Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Справа № 910/8347/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, Донецька обл.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, Донецька обл.доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПриватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка, Донецька обл.простягнення 6 080, 36 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Середа Р.А.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі за текстом - ПАТ "ММК ім. Ілліча"), правонаступником якого є приватне акціонерне товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі за текстом - ПрАТ "ММК ім. Ілліча"), звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі за текстом - ПАТ "Українська залізниця") про стягнення 6 080, 36 грн. збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням державним підприємством "Донецька залізниця" (далі за текстом - ДП "Донецька залізниця") прийнятого до перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі за текстом - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод").

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що з комплексного аналізу положень Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 року, постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення ПАТ "Українська залізниця" та постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року № 604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщено на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" можна зробити висновок, що процедура реорганізації шляхом злиття призупинена щодо підприємств, які знаходяться на окупованій території, а тому до ПАТ "Українська залізниця" не перейшли всі права і обов'язки ДП "Донецька залізниця", у тому числі і зобов'язання щодо відшкодування завданих позивачу збитків.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанції, ПрАТ "ММК ім. Ілліча" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ПАТ "Українська залізниця" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Позивача та третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.01.2016 року вантажовідправником - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" згідно із залізничною накладною № 51266435 на адресу вантажоодержувача - ПАТ "ММК ім. Ілліча" відправлено залізничним транспортом вантаж - кокс доменний.

Перевізником - ДП "Донецька залізниця" вагон № 53590550 було прийнято до перевезення без зауважень у технічно справному стані та взято під охорону залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 51266435.

На станції призначення "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці у вагоні № 53590550 виявлено недостачу вантажу у кількості 2 600 кг, про що відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України складено комерційний акт БН № 724657/19, в якому зафіксовано ознаки не бережного перевезення, в технічному відношенні вагон прибув справний.

Не забезпечення перевізником збереження вантажу призвело до недостачі коксу доменного, у зв'язку з чим позивачу як вантажоодержувачу спричинені збитки у розмірі 6 080, 36 грн., які останній просив стягнути з ПАТ "Українська залізниця" як правонаступника усіх прав і обов'язків ДП "Донецька залізниця".

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами ч. ч. 2, 3 та 4 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

ПАТ "Українська залізниця" як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 року № 4442-VI на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

При цьому, в пункті 2 Розділу III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, зазначеним спеціальним Законом, норми якого мають пріоритет у застосуванні, визначено, що утворення товариства залізничного транспорту загального користування здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення ПАТ "Українська залізниця", яку прийнято на виконання вищезазначеного Закону, Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у Додатку 1, які реорганізовуються шляхом злиття. До переліку, наведеного у цьому Додатку, включено і ДП "Донецька залізниця".

За змістом п. п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна і зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

Таким чином, загальними приписами цивільного законодавства, спеціальних норм закону та нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання, визначено, що при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень та на часткову зміну п. 5 своєї Постанови від 25.06.2014 року № 200 прийняв Постанову від 12.11.2014 року № 604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" (далі за текстом - Постанова № 604), якою встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно) не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до п. 5 зазначеної Постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї Постанови.

Згідно з п. 2 Постанови № 604 комісії з утворення ПАТ "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції доручено провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" згідно із законодавством.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 "Питання ПАТ "Українська залізниця" затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з п. п. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови № 200; товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п. п. 20, 21 Статуту).

Відповідно до п. п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу товариства, здійснює товариство. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" здійснено 21.10.2015 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в Реєстрі міститься інформація про те, що ДП "Донецька залізниця" перебуває у стані припинення, проте запис про припинення у реєстрі відсутній. Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ "Українська залізниця", серед яких зазначено ДП "Донецька залізниця". Водночас, у цьому Реєстрі наведено інформацію про здійснення зв'язку з юридичною особою, зокрема, відомості про те, що правонаступництво ПАТ "Українська залізниця" щодо ДП "Донецька залізниця" настає згідно з Постановою № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Із комплексного аналізу зазначених норм права та встановлених судами обставин справи можна дійти висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ "Українська залізниця", на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління товариством.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" стосовно ДП "Донецька залізниця" визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки на ПАТ "Українська залізниця".

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїх постановах від 08.12.2017 року у справах № 910/10474/16 та № 910/5096/16.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ПрАТ "ММК ім. Ілліча", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року у справі № 910/8347/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга Судді М.В. Данилова В.А. Корсак