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник вказав про наявність у нього грошових коштів лише на суму 1 195,47 грн., тоді як його кредиторська заборгованість становить 1 824 398,54 грн. Обсягу активів боржника очевидно не достатньо для покриття судових витрат у справі про банкрутство, оскільки тільки лише винагорода арбітражного керуючого - ліквідатора відповідно до ст. 115 Закону про банкрутство складає не менше двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника.

Відтак, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Щодо призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, колегія суддів зазначає, що таке призначення здійснюється господарським судом у виняткових випадках, оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) може підпадати під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство.

У даному випадку голова ліквідаційної комісії Герман О.С. призначена згідно з рішенням засновників боржника ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.12, том 1). У свою чергу засновники боржника виступили поручителями перед ПАТ "Банк Національний Кредит" за виконання боржником кредитних зобов'язань за договором від 27.03.2013 № 05.1-24ю/2013/2-1Ю, і борг за цим договором був визнаний боржником у процедурі добровільної ліквідації (а.с. 99-105, том 1). Отже, вказані особи безпосередньо зацікавлені у припиненні кредитних зобов'язань боржника, у т.ч. за допомогою пільг процедури банкрутства, а призначений ними ліквідатор, відповідно, підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника.

Вищезазначені обставини в сукупності перешкоджають здійсненню провадження у справі про банкрутство. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про безпідставність винесення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень у зв'язку з наявністю правових підстав для залишення заяви боржника без розгляду згідно з ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство та ст. 81 ГПК України, яка підлягає застосуванню з урахуванням вимог ст. 41 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та ст.ст. 81, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2014 у справі № 915/604/14 скасувати.

3. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Брокгауз Україна" про порушення справи про банкрутство залишити без розгляду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич