Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 903/255/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач), Грек Б.М., Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року у справі № 903/255/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ Ковель" до товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", приватного підприємства "Нива-В.Ш." в особі Волинської філії № 03, відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", третя особа: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Губик Зореслава Василівна, про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого його нерухомого майна, що відбулися 26.11.2012 року та оформлені протоколом від 26.11.2012 року № 12/31/1, а також свідоцтва про право власності № 1537 на перший поверх торгового комплексу (літера В-4) по вул. Єршова, 11 у місті Луцьку Волинської області, виданого ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Губик З.В. 30.11.2012 року.

Позов обгрунтовано порушенням вимог законодавства під час проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) боржника в межах виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості, оскільки державним виконавцем і торгуючою організацією під час організації та проведення прилюдних торгів за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчого напису нотаріуса не було застосовано вимоги Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення), та безпідставно застосовано передбачену ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" процедуру заліку забезпечувальних вимог іпотекодержателя в рахунок ціни майна.

До того ж, в порушення вимог п. 3.11 Тимчасового положення не було опубліковано на інформаційному веб-сайті інформації про майно, що реалізується, відтак, ні майновий поручитель - ТОВ "Топ Світ", ні боржник, який є власником приміщення - "Топ Світ Ковель" не були проінформовані про дату, час та місце проведення оскаржених прилюдних торгів; організація та проведення торгів в порушення вимог чинного законодавства відбулись не за місцезнаходженням нерухомого майна у м. Луцьку, а за місцезнаходженням відділу примусового виконання рішень ДВС України - у м. Києві, що вплинуло на можливість участі в торгах потенційних покупців та підвищення в ході проведення торгів стартової ціни лота.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.05.2015 року (суддя Пахолюк В.А.) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року (судді: Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна позивача, що відбулися 26.11.2012 року та оформлені протоколом від 26.11.2012 року № 12/31/1, а також свідоцтво про право власності № 1537 на перший поверх торгового комплексу (літера В-4) по вул. Єршова, 11 у місті Луцьку Волинської області, видане ПАТ "ПУМБ" приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Губик З.В. 30.11.2012 року.

У касаційній скарзі ПАТ "ПУМБ" вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У касаційній скарзі Департамент ДВС Міністерства юстиції України вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та в позові відмовити.

Відзиви на касаційні скарги від інших сторін до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 року продовжено строк розгляду касаційних скарг на п'ятнадцять днів та їх розгляд відкладено на 09.12.2015 року.

Заслухавши пояснення представників Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та ПАТ "ПУМБ", дослідивши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 14.09.2007 року між закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", та ТОВ "Топ Світ Ковель" було укладено кредитний договір № 7.3-92, за умовами якого (з урахуванням додаткових угод до нього) банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 2 845 708 дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути в повному обсязі не пізніше 11.09.2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 14.09.2007 року № 7.3-92 між закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Світ Ковель" (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір від 14.09.2007 року № 7.3-92/I-1, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. за реєстровим № 7279, відповідно до умов якого ТОВ "Топ Світ Ковель" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передало в іпотеку ПАТ "ПУМБ" нерухоме майно: І поверх торгового комплексу/літер В-4/, а саме: приміщення № 2 по № 19, з № 28 по № 32, загальною площею 1 807,9 кв.м., що розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, буд.11.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14.09.2007 року між закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами якого останній поручився перед банком за виконання ТОВ "Топ Світ Ковель" зобов'язань, що випливають з умов кредитного договору.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Топ Світ Ковель" зобов'язань за кредитним договором від 14.09.2007 року № 7.3-92 рішенням господарського суду Волинської області від 11.07.2011 року у справі № 5004/1193/11, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ТОВ "Топ Світ Ковель" та ТОВ "Топ Світ" на користь ПАТ "ПУМБ" 3 324 404,93 доларів США та 8 685 317,01 грн., з них: 2 446 500 доларів США та 2 951 835 грн. заборгованості за сумою кредиту, 838 760,93 доларів США та 1 516 376,54 грн. заборгованості за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 144 доларів США та 47 229,36 грн. заборгованості за непогашеною в строк адміністративною комісією за користування кредитом, 4 169 876,11 грн. заборгованості за сумами пені за порушення строків повернення суми кредиту та сплати відсотків і адміністративної комісії, а також 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення суду 29.09.2011 року господарським судом Волинської області видано наказ № 5004/1193/11-1, який направлено стягувачу.

19.10.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України на виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/1193/11-1 від 29.09.2011 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання.

