Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.04.2015 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 07.10.2014 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 07.10.2014 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 14.04.2015 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №27/217

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 27/217

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Ємельянова А.С., Іванової Л.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"на ухвалу та постанову господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. у справі№ 27/217 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство фінансів Українипростягнення 1 249 618,41 дол. США та 8 407,74 грн.,за скаргоюПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України,за участю представників: від позивача Старіков Є.О., Єрмолова О.Г., Лиса І.В. від відповідачане з'явивсявід третьої особиІваницька Т.Б.від Державної виконавчої служби України Рубель І.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ Укргазбанк") задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" (далі - ТОВ "Міжнародний центр торгівлі") 855 607,00 дол. США строкової заборгованості по кредиту, 117 439,00 дол. США простроченої заборгованості по кредиту, 295 172,12 дол. США строкової заборгованості по процентах, 5 928,37 дол. США строкової заборгованості по процентах, 17 894,00 дол. США простроченої заборгованості по процентах, 6 419,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1 988,51 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; виконання судового рішення розстрочено до червня 2015 року включно з оплатою частинами суми заборгованості згідно з графіком.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 в частині стягнення з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 6 419,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1 988,51 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів змінено; стягнуто з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 44 094,42 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 7 333,68 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 залишено без змін.

27.03.2012 р. на виконання вказаних судових рішень господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 в частині надання розстрочки виконання рішення строком з грудня 2011 року по червень 2015 року скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" про розстрочку виконання рішення суду відмовлено, в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 р. у справі № 27/217 залишено без змін.

ПАТ АБ Укргазбанк" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою № 118/6089/2013 від 02.08.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - Відділ примусового виконання рішень ДВС України), в якій просило суд:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо оцінки майна боржника, її рецензування, передачі на реалізацію та реалізації майна боржника в межах виконавчого провадження ВП № 33599767 по примусовому виконанню наказу про примусове виконання рішення, виданого 27.03.2012 р. господарським судом міста Києва у справі № 27/217;

- визнати недійсними звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р., здійснений оцінювачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" (далі - ТОВ "Оціночна компанія "Вега") в особі директора Макогона Валентина Валентиновича; рецензію на "Звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд" від 18.06.2013 р., складену Публічним акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" (далі - ПАТ "ДАК "Національна мережа аукціонних центрів") в особі начальника служби оцінки Снєгурової Юлії Борисівни; протокол № 13/25/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, затверджений генеральним директором Приватного підприємства "Нива-В.Ш." Ковіня В.В. 08.07.2013 р., що є наслідками незаконних дій Відділу примусового виконання рішень ДВС України;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень ДВС України провести повторну оцінку майна, визначеного актом опису й арешту майна від 28.02.2013 р. серії АА № 045674, в межах виконавчого провадження ВП № 33599767 по примусовому виконанню наказу про примусове виконання рішення, виданого 27.03.2012 р. господарським судом міста Києва у справі № 27/217, та передати арештоване майно на реалізацію згідно з вимогами чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 (суддя Босий В.П.) припинено провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України в частині визнання недійсними звіту про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р., рецензії на такий звіт та протоколу про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", № 13/25/1 від 08.07.2013 р. В іншій частині в задоволенні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 скасовано, скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 р. у справі № 27/217 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" № 118/6089/2013 від 02.08.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. (колегія суддів у складі: Ткаченка Б.О. - головуючого, Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. у справі № 27/217, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Ємельянова А.С. відновлено ПАТ АБ "Укргазбанк" строк для подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. у справі № 27/217, прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.10.2014 р. о 10 год. 50 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.10.2014 р. № 02-05/448 для розгляду справи № 27/217 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді: Ємельянов А.С., Іванова Л.Б.

07.10.2014 р., до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшло клопотання ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з неможливістю представника відповідача Каменського Д.Г. з'явитись у судове засідання 07.10.2014 р. через його хворобу.

Розглянувши вказане клопотання, враховуючи строк розгляду касаційної скарги, встановлений ст. 1118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зважаючи на те, що нормами процесуального законодавства надання повноважень на представництво інтересів сторони у Вищому господарському суді України не обмежено будь-яким певним колом осіб, враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 р. про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновків, що неявка представника ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" не перешкоджає розгляду касаційної скарги, у зв'язку з чим заявлене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача, третьої особи та Державної виконавчої служби України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.07.2012 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України було відкрито виконавче провадження ВП № 33599767 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. № 27/217.

28.02.2013 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України було описано майно ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" та накладено на нього арешт, про що складено акт опису й арешту майна серії АВ № 385728.

Постановою від 11.03.2013 р. ВП № 33599767 про визначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні призначено ТОВ "Оціночна компанія "Вега" в особі Макогона Валентина Валентиновича експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 27/217, виданого 27.03.2012 р.

За результатами проведеної оцінки майна боржника 23.04.2013 р. ТОВ "Оціночна компанія "Вега" було складено звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд, відповідно до якого ринкова вартість вказаних елементів складає 4 902 000,00 грн. без ПДВ.

У зв'язку із непогодженням з вартістю, вказаною у зазначеному звіті, ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" було подано клопотання про проведення його рецензування.

Постановою від 13.06.2013 р. ВП № 33599767 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні державним виконавцем було призначено ПАТ "ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі начальника служби оцінки Снєгурової Юлії Борисівни для проведення рецензування висновку з експертної оцінки майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Оціночна компанія "Вега".

Рецензією, складеною начальником служби незалежної оцінки 17.06.2013 р., встановлено, що звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р. відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

На підставі зазначеного звіту про оцінку майна, 08.07.2013 р. було проведено аукціон з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", оформлений протоколом № 13/25/1 від 08.07.2013 р.

Переможцем вказаного аукціону було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини", яке придбало виставлене на аукціон рухоме майно боржника за ціною 4 905 000,00 грн.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Статтею 58 вказаного Закону встановлено порядок визначення вартості, а також оцінки майна боржника.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відмовляючи в задоволенні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України у частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо оцінки майна боржника, її рецензування та передачі на реалізацію майна боржника в межах виконавчого провадження ВП № 33599767, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що скаржником не доведено вчинення державним виконавцем дій, які суперечили нормам чинного законодавства України під час здійснення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. № 27/217 (зокрема, оцінки майна боржника, її рецензування та передачі на реалізацію).

При цьому, судами відхилено доводи позивача про те, що державним виконавцем було передано на аукціон майно, яке не було описано та арештовано, оскільки відповідно до акта державного виконавця про проведення аукціону № 33599767/5 від 26.07.2013 р. перелік рухомого майна, що було реалізоване за ціною 4 905 000,00 грн., повністю збігається з майном, описаним та арештованим згідно з актом опису й арешту майна серії АВ № 385728 від 28.02.2013 р.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Господарськими судами не було встановлено, яке майно підлягало оцінці згідно з постановою державного виконавця від 11.03.2013 р. ВП № 33599767 про визначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи є тотожними перелік майна в акті опису й арешту майна від 28.02.2013 р. серії АВ № 385728 та у звіті про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р.

Зокрема, судами не надано правової оцінки доводам ПАТ АБ "Укргазбанк", викладеним у скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України, про те, що у звіті про оцінку майна зазначено 1040 шт. різних механізмів та конструкцій, а в акті опису й арешту майна - 2 664 шт. Крім того, суди не надали правової оцінки доводам позивача про те, що в акті опису й арешту майна вказано металоконструкцій К437А у кількості 18 шт., а у звіті про оцінку майна - 21 шт.

Як наслідок, судами попередніх інстанцій не було досліджено належним чином питання, яке саме майно і в якій кількості було передано державним виконавцем на реалізацію.

Крім того, відхиляючи доводи ПАТ АБ "Укргазбанк" про те, що його не було повідомлено про результати рецензування звіту про визначення ринкової вартості майна боржника, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приписами ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено обов'язок державного виконавця направляти на адреси учасників виконавчого провадження результати рецензування звіту про оцінку майна.

При цьому, судами попередніх інстанцій не було враховано положення ч. 1 ст. 31 та ч.ч. 3, 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, початок перебігу строку на оскарження в судовому порядку оцінки, визначеної за результатами рецензування, законодавством визначено з дня отримання стороною повідомлення про результати рецензування звіту про оцінку майна.

З урахуванням зазначеного, колегією суддів касаційної інстанції визнається необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено обов'язок державного виконавця направляти на адреси учасників виконавчого провадження результати рецензування звіту про оцінку майна.

