Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 916/1441/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів"на ухвалу від та на постанову відгосподарського суду Одеської області 15.04.2014 Одеського апеляційного господарського суду 10.06.2014у справі господарського суду№ 916/1441/14 Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Амікор"до1.Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінторг" 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Сервіс" 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" 5.Приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4провизнання недійсними правочинів та виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюза участю представників сторін:

від позивача - Крушенівський Р.О.

від відповідача-1 - Рачинський В.А., Лисюк М.О.

від відповідача-2 - не з'явилися

від відповідача-3 - не з'явилися

від відповідача-4 - не з'явилися

від відповідача-5 - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амікор" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінторг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач", Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними правочинів та виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2014 порушено провадження у справі № 916/1441/14 та прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2014 у справі № 916/1441/14, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор" про вжиття заходів до забезпечення позову, накладено арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Амікор", та розташоване за адресою м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10, а саме:

1. Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300

2. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6

3. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці

4. Когенераційна установка Wilson 1250.

Заборонено Публічному Акціонерному товариству акціонерно-комерційний банк "Львів"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Продінторг"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Еверест-Сервіс"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Променергопостач"; Приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та будь-яким третім особам (підприємствам, установам та організаціям), усіх форм власності та управління, у тому числі органам державної влади та управління, органам місцевого самоврядування, вчиняти певні дії щодо майна, в тому числі дії щодо демонтажу, обмеження доступу, відчуження, обтяження, внесення до статутного (складеного) капіталу (фонду) господарських товариств, інших форм та способів набуття права володіння, користування та/або розпорядження цим майном, дії направлені на вилучення цього майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІКОР", в тому числі шляхом здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на наступне майно, розташоване за адресою м. Прилуки, вул. Індустріальна, 10: 1. Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300; 2. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6; 3. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці; 4. Когенераційна установка Wilson 1250.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 15.04.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі № 916/1441/14.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 35, 43, 62, 63, 67 Господарського процесуального кодексу України.

05.08.2014 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій позивач просить залишити без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 15.04.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі № 916/1441/14.

Публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк "Львів" в поясненнях до касаційної скарги, підтримує вимоги касаційної скарги та просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 15.04.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі № 916/1441/14.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом позову у даній справі є визнання недійсним правочину, на підставі якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінторг" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" перейшло право власності на майно: 1.Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300; 2.Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6; 3.Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці; 4.Когенераційна установка Wilson 1250. Позивач просить визнати недійсним правочин, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінторг" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еверест-Сервіс" перейшло право власності на майно: 1. Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300; 2. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6; 3. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці; 4. Когенераційна установка Wilson 1250; визнати недійсним договір застави, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком "Львів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продінторг"; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, що вчинений 21.08.2013 приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 3491 про звернення стягнення на рухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Продінторг" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційним банком "Львів", а саме: 1. Ко-екструзійна лінія автомат KUHNE KFHS60EE/45-4/1300; 2. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KTR 6; 3. Формувальна лінія-автомат KIEFEL KMD 78В, - 2 одиниці; 4. Когенераційна установка Wilson 1250.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрегат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амікор" укладено договір купівлі-продажу обладнання № 22/08-2013, право власності на яке Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрегат" отримало внаслідок укладення договорів поставки від 09.07.2013 та від 02.08.2013 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Сервіс", від імені яких діяло Акціонерне товариство "Імексбанк". Право продажу від імені вказаних підприємств належало Акціонерному товариству "Імексбанк" внаслідок звернення стягнення на заставне майно, яке було предметом застави відповідно до договорів застави від 07.07.2008, від 15.09.2008. Позивач вказує на те, що про існування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі № 813/7917/13-а, якою визнано протиправною бездіяльність відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції щодо непроведення опису та арешту рухомого майна згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Украни 18.09.2013. Зобов'язано відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції провести опис та арешт рухомого майна, а саме майна, яке, за твердженням позивача, належить йому на праві власності.

Оскільки на даний час триває виконавче провадження за спірним виконавчим написом нотаріуса, є реальна загроза, що можуть бути порушені майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор" внаслідок вивезення майна, що унеможливить повернення його у володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор", Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2014 у справі № 916/1441/14, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014, задоволено вказане клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор".

Судові акти мотивовані тим, що майно не підлягає відчуженню шляхом демонтажу, обмеження доступу, відчуження, обтяження, внесення до статутного (складеного) капіталу (фонду) господарських товариств, інших форм та способів набуття права володіння, користування та/або розпорядження цим майном, дій направлених на вилучення цього майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор", в тому числі шляхом здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, дій пов'язаних з державною реєстрацією речових прав до повного з'ясування судом всіх обставин справи та належності права власності на спірне майно.

Крім того, у пунктах 1 і 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", зокрема, зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги доводи Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" про те, що ухвала господарського суду Одеської області від 05.04.2014 у справі № 916/1441/14 суперечить постанові Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі № 813/7917/13-а, якою зобов'язано відділ ДВС провести опис та арешт рухомого спірного майна.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі № 813/7917/13-а задоволено позов Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів", визнано протиправною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції щодо не проведення опису та арешту рухомого майна, згідно з переліком і постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.09.2013. Зобов`язано Відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції провести опис та арешт рухомого майна відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18.09.2013.

Крім того, суди вказують, що норми діючого законодавства не містять приписи щодо заборони накладення декілька арештів на одне майно.

Колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Виходячи з обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заявником доведено, а господарськими судами обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення, адекватність вимог заявника, наявність зв'язку між застосованим заходом забезпечення і предметом позову. Так, зі змісту клопотання про забезпечення позову та ухвали суду прослідковується, що накладення арешту на спірне майно, зупинення дій направлених на вилучення цього майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Амікор", в тому числі шляхом здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав до повного з'ясування судом всіх обставин справи та належності права власності на спірне майно зробить можливим виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій дано вірну юридичну оцінку встановленим у справі обставинам, а прийняті ними судові акти ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

При цьому доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, підстав для скасування ухвали господарського суду Одеської області від 15.04.2014 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі № 916/1441/14 не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 15.04.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі № 916/1441/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Кочерова Н.О.

Саранюк В.І.