06.06.2012 року під час здійснення виконавчого провадження в присутності представника ТОВ "Топ Світ Ковель" описано та арештовано майно ТОВ "Топ Світ Ковель", а саме: перший поверх торгового комплексу (літер В-4), загальною площею 1807,9 кв.м. за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 11.

Згідно з експертним висновком про вартість майна, наданого експертом ТОВ "Оціночна компанія "Вега" вартість описаного та арештованого майна ТОВ "Топ Світ Ковель" становить 7 991 150 грн.

26.10.2012 року між Державною виконавчою службою України та ПП "Нива-В.Ш." укладено договір № 12/31 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

07.11.2012 року ПП "Нива-В.Ш." направило на адресу ДВС України, ТОВ "Топ Світ Ковель", ПАТ "ПУМБ" листа № 975/12 з повідомленням про призначення на 26.11.2012 року на 10:00 за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, буд. № 11 прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) за договором № 12/31 від 26.10.2012 року - I поверху торгового комплексу (літера В-4) загальною площею 1 807, 9 м2.

Інформація про проведення прилюдних торгів за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, буд. № 11, опублікована ПП "Нива-В.Ш." у газеті "Експрес об'ява" № 217 (4697) від 08.11.2012 року та газеті "Газета по-українськи" № 166 (1513) від 08.11.2012 року, і веб-сайті ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України під № 464 817 від 09.11.2012 року.

26.11.2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику - ТОВ "Топ Світ Ковель", за наслідками яких був складений протокол № 12/31/1, відповідно до якого прилюдні торги, що були призначені на 26.11.2012 року о 10:00 год. визнані такими, що не відбулись, оскільки жоден учасник не зареєструвався для участі у торгах, а іпотекодержатель - ПАТ "ПУМБ" виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечувальних вимог в рахунок ціни майна.

Підставою для проведення прилюдних торгів було виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області від 29.09.2011 року № 5004/1193/11 про стягнення солідарно з ТОВ "Топ Світ Ковель" та ТОВ "Топ Світ" заборгованості за кредитним договором від 14.09.2007 року № 7.3-92.

26.11.2012 року ПП "Нива-В.Ш." листом повідомило Державну виконавчу службу України про те, що торги не відбулись, а ПАТ "ПУМБ" виявило бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною.

28.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України складено акт № 29424277/9 про реалізацію предмета іпотеки.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки № 29424277/9 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Губик З.В. видано свідоцтво про право власності від 30.11.2012 року № 1537 на перший поверх торгового комплексу (літер В-4) по вул. Єршова, 11 у місті Луцьку Волинської області, на ім'я ПАТ "ПУМБ".

Прилюдні торги з реалізації арештованого майна - предмета іпотеки проводилися з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Предметом даного судового розгляду є вимоги іпотекодавця (боржника) про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно у зв'язку з порушенням державним виконавцем і торгуючою організацією процедури організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) боржника в межах виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості, а також помилковим застосуванням під час проведення торгів ст.ст. 45, 49 Закону України "Про іпотеку".

Висновок суду першої інстанції про відмову в позові мотивовано недоведеністю порушення державним виконавцем і торгуючою організацією встановленої законодавством процедури організації та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором, заборгованість за яким стягнуто за рішенням суду, що виконувалося в примусовому порядку, а відтак правомірністю дій приватного нотаріуса щодо видачі спірного свідоцтва про право власності.

Апеляційний господарський суд скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов про визнання недійсними прилюдних торгів і свідоцтва про право власності виходив з помилкового застосування під час проведення прилюдних торгів положень Закону України "Про іпотеку" у зв'язку з відсутністю рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями ч.ч. 1 і 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 44 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно з ч. 8 цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Отже, за змістом указаної норми підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без наявності відповідного рішення, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

У разі, якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.

Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

З огляду на зазначене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 49 Закону України "Про іпотеку", за якою протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Саме з такого розуміння зазначених норм матеріального права виходив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в позові про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов неправильного висновку про помилкове застосування положень Закону України "Про іпотеку" під час реалізації предмета іпотеки на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, та безпідставно задовольнив позовні вимоги.

За таких обставин, оскаржену постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню, а законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року скасувати, а рішення господарського суду Волинської області від 25.05.2015 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ Ковель" на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовий збір у сумі 1653,60 грн. за подання та розгляд касаційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ Ковель" на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" судовий збір у сумі 2923,20 грн. за подання та розгляд касаційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ Ковель" в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1269,60 грн., недоплачений Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за розгляд касаційної скарги.

Повернути публічному акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний банк" з Державного бюджету України переплачену суму судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1461,60 грн., сплачену за платіжним дорученням від 25.09.2015 року № 1/LVO.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Б.Грек

Н.Нєсвєтова