Крім того, розглядаючи скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо оцінки майна боржника та її рецензування, суди всупереч вимогам ст. 43 ГПК України не дослідили звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд та рецензію на вказаний звіт, зокрема, на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.

При цьому, судами не надано правової оцінки доводам ПАТ АБ "Укргазбанк", викладеним у письмових поясненнях від 16.09.2013 р. (том 3, арк. справи 6-10), про те, що рецензентом надано висновок на звіт про визначення вартості майна, виконаний оцінювачем ОСОБА_17, який взагалі не залучався до участі у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли передчасного висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо оцінки майна боржника, її рецензування та передачі на реалізацію в межах виконавчого провадження ВП № 33599767.

Відмовляючи ПАТ АБ "Укргазбанк" у задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України у частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо реалізації майна боржника в межах виконавчого провадження ВП № 33599767, суди попередніх інстанцій не врахували, що дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, і до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", де вказано, що оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Таким чином, скарга на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України у частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо реалізації майна боржника підлягала залишенню без розгляду, а отже, суди попередніх інстанцій неправомірно відмовили у задоволенні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" у цій частині.

З цих же підстав підлягала залишенню без розгляду скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України у частині визнання недійсним протоколу № 13/25/1 від 08.07.2013 р. про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, що належить ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", який може бути предметом спору у позовному провадженні (така правова позиція викладена у пп. 3.13 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"), а отже, суди дійшли помилкового висновку про припинення провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" у цій частині.

Припиняючи провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України в частині визнання недійсними звіту про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р. та рецензії на такий звіт, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визнання недійсними звіту про визначення вартості майна та рецензії на такий звіт є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, і до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення окремих позовів, а з урахуванням приписів ГПК України суд позбавлений можливості розглянути такі вимоги в межах скарги на дії органів державної виконавчої служби.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною четвертою статті 58 вищенаведеного Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна; витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки; у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до положень вказаного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Таким чином, приписи наведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Отже, враховуючи положення вказаних норм, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) та рецензія на такий звіт по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту, передбачені статтею 16 ЦК України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахуванням цього в п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України формулюється загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Також у вказаній статті зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Отже, виходячи із зазначених норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Разом з тим, оцінка майна, оформлена звітом про оцінку майна, а також рецензія на такий звіт не є актами державного чи іншого органу та не можуть бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначені документи не є нормативними правовими актами, оскільки вони не встановлюють, не змінюють і не скасовують норми права та неодноразово не застосовуються; не є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), оскільки вони не породжують права та обов'язки.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 ГПК України (п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Таким чином, сторона виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду саме в процесуальному порядку, передбаченому ст. 1212 ГПК України.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, неправомірно припинив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України в частині визнання недійсними звіту про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р. та рецензії на такий звіт.

Щодо вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень ДВС України провести повторну оцінку майна, визначеного актом опису й арешту майна боржника в межах виконавчого провадження ВП № 33599767, та передати арештоване майно на реалізацію згідно з вимогами чинного законодавства, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Виходячи з роз'яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до статей 86, 1212 ГПК України. У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що проведення оцінки арештованого майна та передача його на реалізацію є діями, які належать безпосередньо до повноважень державного виконавця.

З огляду на викладене, суди дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України у цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 скасувати у частині відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" № 118/6089/2013 від 02.08.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо оцінки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі", її рецензування, та передачі на реалізацію, у цій частині скаргу передати до господарського суду міста Києва на розгляд по суті.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 скасувати у частині відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" № 118/6089/2013 від 02.08.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі", у цій частині скаргу залишити без розгляду.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 скасувати у частині припинення провадження з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" № 118/6089/2013 від 02.08.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у частині визнання недійсними звіту від 23.04.2013 р. про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд та рецензії від 18.06.2013 р. на "Звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд", у цій частині скаргу передати до господарського суду міста Києва на розгляд по суті.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 скасувати у частині припинення провадження з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" № 118/6089/2013 від 02.08.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у частині визнання недійсним протоколу № 13/25/1 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 08.07.2013 р., у цій частині скаргу залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. у справі № 27/217 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді А.С. Ємельянов

Л.Б. Іванова